Вже буває відвикаєш від трагедій у тилу, більш менш вдається зосередитися на своєму пересічному мирному житті, крім читання новин про війну на фронті, як трапляється обстріл крилатими ракетами, безглуздий і беспощадний. Садисти і психопати, будучи невзмозі взяти той же Бахмут, відриваються час від часу на мирних жителях. Чи наблизить перемогу росіян вбивство молодої жінки з трирічною донькою в Дніпрі чи вбивство шести людей в Умані? Інші садисти і психопати в тилу рашкі звичайно ж почнуть виправдовувати тих хто запускав ці ракети. Вони неодмінно скажуть що мовляв, а чого ви пручаєтеся, самі ж винні що не хочете бути захопленими "великою" імперією. Так вам і треба, скажуть, тому що вони саме ті хто вони є насправді. Садисти і підараси. Просто кунсткамера. В садистів нема співчуття і один до одного, як би таке трапилося в них, то просто б потиснули плечами, буває, а що, може, навіть, ті інші, хто загинув виявилися б самі винні. Бо якщо в них влучили, значить дали слабину, значить не право мають, а тварі тремтячи.

Вже навіть не пробують прикидатися що когось рятують, просто якщо чинимо спротив, то так нам і треба. Не приховують що справжня мета просто захапати. Тварюки однозначно іншого виду і гірші за рептилій. Тварюки подавляться, неодмінно, але поки в них виходить нашкодити мирним мешканцям хоч якось, то вони будуть

Всього ракет було запущено 23

@yigal_levin

Командующий Силами специальных операций (ССО), бригадный генерал ВСУ Виктор Хоренко посетил Бахмут Донецкой области.
Бригадный генерал ознакомился с текущей ситуацией в городе и пообщался с воинами спецподразделения, которые обороняют населенный пункт.
По оценке командующего, ситуация в Бахмуте сложная, но военные ССО знают, что нужно делать и как действовать в текущих условиях.

Птахи Мадяра чат

ВСУ пойдут в контрнаступление после 2 мая, – главарь ЧВК «Вагнер» пригожин.
«Они готовы резать наши фланги. Идет предательство внутри россии. Нам не дают боеприпасы. Нас еще хватит на две-три недели».
когда пересмотрел Арестовича)))

А ще гурт Антитіла заявив що у серпні в Криму відбудеться їх концерт! :-))

Якщо так, то все можливо, хтозна, може і Тіна Тернер приїде :-)

А в Дубаи, а в Дубаи сидит под пальмами Махмуд-Али.
И курит план и чтит Коран и продает не на рубли...

В окупованому Криму збираються оголосити "народними піснями" музику і тексти "іноагєнтов".
Першими в списку стоять пісні "На Бєрьлін" та "Давай закурім", бо власники авторських прав сидять в Заґнєвающем Западє, морально там розлагаються і звідти забороняють виконувати їх всує.
Авотнєх! Тяпєря ета народнає дастаяніє.

Расія не буде визнавати ентіх буржуазних прав, і буде крутити до всрачки де захочет, "шоб дабро нє прападало".

Автор ідеї - кримський політолог Форманчюк. До окупації він консультував українську владу про конфлікти і небезпеки в АР Крим.

Які імперії такі і президенти

Якщо Ганна Лінникова є взірцем жіночої вроди на росії, то ось ця, так би мовити, дівчинка, має відноситися до категорії "ще й нічого"



Дивитися на фото під музику веселіше

Я взагалі конкурсами краси не цікавлюся. Не тому що я байдужа до краси, а тому що я впевнена що всі учасниці красиві плюс мінус, а обирає жюри на свій смак. Взагалі людська краса це цікаво як цікава краса природи чи взагалі світу тварин. Як казав Подерев'янський, оцінюючи красу не треба відштовхуватися від антропоморфності. Але у зв'язку з останнім конкурсом краси був відомий випадок, скандал, який мене зацікавив. Міс росія Ганна Лінникова так образилася що не пройшла у финал, що дефілюючи по сцені у останній раз, показала фак. Взагалі прекрасна дівчина має бути мов метелик чи квітка, тендітна, вихована і ніжна. Але тут трошки вийшов розрив шаблонів. То я найшла видео конкурсу і фото конкурсанток.

Коли був вихід-вітання вийшло просто щось не дуже виразне. І менше на зріст і в цілому, на фоні решти конкурсанток якось виглядала заурядно. Ті карколомно красиві, винятково, а товстенький писочок міс Хрю, просто хіба що світився нахабством. У всіх очі величезні, дуже виразні, а вона якось такось. Це перше що я встигла роздивитися. Зате понтів і, ще раз, нахабства повний тазик. Так, Вікторія Апанасенко вибула з конкурсу раніше за міс Хрю, але міс Україна є жінка неземної краси як і всі конкурсантки цього заходу.

