А в цьому огляді пропоную зафіксувати підсумки загалом по фронту за 2023 рік
- Бо пам’ятати рік, що минув, лише по результатам контрнаступу на Півдні – це означає як мінімум нехтувати бойовою роботою наших військових, які зуміли й зірвати кілька крупних наступальних операцій рашистів.
Відносна стабільність лінії фронту була досягнута дуже складними зусиллями.
- Запорізький напрямок – який привертав можливо найбільше нашої уваги в році що минав.
Ми всі дуже багато обговорювали перебіг результатів нашого контрнаступу на Півдні цього літа, але справедливості заради треба згадати і про те, що наші захисники тут зірвали мінімум дві крупні спроби ворога наступати.
Перша була весною 2023 року, коли росіяни декларували намір захопити ледь чи не Запоріжжя, але все завершилось хіба що забігами їх піхоти без підтримки бронетехніки на мінні поля наших військ.
Тоді ще наші профільні ресурси цитували трофейну методичку ворога, «як правильно наступати на Запоріжжя». Звісно, що свої настанови в стилі «за все хороше проти всього поганого в наступі» окупанти так і не спромоглись реалізувати.
Другу, зірвану спробу росіян наступати на Запорізькому напрямку, ми могли спостерігати взагалі-то останні кілька тижнів. Виходить, що тут ворог має угрупування аж в 150 тисяч, але наступати ефективно виявився не спроможним, але лише через успішні зусилля наших військ.
- Бахмутський напрямок – по суті, битва за Бахмут триває досі, і це теж можна назвати успіхом наших військ. Навіть якщо саме місто поки що повністю не деокуповане, нашим захисникам вдалося головне – зірвати плани ворога, затримати його рух вперед, і таким чином зробити фантомними будь-які «дедлайни» по окупації Донбасу.
Ще з травня 2023 року на Бахмутському напрямку фіксується такий парадокс – ворог своє угрупування нарощує постійно, рухатись вперед намагається постійно, але в нього не виходить, завдяки зусиллям наших захисників.
- Авдіївський напрямок – особливо в даному випадку варто нагадати, що і весною цього року рашисти робили спробу таких масштабних штурмів Авдіївки як і зараз. Просто тоді це «губилось» медійно на тлі подій біля Бахмуту.
- Куп’янський та Лиманський напрямки – тут пропоную звернути увагу на такий аспект. Вважалась реалістичною загроза, що рашисти в результаті своїх наступальних зусиль зможуть як мінімум вийти на підступи до Куп’янська та Лиману відповідно. І те, що ця загроза так і залишилась із розряду гіпотетичних, демонструє, наскільки міцну й тактично грамотну оборону тут вели наші війська все літо, осінь та початок зими 2023 року.
- Вугледарський напрямок – варто нагадати, що Вугледар цьогоріч мінімум тричі ставав символом погрому російських бронетанкових колон, не тільки минулої зими, але й під час спроб ворожих штурмів влітку та осінню цього року.
При цьому варто зауважити, що в усіх трьох прикладах рашисти намагались діяти тактично грамотно під час спроб наступів, просто наші захисники Вугледару виявились гнучкішими і тактично грамотнішими в обороні. Використовуючи зокрема безпілотники та інструменти дистанційного мінування місцевості.
І на кінець Херсонський напрямок – варто зауважити, що навіть ще до теракту рашистів з підривом Каховської ГЕС вважалось в принципі неможливим, що наші війська зможуть перейти до активних дій на Лівобережжі.
Бо ворог встановив міцний вогневий контроль вод Дніпра, збудував систему укріплень та зосередив угрупування до 60 тисяч «багнетів».
Таким чином, наші захисники зробили здавалось би неможливе самим фактом створення плацдармів на Лівобережжі, зокрема в районі Кринок.

