Славік каже, кольори добрі. Схвалено без зауважень

Внаслідок ракетного удару по штабу Чорноморського флоту Росії в окупованому Севастополі загинули щонайменше 9 осіб, поранення отримали 16. Серед поранених - російські генерали.

Про це у коментарі українській службі Голосу Америки повідомив начальник Головного управління розвідки України Кирило Буданов, інформує Цензор.НЕТ.

"Серед поранених - командувач угруповання генерал-полковник (Олександр) Романчук, в дуже важкому стані. Начальник штабу генерал-лейтенант (Олег) Цеков, перебуває без свідомості. Кількість постраждалих звичайних військовослужбовців, які не є працівниками штабу, ще встановлюється. Це військові, які несуть службу, охорона, і так далі - вони не входять у той перелік, який я вам озвучив", - повідомив Буданов.

Дмитро Десятерик

Як випливає з інтерактивної карти російських військових об'єктів у Криму, створеної спільно з журналістами проєкту "Схеми" Української служби Радіо Свобода, загалом на анексованому півострові наразі перебувають понад 230 російських об'єктів - військових частин, баз ППО, військових летовищ, сховищ палива. З моменту початку повномасштабної війни Росії проти України, підрахували журналісти, ЗСУ завдали удари вже більш ніж по 60 із них.

@yigal_levin

ЗСУ завдали удару по будівлі на Херсонщині, де проходила нарада командування 24-го мотострілецького полку ЗС РФ. За деякими даними, було накрито 15 офіцерів, 8 із яких не вижили.

Источники журналистов в ГУР МО сообщили подробности вчерашнего инцидента на Курском аэродроме. По данным разведчиков, украинский беспилотник был подавлен средствами радиоэлектронной борьбы и упал на взлетную полосу аэродрома. Осмотреть его подошли командир авиаполка, один из его замов, летчики и персонал аэродрома, а также сотрудники контрразведки ФСБ. Беспилотник взорвался когда те приблизились, приведя к смертям и ранениям. Точное количество мертвых и раненых еще уточняется.

А ще Ентоні Блінкен стверджує що, попри нібито повільне просування українського контрнаступу, успіхи ЗСУ очевидні.

А Начальник Штабу оборони Великої Британії Тоні Радакін заявляє, що удари ЗСУ по ЧФ РФ свідчать про те що ініціатива в руках української армії.

Просъıпаюсь - здрасьтѣ:
Нѣтъ воєнной чясти.

(кръıмскiя народнъıя чястушки)

Вперше 570 фламінго вирішили прожити з весни до осені на Тузлівських лиманах на Одещині та вивели 192 пташенят.

Рожеві фламінго. В деяких кільця надіті орнітологами з Франції і інших країн. Вирішили що в Україні їм цікавіше

Ранкові або вечірні

Мовою оригіналу

Западные юристы и правозащитники выяснили, что Москва специально создавала условия для голода в Украине в три этапа. Оккупанты целенаправленно бомбили магазины, гуманитарные коридоры и энергоинфраструктуру. Об этом пишет британская газета The Guardian.

Прокуроры и правозащитники готовят досье о военных преступлениях России в Украине, в том числе о созданий условий для голода во время полномасштабной войны. Собранные материалы хотят направить в Международный уголовный суд (МУС). Это позволит выдвинуть новые обвинения президенту России Владимиру Путину.

Старший юрист юридической фирмы Global Rights Compliance Юсуф Хан подчеркивает, что РФ использовала в Украине голод именно как оружие. Все началось с полномасштабного вторжения и блокировки цепочек поставок продовольствия, сообщает специалист.

Global Rights Compliance до конца 2024 года будет работать с украинскими прокурорами над формированием досье. Цель состоит в том, чтобы подать заявление в соответствии со статьей 15 Римского статута, которая позволяет третьим лицам отправлять сведения о предполагаемых военных преступлениях прокурору МУС, именно он и будет решать, продолжать ли дело.

Організатори дизайнерської премії Dezeen Awards 2023 оголосили довгий список претендентів на перемогу в інтер’єрних категоріях. Серед них два українських проєкти — приватний будинок на Київщині та готель у Карпатах.

У категорії «Домашній інтер’єр» відзначили проєкт дизайнерів із Makhno Studio. Це Mureli House у селищі Козин Київської області, завершений за два місяці до початку російського вторгнення. Сімейний будинок складається з вітальні та кухні, трьох спалень із ванними кімнатами, гостьової ванної, пральні й гаража з терасою. Уся споруда виконана у бежевих тонах.