На момент перемоги конкурсу краси в росії Ганна Лінникова була дійсно особливою, але з тих пір трошки поправилася і якось потьмяніла. Вікторія Апанасенко теж спочатку була найкрасивішою, а потім трошки перестаралася із контурною пластикою, набула ніби, злегка, ефекту втоми на обличчі, але все одно залишилася яскравою і неземною жінкою. Але тільки Ганна Лінникова, вибуваючи з конкурсу, показала фак. Як би вона могла, то плюнула б у жюрі, але це було б вже хуліганка, і її б заарештували. Тому отак. Звісно, Ганночка ж королевна і снігуронька, а вся решта попелюшки замурзані. І те що вона бігала у часі між виступами за нашою Вікою, нав'язливо, і я упевнена, з неприємним виразом обличчя, як на фото в імператорському костюмі, просто останній штрих в цій історії.

На останнє я хочу показати як Віка охоче фотається із місс Всесвіт, яка є дійсно, насправді, місс Всесвіт :-)

.

Можна навіть сказати, весна здорової людини. Інколи просто краса в несподіваних місцях

.

Яка сила любові і яка гарна вимова!

Читала історію Києва. Андріївська церква була побудована ще до появи Хрещатика. Коли її будували, там де зараз Хрещатик було русло річки.

А коли читала історію Польщі, дізналася що поляки походять від полян так само як і українці. На території Київської Русі жили переважно поляни. З цього виходить що етнічно українці значно ближче до поляків ніж до росіян. Це, звісно, нічого не змінює відповідно сучасних реалій, але все одно приємно це знати.

А ще, напередодні контрнаступу, росіяни у двічі частіше здаються у полон.

Старі як Поділ і прекрасні!

Настільний теніс поки що під питанням. На вихідних ходити, як з'ясувалося, не вийде, бо велика ймовірність того що наш тренер буде із дитячою групою на змаганнях. А організувати свій час так щоб встигати в будні ще треба зуміти і тут є трохи сумніви:-) Але ми будемо старатися. Не зараз так потім. Дійсно добре мотивований перемагає

А кавер на пісню гурту "Європа" який чудовий! Мені подобається більше ніж оригінал :-)

Святкувати Великдень сама я б не стала, але оскільки для мого чоловіка це як дитяче свято для дитини, треба дотримуватися атрибутів. Ну ніби раз треба повітряну кульку, прапорець, квіти, чешки, білі шкарпеточки, то, виходить, треба, зробимо :-)) Аби дитина була щаслива і не гірша за решту дітей. Тому в нас був урочистий сніданок із пасочками, орнаментованими яєчками, ковбасними і сирними нарізками, хроном з бурячком і канапками з ікрою :-) Сніданок готував Сережа, я просто вийшла до сніданку не в домашньому одязі, а у светрі і штанах :-) А урочисту вечерю вже готувала я, приблизно те саме, але ще й з салатиком. Привітала маму Сережи. Всі були раді і задоволені! Люди із Західної України дотримуються традицій більш старанно ніж із Центральній. Тепер я граю із ними в одну гру! :-) Дванадцять страв на Святий вечір, урочистий сніданок і вечеря на Великдень

Український мультфільм «Мавка» став лідером за переглядами в перший прокатний день у Франції. Йому вдалося обійти голівудський фільм «Шазам. Гнів богів», який опинився на третій сходинці. За один день українська «Мавка» зібрала 74 085 переглядів, з яких 57 144 – передпрем’єрних показів. У свою чергу, на «Шазам» прийшла 41 тисяча глядачів.

У повідомленні зазначають, що у французьких кінотеатрах український мультфільм називається Le Royaume de Naya («Королівство Наї»).

Загалом, «Мавку»продали на понад 20 територій, серед яких США, Канада, Франція, Італія, Іспанія, Португалія, Польща, Румунія, Хорватія, Естонія, Латвія, Литва, Албанія, Боснія та Герцеговина, Македонія, Сербія, Словенія, Чехія, Болгарія, Угорщина, Норвегія, Данія, Ісландія, Швеція, Фінляндія, Греція, Монголія.

Мультфільм з'явиться також в кінотеатрах Близького Сходу і Північної Африки.

