В СССР не было чая в одноразовых пакетиках. Заварку проводники получали на вес и в лимитированном количестве. Из выделенного продукта можно было заварить не так уж и много стаканов чая. Если все делать как положено, то напиток получится бледный и почти без вкуса, что наверняка не обрадует пассажиров. Выполнить план по чаю, который был у проводников, точно не получится, да и самому не заработать. Но если добавить в заварку немного соды, чай заваривался лучше и приобретал насыщенный цвет. Если соблюдать точную пропорцию, пассажиры ничего не замечали и только нахваливали особый железнодорожный чаек. Науку о том, сколько и как добавлять соды в чай проводницы передавали друг другу как профессиональную тайну. Сложно сказать, сколько сотен тонн чая при этом было сэкономлено.

«Варто нам програти цю війну, я просто поїду на довічне до Гааги, а там мене відправлять до Києва, і повісять. І сумнівів у мене немає», – наголосив гіркін.

Невзоров:

Судя по несколько перевёрнутой мордашке и заплаканным глазам, в фельдмаршалы гиркина все таки не взяли. А зря. У него, в реконструкторском гардеробе, в полной боевой готовности мундир, который гиркин вышивал три года по ночам, да и сам отлил для него 43 пуговицы.

Мотивування друзів поїздкою за трусиками, скиглення павучків у банці, нездійснені надії і навіть смерть



А ще стара дурепа цьоця Ліна їде на фронт з хрюшею і степашкою, це вже бля вапше! :-))))

Основна перевага вагнерівців полягає у дуже добре організованої розвідки дронами. Вони економлять важку зброю, посилаючи на лінію зіткнення бійців з гранатометами, бо живої сили вони не шкодують взагалі, зеків поки що в росії вистачає. Але дії вагнерівців дуже передбачуванні, примітивні алгоритми, сценарії бою, які видаються у вигляді схем, розраховані на те що складні рішення під окремо взяту ситуацію не передбачаються. Вони діють малими групами по 20-50 чоловік, яким просто видаються схеми. Підготовка бійців слаба, просто їх дохера. Військовий аналітик Юрій Бутусов робить висновок, що ЗСУ треба саме на цій ділянці фронту, де вагнерівці, мати більше дронів для розвідки, вазагалі більше оснащення дронами. Далі просто слід застосовувати тактику вогневого враження з флангів під час спроби просування невеликих купок т.з. ПВК. І тільки я прочитала цю статтю в ЗМІ, як на наступний день з'явилися звіти росіян, які повідомляють співвітчизникам, що наші їх мочать атаками саме дронів. Взагалі під час війни які б то не було інформаційні викиди треба робити продумано і з певним розрахунком. Ось склалося враження в ворогів, що нам бракує дронів, є слабке місце, вони на щось інше увагу переключили, а їх жахнули з боку ЗСУ дронами, просто мочили в окопах. Не врахували свої слабкі місця, думали завалять м'ясом з гранатометами, а воно раптом інакше вийшло.

Ну і, звичайно, Пригожина об'явило у розшук ФБР

42 тисячі жінок наразі несуть службу в українській армії.
Українські захисниці, які боронять Україну на передовій, взяли участь у фотосесії під назвою "Жінки на фронті".
Знімання організував глянець ELLE. Зазначимо, що 42 тисячі жінок наразі несуть службу в українській армії і на рівні з чоловіками захищають нашу країну на фронті.

Сама відома зараз, мабуть, снайперка Євгенія Емеральд. Крім того що вона просто красуня і яскрава особистість, про яку прикольно робити репортажі, вона ще й продовжувала воювати на фронті коли вже знала що вагітна. Зараз її вже переводять для роботи в тилу після її весілля. Євгенія одружилася з одним з бійців ЗСУ :-) Всією країною їм бажали щастя! І я теж.

Взагалі наші жінки сміливі, мужні, хоча й жіночні і дуже красиві! І чим ми гірше за Цахал?

Вернуться в СССР можно достаточно просто. Устраиваетесь на работу в любой умирающий НИИ. Отключаете интернет и мобильные телефоны, оставляете на телевизоре только Первый канал Российского телевидения. Заменяете туалетную бумагу газетами. Для пропитания покупаете докторскую колбасу хорошего качества, хлеб, молоко, морскую капусту в консервах, бутылку недорогой водки, сырок плавленый, макароны и чай самого плохого качества, пиво разводите водой, овощи только гнилые, из фруктов только яблоки. Перед покупкой чего либо, для имитации очереди, просто постойте перед магазином от 20 до 2000 минут Если есть возможность, то можно найти и чинить жигули-"копейку". На работу только в трамвае. Качественную одежду не носить. Обувь должна всегда промокать. Зубы попросить лечить без обезбаливающего. И самое главное это ощущение бессмысленности и бесконечной тоски. Если удастся его воспроизвести то будет почти полное погружение в СССР. Собственно, всем молодым кретинам, защищающим то чего они не знают и никогда не видели, очень рекомендую устраивать такие эксперименты несколько раз в год.

Насправді все йде до того, щоб каральні загони смерті розправлялися з незручними і незгодними. І список таких людей вже складений. Власне, це і є аналог СС.

"Влада не змогла дати чіткий коментар щодо цього відео, оскільки взагалі діяльність «ЧВК Вагнера» та Пригожина перебувають поза правовим полем, вважає директор Центру Сахарова Сергій Лукашевський. За російським законодавством, приватні військові компанії заборонені, а найманство є кримінальним злочином, уточнив співрозмовник «Голосу Америки».