У категорії «Готельний інтер’єр» відібрали проєкт студії Yod Group. Це п’ятизірковий Hay Boutique Hotel у селі Поляниця Івано-Франківської області. Відкритий минулого року готель поєднує стримані тони і багаті текстури. Елементи інтер’єру творчо інтерпретують традиційні українські ремесла — деревообробку, ткацтво й ковальство. Готель має 40 номерів, два ресторани і спа-центр.

Найбільш яскравою подією, за межами квартири, в ці вихідні, став похід в кіно. І я все більше переконуюсь, що усі ці Megogo, Kiyvstar, Sweet.tv не потрібні. Якщо за те кіно що хочеш дивитися, крім основного пакету, там пропонується ціна майже співвідносна із ціною квітка в кінотеатрах. І задоволення від перегляду на широкому екрані, коли бачиш усі деталі, навіть самі дрібні, набагато більше ніж вдома.

Всі дві години перегляду "Довбуша" було цікаво, не виникало відчуття затягнутості. Не знаю чому там комусь було нудновато, але мені, в цілому, сподобалося назвичайно. Якщо треба наколупати недоліків, то сцена, де Олекса закликає гвардійців Потоцького перейти на бік українських повстанців, не зовсім переконлива. Зрозуміло що те, що сталося після цього є зрозумілим наслідком. Але дар переконувати там якійсь неявний. Дуже гостро відчувається співчуття до головних персонажів. На, приклад, Фан-Фан Тюльпан не дуже переконливий, особливо для мене, у коханні до своєї обраниці, але ж весь фільм, коли тобі тринадцять років, дивишся зачаїв дихання і чекаєш моменту коли визначиться, вже на решті, доля! Так і тут, тільки вже не 13, сорок сім! :-)

Блаженний хасид, із величезними очима, в яких все небо, ніби створює зв'язок із потайбіччям, долею. Від деяких сцен просто мороз по шкірі! І дужа актуальне ствердження "Ми воюємо на своїй землі, а вам нема за що воювати!". Гуцули не просто на своїй землі, вони єднаються, кожним своїм рухом, із горами, ріками дощем і сонцем! Одни люди добрі, інші злі. Але усвідомлення себе разом як народ, а ще те у якому напрямку іти до імплементації колективних інтересів, виводить, в загальному, на вірний шлях. Я ось подумала щойно, що хасид, як метафора, може ще робити посилання до того як Моїсей водив євреїв по пустелі. Так і Олекса Довбуш. Його брат Іван, з рештою, не був сприйнятий гуцульською громадою як вожак. Хоча, у більшості батальних сцен, гуцули надзвичайно спритні і сильні люди, і Іван найсильніший, хоча й злий. Але перемагає той хто бачить речі серцем! І Іван, як темний бік особисті Довбуша зникає, рештки його тіла розкидують, по країні, поляки, прийняв його за вожака гуцулів. Світлий бік особистості Довбуша переходить в краще життя.

Княгиня Яблуновська є втіленням підступності і безсердеччя, але й мені здалося що із ознаками виродження чи хвороби. Життя заради влади програє життю заради життя і заради Батьківщини.

Як захочеться ще чогось із прокату, я точно піду в кіно! :-)

Після сеансу можна посидіти в кафе на галереї, а потім спуститися до акваріуму, де живе мурена, маленька акула і риба-валіза, а ще безліч дрібних рибок, із тих що мешкають на коралових ріфах, прямо мікрокосячками винирюють з під риби валізи. Надзвичайно гарне продовження руху після кіно!

Мій старший племінник вже відвідує перші зайняття в нульовому класі художньої школи. І це є підготовчий курс до першого класу. Завдання намалювати ескіз на тему "домашній улюбленець" він виконав так, що одразу зрозуміло що це на ліжку, під моїм алоє, спить кицька Фелька. Наступне завдання розфарбувати цю жанрову сцену. Вже є предмет "лепка". Рома це обожнює! І я тепер знаю, що всіх мультяшних персонажів він вигадав сам. Я думала можливо десь підгледів чи до набору для лепки з пластику додавалися схеми-малюнки, але ж ні, це саме плід його уяви. В моєму дитинстві був подібний на його малюнки диснеївський Гуффі, але Рома росте на зовсім інших мультиках.