читать подробнее



Іван Киричевский

А в этом обзоре предлагаю зафиксировать итоги в целом по фронту за 2023 год.
- Потому что помнить прошедший год только по результатам контрнаступления на Юге – это значит как минимум пренебрегать боевой работой наших военных, сумевших и сорвать несколько крупных наступательных операций рашистов.
Относительная стабильность линии фронта была достигнута очень сложными усилиями.
- Запорожское направление – которое привлекало возможно больше всего нашего внимания в уходящем году.
Мы все очень многое обсуждали ход результатов нашего контрнаступления на Юге этим летом, но справедливости ради надо вспомнить и о том, что наши защитники здесь сорвали минимум две крупные попытки врага наступать.
Первая была весной 2023 года, когда россияне декларировали намерение захватить чуть ли не Запорожье, но все завершилось разве что забегами пехоты без поддержки бронетехники на минные поля наших войск.
Тогда еще наши профильные ресурсы цитировали трофейную методичку врага, как правильно наступать на Запорожье. Понятно, что свои наставления в стиле «за все хорошее против всего плохого в наступлении» оккупанты так и не смогли реализовать.
Вторую, сорванную попытку россиян наступать на Запорожском направлении, мы могли наблюдать вообще последние несколько недель. Выходит, что здесь враг имеет группировку аж в 150 тысяч, но наступать эффективно оказался не в состоянии, но только из-за успешных усилий наших войск.
- Бахмутское направление – в сущности, битва за Бахмут продолжается до сих пор, и это тоже можно назвать успехом наших войск. Даже если город пока полностью не деоккупирован, нашим защитникам удалось главное – сорвать планы врага, задержать его движение вперед, и таким образом сделать фантомными любые «дедлайны» по оккупации Донбасса.
Еще с мая 2023 года на Бахмутском направлении фиксируется такой парадокс – враг свою группировку наращивает постоянно, двигаться вперед старается постоянно, но у него не получается благодаря усилиям наших защитников.
- Авдеевское направление – особенно в данном случае следует напомнить, что и весной этого года решители предпринимали попытку таких масштабных штурмов Авдеевки как и сейчас. Просто тогда это «терялось» медийно на фоне событий у Бахмута.
- Купянское и Лиманское направления – здесь предлагаю обратить внимание на такой аспект. Считалась реалистичной угроза, что решители в результате своих наступательных усилий смогут как минимум выйти на подступы к Купянску и Лиману соответственно. И то, что эта угроза так и осталась из разряда гипотетических, демонстрирует, насколько прочную и тактически грамотную оборону вели наши войска все лето, осень и начало зимы 2023 года.
- Угледарское направление – стоит напомнить, что Угледар в этом году минимум трижды становился символом погрома российских бронетанковых колонн, не только прошлой зимой, но и во время попыток вражеских штурмов летом и осенью этого года.
При этом следует отметить, что во всех трех примерах рашисты пытались действовать тактически грамотно во время попыток наступлений, просто наши защитники Угледара оказались более гибкими и тактически грамотными в обороне. Используя, в частности, беспилотники и инструменты дистанционного минирования местности.
И в конце Херсонское направление – стоит заметить, что даже еще до теракта рашистов с подрывом Каховской ГЭС считалось в принципе невозможным, что наши войска смогут перейти к активным действиям на Левобережье.
Ибо враг установил крепкий огневой контроль вод Днепра, построил систему укреплений и сосредоточил группировку до 60 тысяч «штыков».
Таким образом, наши защитники сделали, казалось бы, невозможное самим фактом создания плацдармов на Левобережье, в частности в районе Крынок.

читать подробнее

У перше, за останні півроку, відбувся обмін військовополоненими між росією і Україною. Росія півроку блокувала цей процесс. Так хотілося змусити Україну до капітуляційних переговорів, що забирати росіян з полону не було в пріоритеті. Але ж "дуже складні" переговори відбулися за посередництвом ОАЄ. І вуаля, хоча росіяне намагалися вдавати ніби нам повернули не 230, а менше 200, все ж, навіть вернулися ті 46 людей, які вважалися зниклими без вести! І це чудово! І та мила дівчина-морпіх з Азовсталі, яка цими днями вийшла заміж, в тому числі! :-) Приблизно такі емоції, як зараз, я відчуватиму коли вже, на решті, переможемо, тільки ще сильніші. Адже хоча, за цей рік, ми й не дали ворогам захопити нічого, крім більшої частини Мар'їнки, яку до цих пір обстрілюють, але рішення завдання по зрушенню цієї війни з мертвої точки має бути, а може вже є.