Анімаційний фільм створений за підтримки Державного агентства України з питань кіно, Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

************

Юля ходила разом з донькою, вони у повному захваті! :-))

Наші діти, Маріє, ростуть, ніби трава:
чорні робочі долоні, стрижена голова,
зранку стоять на зупинках, неприкаяні, як пірати –
тимчасова адреса, країна напівжива.
Мають свої страхи, шанують свій закон,
не потребують змін, сміються із заборон.
Які можуть бути зміни в тому, чого не існує,
і які заборони можуть бути під час похорон?
А ось твій, Маріє, син говорить дивні слова,
бачить різні знамення, чинить різні дива,
стверджує нам уперто, що сила в любові,
так ніби саме з любові росте трава.
Говорить, що жодні закони не мають ваги,
що всі наші страхи примарні, наче сніги,
що вороги між нас з’являються лиш по тому,
коли ми самі поводимось, як вороги.
Але ми самі знаємо своїх ворогів.
Знаємо, скільки їх снує вздовж берегів,
скільки їх працює на наших заводах,
скільки їх звертається до наших богів.
Хто їх привів, скажи, на наші поля?
З якого дива їх терпить наша земля?
Чому наші діти, скажи, повинні дивитись
до аусвайсів їхніх – хто вони й звідкіля?
А ось твій син чомусь завжди поміж чужих,
пояснює їм із яких важелів і пружин
складається небо над нами цієї ночі,
виховує їхніх дітей, сміється до їхніх дружин.
Не може, каже, бути чужих там, де така пітьма,
де пів року тривають дощі, а пів року – зима,
чужими нас, каже, робить наша погорда,
вона сама нас знаходить і вбиває сама.
І тому наші діти просять переказати йому:
хай забирається звідси в свою пітьму,
і хай із ним забираються всі ці чужинці,
всі, хто вірить йому невідомо чому.
Хай забирає всі їхні книги, сувої, листи,
хай забирає ромів і виводить їх за мости,
муфтіїв і рабинів, книжників і провидців –
хай виводить звідси, якщо має куди їх вести.
Інакше ми пустимо в небо важкі дими,
спалимо їхні базарні будки й молільні доми,
їхні гіркі синагоги й ламкі мінарети,
всі ті чорні місця, яких не розуміємо ми.
Хай їх виводить і сам забирається теж,
хай не чекає початку нових пожеж,
хай пам’ятає, що всіх, хто залишиться з нами,
ми все одно топитимемо вздовж узбереж.
Хай забирає звідси всіх цих людей,
хай тішить їх якоюсь із власних ідей.
Хай повернеться згодом, щоб врятувати
якщо не нас, то хоча би наших дітей.

16 КВІТНЯ
***
Після першої чарки, спокійно, розмірено й розморено:
- Знаєш, сусіде, а ти таки
Справді мудак і жлоб.
Й об наші сталеві писанки
Розіб'єш тупий свій лоб.
Хрестися як хоч перехресно
На лівий і правий погон,
Та для тебе Він не воскресне,
Бо ти не гідний Його!

Попри те що пвк "вагнер" старанно підсилюють елітними підрозділами ЗС рф, ЗСУ продовжують знищувати тварюк. І просування в центр Бахмута, у перше за багато місяців, орків суттєво не змінює картину.

Десь у позаминулому році мені знов почав писати Р. На даний момент, він вирішив усі проблеми із психологом, але для того щоб почати стосунки заново вже було пізно. І хоча ми можемо бути зараз із ним лише друзями, я не припинила пишатися Р. і захоплюватися. Тим більш він, від початку війни, одразу пішов у тероборону. Як і раніше, виповнює дуже важливі завдання із програмним забезпеченням для ЗСУ. Людина мала круту посаду в IT, достатній дохід щоб покинути Україну і розпочати нове життя де завгодно, але він не хоче.

В інтернеті багато фото бійців ЗСУ із котиками. І хлопців і дівчат. Щось подібне є і у Р. Він теж любить котиків і в нього також є фронтовий чотирилапий друг. З Днем народження я його не забула привітати :-)

Дмитро Уткін із позивним "Вагнер", на честь якого названа російська терористична організація, захоплюється ідеологією Третього Рейху. Він має татуювання у вигляді петлиць оберштурмбаннфюрера СС, підписується рунами "зіг" та вітається словом "хайль".

Про це йдеться в публікації російського центру журналістських розслідувань "Досье". Російські журналісти нагадали із посиланням на публікацію Цензор.НЕТ, що Уткін провів дитинство в селищі Смоліно Кировоградської області, потім вирушив до Ленінграду робити військову кар’єру, 2012 року вийшов в запас, а 2014-го - став командиром названої на його честь ПВК.

За словами близьких до "Вагнера" джерел, після звільнення з армії Уткін почав цікавитися ідеологією Третього Рейху. Документи він підписує символом "СС" - двома рунами "зіг", а в кінці інколи дописує "Хайль Петрович". "Сергієм Петровичем" у "Вагнері" кличуть власника ПВК Євгена Пригожина.

В одній із своїх резолюцій Уткін пише: "Мне насрать, кто во что верит. Все в компанию пришли работать и зарабатывать!"