От, на приклад, молодший, Лео, він вже не черепашка, а Залізна людина! І костюм йому купили шикарний, чому він страшенно радіє! :-) Космічні світи помагають малюкам відчувати себе крутезними! І, мабуть, вони поступово усвідомлюють, що це є нормою, а не винятком на фоні відносно сірої маси

У Тік-Тоці подейкують, що Пригожин ще може виявитися живим і прилетить на гелікоптері з боку африканських країн. Тоді коли КДБ-шний фюрер менше за все чекатиме. Хтозна, можливо, і за всіма цими пожежами в Тулі і Підмосков'ї стоїть саме він а не СБУ. Час покаже. Давно вже нічого не чути з боку Лукашенко. Так званий "губернатор Севастополя" каже, що був завданий ракетний удар по штабу чорноморського флоту рф.

Вид з вікна, на української мові, казати не правильно, а правильно - краєвид з вікна. Вид це різновид чогось, на приклад, зброї, злочину, те що можна по різному кваліфікувати хоча загально назва одна

1. Мій
2. Зроблений за допомогою Ші

Я зазавичай, в будні, ношу або кежуал, або спортивний стиль, але інколи хочеться прогулятися в класичному взутті і сукні-футляр. Я не шукаю знайомств, та й прогулянка по Києву є самодостатнім задоволенням навіть в нашому районі, коли ти йдеш, на приклад до поштового відділення і бачиш притоки Дніпра на обрії. Тим більш якщо вересень, мій улюблений місяць. Але буває, що інколи до мене підходять чоловіки, із відповідною метою. Як сьогодні. Я вже і притоки Дніпра побачила і крісло-мішок і чашку для Барбі з пошти забрала і йду через двір до перехрестя. Як раптом, ззаду, зліва, бачу, за мною йде чоловіча тінь. Я відчуваю легке роздратування від того, що дуже скоро прийдеться вигадувати як відмовити. А тінь і запитує українською мовою: "Я дуже перепрошую, але мені здається, що вас вже бачив раніше! Вас не Тетяна Ларіна звуть?". Я відчуваю тоді вже сильніше роздратування. Це ж з якого переляку я Тетяна Ларіна?!
Обертаюсь і доволі злобно кажу: "Ні!". "А, вибачте!" ніби засмучується чоловік. І вже коли я відвертаюся до мене доходить що він молодий і вродливий. Це просто хочеться, коли відбувається щось неприємне, відшукати позитивний момент, факт, який заспокоює :-))

А Барбі ще щасливіша тепер, їй більш комфортно жити на тумбочці. Її емоції вимірюються ступенем щастя. Більше-менше. Тобто в неї опіоїдні рецептори працюють ще краще ніж в мене. Вона завжди дивиться лише вперед і не сумнівається що все буде добре :-)

Селфі я роблю не тільки під час прогулянок, а й коли п'ю каву, як тільки прокинуся

@yigal_levin

Розвідка Британії: звільнення Кліщиївки та Андріївки є важливим тактичним успіхом українських військ, що дозволило їм просунутися ближче до головної траси, якою окупанти забезпечують своє угруповання в Бахмуті. Зважаючи на все, окупанти закріпилися по лінії залізниці, яка є готовою перешкодою проти подальшого просування ЗСУ. Однак перекидання частин ВДВ з-під Бахмута в Запорізьку область значно послабило російське угруповання на цьому напрямі.

А ще Симферополь, Севастополь, Євпаторія, Саки. Сьогодні в ночі було завдано найбільш потужного удару по Криму. Не по крамницях, чи енергетичних об'єктах, як сьогодні в ночі завдали кацапи, а по літаках і аеродромах. Поки росіяни витрачають свої ракети хуйзна на що, ми прориваємо їх оборону і нищим кораблі і підводні човни з літаками!

36 ракет з 43-х були збиті. Люди живі, пошкодження не суттєві, а росіяни мусять, підсилюючи одні ділянки фронту, послаблювати решту

На Подолі презентували проєкт VOICE OF LIFE. Занедбані та пошкоджені піаніно "Україна", які привезли до Києва з гарячих точок, отримають нове життя.

Зазначається, що ці музичні інструменти вже не випускають, тому зберегти їх дуже важливо. Організатором проєкту стала група компаній Октава, амбасадором виступить Pianoбой (Дмитро Шуров).