Наші полонені утримувалися свинособаками в нелюдських умовах, а кацапи, які повернулися з українського полону навпаки з відгодованими пиками і це добре видно на відео. А ще знищено пункт ППО в Севастополі і штаб в Євпаторії.. Вибухи в Краснодарському краї, Белгороді. Це видно кацапи гатять самі по собі. Це погана робота їх ППО. Про те як вони самі знищили півсела у Воронезької області я розповім іншим разом. Я, до речі, знаю одну жінку, яка, ще до Майдана, переїхала в Україну саме з Воронежу. Вийшла заміж за українця і після 2014 року активно займається волонтерською діяльністю, разом із чоловіком. Не на користь росіян, звісно


Впервые, за последние полгода, состоялся обмен военнопленными между россией и Украиной. Россия полгода блокировала этот процесс. Так хотелось принудить Украину к капитуляционным переговорам, что забирать россиян из плена не было в приоритете. Но ведь "очень сложные" переговоры состоялись через посредничество ОАЕ. И вуаля, хотя россияне пытались делать вид, будто нам вернули не 230, а меньше 200, все же, даже вернулись те 46 человек, которые считались пропавшими без вести! И это здорово! И та милая девушка-морпех из Азовстали, которая на днях вышла замуж, в том числе! :-) Приблизительно такие эмоции, как сейчас, я буду испытывать когда уже, в конце концов, победим. Только еще сильнее. Ведь хотя, за этот год, мы и не дали врагам захватить ничего кроме большей части Марьинки, которую до сих пор обстреливают, но решение задачи по сдвигу этой войны с мертвой точки должно быть, а может уже есть.

Наши пленные содержались свинособаками в бесчеловечных условиях, а вернувшиеся из украинского плена кацапы наоборот с откормленными рожами и это хорошо видно на видео. А еще уничтожен пункт ПВО в Севастополе и штаб в Евпатории. Взрывы в Краснодарском крае, Белгороде. Это видно кацапы хуярят сами по себе. Это плохая работа их ПВО. О том как они сами уничтожили полсела в Воронежской области я расскажу в другой раз. Я, кстати, знаю одну женщину, которая, еще до Майдана, переехала в Украину именно из Воронежа. Вышла замуж за украинца и, после 2014 года, активно занимается волонтерской деятельностью, вместе с мужем. Не в пользу россиян, конечно

В цьому році ми зустрічали новий рік у двох. Друзі, з якими ми зустрічали Новий рік рік тому, поїхали в село. Вони здійснюють свою мрію жити в селі методом зменшення перебування в місті на користь села. Вже й будиночок купили і криничку вирили. Але нам у двох було добре. Ми взагалі взяли відпуску на тиждень і я і Сергій. Мама Сережи не присилала посилочку, бо я її дуже просила не тягати на пошту, хоча б на Новий рік важкий ящик, а берегти себе. Тож новорічний стіл готувала я сама. Як на Святу вечерю, я зробила картопляні зрази, на замовлення Сергія. а заморожений кролик чекав вже доволі давно і дочекався свого часу. Тож ще салатик, по типу грецького, нарізки, фрукти і шампанське Фраголіно.

Взагалі багато часу пішло на телефонні дзвінки. Ми дзвонили, нам дзвонили. Друзі, родина, Сережа давав мені трубку, його родичі казали, що люблять нас обох! Але дати трубку, коли я говорила із мамою, Сережа попросив сам. Раніше ми думали, що як закінчиться війна, то ми поїдемо до Дніпра і тоді він познайомиться з батьками. Але війна так затягнулася, що пора вже знайомитися в тих умовах, які поки що є. Мама трохи соромилася, бо одна справа говорити зі мною українською по телефону, а друга - з тим хто говорить українською від народження і народився на західній Україні. Вона трохи робила іноді паузи, підбирала слова, хвилювалася, а Сережа говорив дуже впевнено, товариські, не дратуючися через уповільнення в розмові з боку моєї мами. Він сказав мамі що він дякує їй за те що в неї така дочка, сама краща у світі! І що ми обов'язково одружимося, і що він радий що мене зустрів і що кохає мене дуже сильно! Мені він взагалі каже не так вже і рідко, але одна справа це казати мені, а інша моїй мамі!

Ще дзвонив Андрій С. із Праги. В нього є дозвіл на міжнародні перевозки і побачити його сім'ю в Новий рік він зміг! Спочатку говорив із Сергієм, потім попросив дати телефон мені. На моє прохання зосередитися на позитиві в Празі, біля Свети, біля Іллі з Веронікою, і взагалі залишитися там із ними, він відповів що обов'язково повернеться, бо в Києві батьки, а їх вже не вмовиш залишити Україну. Говорив довго, говорив, що в мене чудовий чоловік, один з не багатьох, кому він радий абсолютно щиро! Що він сумує за нами, він повернеться в Київ, а там вже як буде так буде. І хоча Сережа любить Андрія скоріше як знайомого ніж друга, все одне пообіцяв з ним зустрітися коли подзвонить по приїзду до дому.

