Моя перукарка колись казала, що так добре відчуває настрій клієнтів, що навіть може щось додавати до стрижки чи коліру від себе, не запитуючи, або навіть клієнтка приходить і нічого не говорить, а та робить їй все саме так як треба. Але ж останнім часом вона не хоче прислухатися до побажань висловлених відкритим текстом. Тобто вона нібито і відмовила мене відпускати довге волосся, тим більше свого коліру, але бажання це зробити залишилося. І хай з довгим волоссям я буду виглядати старшою, я все одне хочу заплетати його, скріплювати зажимами та інше. Мене вже не лякає вигляд сивини, хай пасма справа додає самого холодного блонду який є в природі і я краще буду проходити курс ін'єкціонної карбоксі-терапії і ходити з довгим волоссям ніж намагатися виглядати молодшою за рахунок зачіски

Моя парикмахерша когда-то говорила, что так хорошо чувствует настроение клиентов, что даже может что-то добавлять к стрижке или цвету от себя, не спрашивая, или даже клиентка приходит и ничего не говорит, а та делает ей все именно так, как надо. Но ведь в последнее время она не хочет прислушиваться к пожеланиям высказанным открытым текстом. То есть, она, вроде бы, и отговорила меня отпускать длинные волосы, тем более своего цвета, но желание это сделать у меня осталось. И пусть с длинными волосами я буду выглядеть старше, я все равно хочу заплетать их, скреплять зажимами и прочее. Меня уже не пугает вид седины, пусть прядь справа добавляет самого холодного блонда, который есть в природе, я лучше буду проходить курс инъекционной карбокси-терапии и ходить с длинными волосами чем стараться выглядеть моложе за счет прически