"Десятки чи сотні піаніно отримають "друге життя" і радуватимуть українців у різних куточках нашої країни", — зазначають на сайті.

Піаніно "Україна" виготовляли з 1955 року на фабриці музичних інструментів ім. Павла Постишева в Чернігові. Окрім піаніно випускали бандури, гітари, дитячі іграшки.

Згадки про армію, поки я записувала, нагадали мені одну з частин поеми Александра Галіча "Королева материка"

А ещё говорят, что какой-то чмырь,
Начальничек из Москвы,
Решил объявить Королеве войну,
Пошёл, так сказать, «на вы».

Он гонял на прожарку и в зоне и за,
Он вопил и орал: «Даёшь!»
А был бы начальничек чуть поумней,
Он пошёл бы с ней на делёж, —

Чтобы пайку им пополам рубить
И в трубу пополам трубить.
Но начальник умным не может быть,
Потому что — не может быть.

Он надменно верит, что он — не он,
А ещё миллион и он,
И каждое слово его — миллион,
И каждый шаг — миллион.

Но когда ты один, и ночь за окном
От чёрной пурги хмельна,
Тогда ты один и тогда беги,
Ибо дело твоё — хана!

Тогда тебя не спасёт миллион,
Не отобьёт конвой!
И всю ночь, говорят, над зоною плыл
Тоскливый и страшный вой…

Его нашли в одном сапоге,
И от страха — рот до ушей,
И на вздувшейся шее тугой петлёй
Удавка из белых вшей…

И никто с тех пор не вопит: «Даёшь!»
И смеётся исподтишка
Её Величество Белая Вошь,
Повелительница зэка.

Вот тогда Её и прозвали все́ —
Королева Материка.

Частина третя, остання

Одна з казарм була в будівлі яка мала три поверхи. На першому поверсі була власне казарма, на решті поверхів - учебка. Нею вважався обслуговуючий персонал, повара, водії, а ще лейтенанти. Останні були викладачами теорії військової справи.

Після півроку навчання Сергія чомусь залишили працювати у штабі. Чи то харизма і комунікабельність зіграли визначальну роль, чи то просто пощастило. Хоча він писав двічи листа щоб його направили в Афганістан, не взяли.

Керівні посади займали іноді люди, про яких хотілося казати що вони на своєму місці. На приклад, полковник Сабрюк, командир частини. Під час ранкового збору він проходив перед строєм ходою затвердженою ще за часи царської Росії. Поганих спогадів про нього не залишилося. Сабрюк був і хорошою людиною і офіцером у доброму розумінні. Його вже немає в живих, але пам'ятають добре ставлення до людей. А ще був комендант частини, який запам'ятався безпробудним пияцтвом. Якось його чомусь тримали на цій посаді. Через алкоголізм останнього і через неспроможність виконувати свої обов'язки, важливішою була посада заступника коменданта, на яку згодом призначили Сережу, присвоїв йому звання єфрейтора. Комендант частини згодом загинув у автокатастрофі.

Кожний ранок проводився загальний збір. Під час майже хореографічної ходи перед строєм командира частини кожна людина пам'ятала про присутність чоловічка, який хоч і мав невеличке звання, але всі знали, що від цієї людини залежить дуже багато. В частині у Староконстянтиніві це був невисокий на зріст, щупленький представник КДБ, в якого була єдина особлива прикмета — вусики. Просто руді вусики.

Але де пройшли півроки, там і рік. І якось, на ранковому зборі, запитали у всіх: “Хто вміє будувати, робити ремонти?” Вийшли у перед лише хлопці із Західної України. Сережа і його товариши. Решта злякалася що може не впоратися і через те отримати покарання. Хлопці із Західної України, як і решта строковиків, не мали досвіду у будівництві, але так швидко вчилися, майже на літу, що ніхто нічого поганого не помітив. І дуже скоро Сережа і його друзі відчули, що якість життя взагалі змінюється корінним образом. Частину дня вони будували нові приміщення для штабу, а частину сиділи у своєму кабінеті. Сережа навіть встигав писати тексти пісень, тоді, на жаль, російською.