Потім, коли всі телефонні розмови вже було закінчено, Сергій згадував всякі смішні випадки з минулого. На приклад історію, коли його сусід брав звичайне домашнє вино, заряджав його газом, як сифон, і продавав як Шампанське. Це було до того, що Фраголіно це те саме, але вони мають ліцензію на виробництво своєї продукції! Той сусід, здається, з тюрми вже вийшов. А справа випуску Фраголіно й досі живе. Світ не завжди справедливий, так.

Поки ми у відпустці, кохаємося кожен ранок! А потім просто лежимо під ковдрою, як у нірці, і лениво балакаємо про всяке різне. Наше ППО збиває більшість ракет і шахедів. Донатимо на наші дрони, зокрема пану Стерненко, бо він дуже наочно звітує про результати зборів. Взагалі він робить дуже багато! Дякуємо йому за все!

На відео пісня, яка визнана найкращім хітом минулого року. Я про неї дізналася лише сьогодні, але мені сподобалося!




В этом году мы встречали новый год вдвоем. Друзья, с которыми мы встречали Новый год год назад, уехали в село. Они осуществляют свою мечту жить в селе методом уменьшения пребывания в городе в пользу села. Уже и домик купили и колодец вырыли. Но нам вдвоем было хорошо. Мы вообще взяли отпуск на неделю и я и Сергей. Мама Сережи не присылала посылку, потому что я ее очень просила не таскать на почту, хотя бы на Новый год тяжелый ящик, а беречь себя. Так что новогодний стол готовила я сама. Как на Святой вечер, я сделала картофельные зразы, по заказу Сергея, а замороженный кролик ждал уже давно и дождался своего времени. Так что еще салатик, по типу греческого, нарезки, десерты, фрукты и шампанское Фраголино.

Вообще много времени ушло на телефонные звонки. Мы звонили, нам звонили. Друзья, семья, Сергей давал мне трубку, его родственники говорили, что любят нас обоих! Но дать трубку, когда я говорила с мамой, Сергей попросил сам. Раньше мы думали, что когда закончится война, то мы поедем в Днепр и тогда он познакомится с родителями. Но война так затянулась, что пора уже знакомиться в тех условиях, которые пока есть. Мама немного стеснялась, потому что одно дело говорить со мной на украинском по телефону, а другое - с тем, кто говорит по-украински с рождения и родился на западной Украине. Она делала иногда паузы, подбирала слова, волновалась, а Сережа говорил очень уверенно, дружелюбно, не раздражаясь из-за замедления в разговоре со стороны моей мамы. Он сказал маме, что он благодарит ее за то что у нее такая дочь, самая лучшая в мире! И что мы обязательно поженимся, и что он рад, что меня встретил и что любит меня очень сильно! Мне он вообще говорит такое не так уж и редко, но одно дело это говорить мне, а другое моей маме!

Еще звонил Андрей С. из Праги. У него есть разрешение на международные перевозки и увидеть его семью в Новый год он смог! Сначала говорил с Сергеем, потом попросил дать мне телефон. На мою просьбу сосредоточиться на позитиве в Праге, возле Светы и Ильи с Вероникой, и вообще остаться там с ними, он ответил, что обязательно вернется, потому что в Киеве родители, а их уже не уговоришь покинуть Украину. Говорил долго, говорил, что у меня замечательный мужчина, один из немногих, кому он рад совершенно искренне! Что он скучает по нам, он вернется в Киев, а там уж как будет так будет. И хотя Сережа любит Андрея скорее как знакомого, чем друга, все равно пообещал с ним встретиться, когда тот позвонит по приезду домой.

Потом, когда все телефонные разговоры уже были закончены, Сергей вспоминал всякие смешные случаи из прошлого. Например, историю, когда его сосед брал обычное домашнее вино, заряжал его газом, как сифон, и продавал как шампанское. Это было к тому, что Фраголино это тоже самое, но они имеют лицензию на производство своей продукции! Тот сосед, кажется, из тюрьмы уже вышел. А дело выпуска Фраголино до сих пор живет. Мир не всегда справедлив, да.

Пока мы в отпуске, то у нас секс каждое утро! А потом просто лежим под одеялом, как в норке, и лениво болтаем о том о сем. Наше ПВО сбивает большинство ракет и шахедов. Донатим на наши дроны, особенно г-ну Стерненко, потому что он очень наглядно отчитывается о результатах сборов. И Вообще он делает очень много! Спасибо ему за все!

На видео песня, признанная лучшим хитом в прошлом году. Я о ней узнала только сегодня, но мне понравилось!

Під обстрілами в Белгороді загинув 35-річний Володимир, підозрюваний в згвалтуванні скота в Івнянській зверофермі. Тим часом ЗСУ, просунулися біля Вербового, змусивши зс рф покинути деякі їх позиції. Взяти Авдіївку до Нового року в росіян не вийшло. Потужні м'ясні штурми не мали успіху

Под обстрелами в Белгороде погиб 35-летний Владимир, подозреваемый в изнасиловании скота в Ивнянской звероферме. Между тем ВСУ, продвинувшись возле Вербового, заставив из вс рф покинуть некоторые их позиции. Взять Авдеевку к Новому году у россиян не получилось. Мощные мясные штурмы не имели успеха

На фото: поки Монро атакує, Тигра йде в розвідку. Оскільки в Андрія був ювілей, то гостей був цілий натовп. І тих кого не знаю я і тих кого не знає Сергій. Я трохи затрималася, щоб привітати Антончика і Тимоху, з наступаючим. Але, виявилося, що вони в Німеччині і прийшлося поділити набори солодощів між гостьми. Тим часом Сережа встиг сказати всім, що зараз прийде його дружина. Через це потім виникло непоразуміння. Після свята Анддрій позвонив дяді Богдану і тьоті Люді і сказав що ми таємно розписалися. Вони накинулися на сережину маму, вимогаючи пояснень, чому їх не запросили на весілля. Прийшлося пояснювати, що формально це фейк, але ми вважаємо що ми вже чоловік і дружина, а штамп в паспортах ми поставимо заднім числом, коли прийде час.

Проте свято вийшло веселим, і, час від часу, всі пили за те, щоб мертвих кацапів стало ще більше. Стовідсотково етнічний росіянин серед нас був один, але його батько переїхав в Україну коли той був ще малим і створив в Києві успішний бізнес. Коротше не підтримуючих Україну за нашим столом не було взагалі і всі пили за мертвих кацапів. Хоча й не всі говорили українською. Кілька рестораторів, один вчений, іменинник здає в оренду будівельне обладнання і недавно оримав грамоту від ЗСУ за потужну підтримку нашої армії!

Коли качка по-пекинськи на столі закінчилася, то лабрадорка, із лагідними очима, перейшла на картошку і, під кінець, навіть з'їла ананас...


На фото, пока Монро атакует, Тигра уходит в разведку. Поскольку у Андрея был юбилей, то гостей была целая толпа. И тех, кого не знаю я и тех, кого не знает Сергей. Я немного задержалась, чтобы поздравить Антончика и Тимоху с наступающим. Но оказалось, что они в Германии и пришлось поделить наборы сладостей между гостями. Тем временем Сережа успел сказать всем, что сейчас придет его жена. Поэтому потом возникло недоразумение. После праздника Андрей позвонил дяде Богдану и тете Люде и сказал что мы тайно расписались. Они набросились на сережину маму, требуя объяснений, почему их не пригласили на свадьбу. Пришлось объяснять, что формально это фейк, но мы считаем, что мы уже муж и жена, а штамп в паспортах мы поставим задним числом, когда придет время.

Однако праздник получился веселым, и время от времени все пили за то, чтобы мертвых кацапов стало еще больше. Стопроцентно этнический россиянин среди нас был один, но его отец переехал в Украину, когда тот был еще маленьким, и создал в Киеве успешный бизнес. Короче, не поддерживающих Украину за нашим столом не было вообще и все пили за мертвых кацапов. Хотя и не все говорили по-украински. Несколько рестораторов, один ученый, именинник сдает в аренду строительное оборудование и недавно получил грамоту от ВСУ за мощную поддержку нашей армии!

Когда утка по-пекински на столе закончилась, то лабрадорка, с ласковыми глазами, перешла на картошку и, в конце концов, даже съела ананас...

Подарки ручной работы