Він і його друзі сиділи у одній кімнаті з художниками, так називали тих хто вмів малювати плакати плакатними пір'ями. Тоді було цікаво спостерігати за їх роботою, тим більш що кожний склав такий ніби іспит, пройшов по конкурсу. І якось тоді один з окулярників із Москви заявив що він теж художник. Його, як всіх претендентів на таку поважну посаду, попросили намалювати дерево що росло за вікном, а він не впорався. Але ж в той момент видавати його не стали, пожаліли. Хай би що робив, аби не заважав. Видно, коли люди не відчувають себе ображеними, то й інших ображати не хочеться. А працювати в учебці чи штабі, означає що доля посміхається, сонечко пестить твій животик!

Коли мама і “Наш генерал” приносила карпатські грибочки в сметані, голубці, котлети, квашені огірочки і Сережа це міг забрати собі, а не так як перші півроку в нього це відбирали діди, то він, звичайно ділився із найближчим оточенням. Навіть хлопцю у окулярах, який не вмів малювати, перепадало теж. Але виявилося, що він відпрошувався по власних справах, але насправді потайки купував шоколадки і місцевому магазині і потім їв їх сам у туалеті. Його ситуативні товариши знайшли одного разу обгортки від шоколадок саме у кімнаті відпочинку.
Коли я досить обережно уявляю собі той туалет, то мене, в першу чергу, шокує ідея їсти там шоколадки, а вже в другу, той факт що це було приховано від усіх, хто міг захотіти шоколадок крім нього! Тоді було рішено здати симулянта, якій, до того ж, ще й добре бачив, на поталу відповідним людям у частині.

Хочеться ще зазначити такий різновид наряду як вахта, на яку заступали о четвертій годині дня. До четвертої години наступного дня, добу. І часові на вежах, на стіні, в ночі, могли вбити того, хто забув пароль. Самі войовничі по характеру були грузини. Вони міцно і сміливо відстоювали один одного і почати стріляти на вахті для них теж було якось простіше ніж іншим. Але Сережа й поважав грузинів більше ніж всіх, бо ці люди ставили і власну гідність вище життя.
За час служби нашого франківського героя, був один випадок вбивства на вахті. Хтось чи то забув пароль, чи то був справжній порушник, вже невідомо. Можливо і пароль хтось забув і розуміння російської мови в цього гордого гірського народу було небездоганним.

Час йшов, погане швидко забувалося, а концентрація уваги більше відбувалася на позитиві. І якось, натхнено, із завзяттям, почавши свій робочий день у штабі, Сережа писав вірші в блокнотик за своїм столом. Між кімнатою і коридором там ще був невеличкий тамбур, відстань десь метрів за чотири. Стіл, за яким він записував свої твори був біля вікна. Першій поверх. І раптом він почув знайомий голос. Непомітна, але всім добре відома, людина із вусиками виглядала з дверного отвіру у коридор, і, нахилив голову в бік, віталася, сміялася, запитувала як справи! Потім він зробив паузу, пішов по коридору, і раптом став зачитувати вірш, якій був щойно написаний Сережею в блокнот, на пам'ять! Це був майже містичний випадок. Від такого, як цей агент КДБ, краще було триматися подалі!

Потім було багато чого, не все збереглося у пам'яті, не все було виразним, тим що хочеться зазначити. Але був випадок подорожі на третій полиці у поїзді в шинелі, коли родичі зустріли на вокзалі і були шоковані випаданням Сергія із третьої полиці. Місць не було, але здібність домовлятися допомогла доїхати хоча б так!
А ще був капітан, з яким на будівництві кидали цеглу у кучу, і Сережа кинув не дивлячись, і засвітив капітану прямо у голову. Але той пробачив і навіть вони потім разом поїхали у відпустку через Львів і капітан дивися щоб його підопічний просто не втік, проходив через поїзд і шукав його.

Поки що все. Можливі раптові згадки і доповнення

Фільм «Довбуш» Олеся Саніна — це пафосна героїчна історія, що повторює типові помилки, притаманні українському кінематографу. Дмитро Десятерик пояснює, чому попри недоліки цей історичний екшен заслуговує на увагу

Попередні екранізації цього історичного міфу були із читким розділенням на поганих і добрих героїв, ніби один єдиний Довбуш, такий собі український Робін Гуд, боровся за устиснені права дуже бідних верств населення. А насправді Довбушів було два і один був скоріше корсар і авантюрист, а другий виборював власне щастя, яке було неможливе без захисту батьківщини від ворогів.

Дуже хочу побачити це кіно, воно має бути щонайменше видовищне, ще з елементами хореографії в батальних сценах, а ще цікавим як наглядна, і дуже якісна, ілюстрація історії костюмів України!