Путін використовує ці структури як свій важливий і потрібний інструмент
Лукашевський
«Не зрозуміло, і на яких правових підставах Пригожин вербує ув'язнених у колоніях, – продовжив він. – Не дивно, що подібна ситуація неминуче призводить до скоєння злочинів.

Зрозуміло, з правової точки зору треба розформувати всі найманські структури, а їх організаторів, насамперед Пригожина віддати під суд. Але зрозуміло, що Путін використовує ці структури як свій важливий і потрібний інструмент».

Таким чином, по суті відбувається розмивання державної монополії на насильство, що неприпустимо, наголошує Сергій Лукашевський.

За його словами, будь-яка дієздатна держава, навіть недемократична, будується на тому, що монополія на насильство цілком належить державі.

Насильство виплескується за будь-які рамки
Лукашевський
«У ситуації, коли дозволяється існування незаконних збройних формувань, які не підпорядковуються взагалі жодним правовим нормам, навіть із поправкою на прийнятне і поширене у Росії свавілля, насильство виплескується за будь-які рамки. І воно вже проявляється у вигляді мародерства та використання загороджувальних загонів при діях «ПВК Вагнера» в Україні. У результаті це призведе до зростання насилля всередині Росії».

Своїми невиразними коментарями чи відсутністю таких щодо відео із ймовірною стратою, Кремль мимоволі визнає своє заступництво над злочинними структурами, зауважив правозахисник.

ДАВИДИ І ГОЛІАФИ

Навесні 490 до н. е. перська армія, складена переважно з рабів та воїнів із поневолених племен, захопивши Евбею, висадилася на марафонській рівнині, де відбулася знаменита битва під Марафоном, в якій афіняни та платейці одержали вагому перемогу.
Новий похід персів у 480 до н. е. очолював цар Ксеркс. Перське військо прорвалося через гірський прохід Термопіли і накоїло багато лиха на землях греків. Однак того ж року перський флот зазнав тяжкої поразки біля острова Саламін. 479 до н. е. при Платеях було розгромлено сухопутне військо персів, а їхній флот зазнав поразки біля мису Мікале. Ці перемоги по суті справи вирішили підсумок греко-перських воєн: перси змушені були покинути територію Греції.
В 469 до н. е. Союзна грецька армія завдала нищівної поразки персам у битві при гирлі річки Еврімедонт. Остаточну перемогу греки одержали в 449 до н. е. на Кіпрі. Після цього з Персією був укладений мир, за яким та позбавлялась володінь у Егейському морі, Геллеспонті та Босфорі й визнавала за грецькими полісами Малої Азії політичну незалежність.

Перші заворушення в Нідерландах – колонії католицької Іспанії - спалахнули наприкінці 1566. Протестувальники вимагали зниження податків, релігійних та політичних свобод. Метрополія відповіла жорстоким терором і масовими стратами. Повстання від цього лише посилилося і зрештою переросло у 18-річну війну. Іспанська знать зневажливо називала інсургентів гезами, що означало “жебраки”. Нідерландці взяли це як самоназву. Лісові і морські гези успішно громили війська поневолювачів і зрештою перемогли. В результаті в Нідерландах постала перша в світі буржуазна республіка.

Вторгнення СРСР у Фінляндію почалося 30 листопада 1939 року. Більшовицька диктатура кинула в бій 1000000 солдатів, 3000 танків, 3800 літаків. Фіни мали вчетверо менше солдатів, у 100 (!) разів менше танків та
лише 130 літаків. Формальним приводом для агресії оголосили обстріл радянських прикордонників, здійснений насправді радянською ж артилерією, офіційно війну не було оголошено, а в обозі червоних їхав маріонетковий уряд Фінляндії (все таке знайоме, правда?) Війна тривала 104 дні та завершилась поразкою СРСР.

Коли ми говоримо, що з нашого боку гинуть найкращі, а з боку росіян – різний набрід і гарматне м’ясо, то спливає невесела думка: а чи не так завжди? Протягом тисячоліть, знову й знову велетенські тиранії женуть легіони озброєних рабів проти набагато менших непокірливих країн. Зрештою, нації, що стоять за свої вольності, беруть гору.

Звісно, доводиться платити величезну ціну. Перси спалили Афіни вщент, розорили багато земель. Нідерландцям удалося звільнити тільки північ країни; південні штати лишилися під владою спочатку Іспанії, потім Австрії та Франції, остаточно вирвавшись на волю лише у 1831 як Бельгія. Фінляндія втратила чималу частину території і десятки років дотримувалася нав’язаного Москвою нейтралітету. І це – не кажучи про численні жертви. Про знищений цвіт народів.
Але все було не дарма. Греки після перемоги над персами досягли небаченого розквіту, заклавши, по суті, основи європейської цивілізації. Нідерланди стали однією з найрозвиненіших і найбагатших держав світу. Фінляндія, незважаючи на втрати, зберегла незалежність і досі живе вільним, мирним і заможним життям, не зазнавши комуністичного жахіття.
І ми, здивувавши світ, не станемо виключенням у цій традиції перемог

антонша красовський, колишній псевдоліберал, колишній друг України і шанувальник Майдану. Раптом істота зрозуміла що щоб сподобатися хазяїну, треба бути жорстким і проявити навпаки лють до всього українського. У тому числі, до дітей. Але ж... трошки перестарався, навіть за міркою симонян. Але нехай це трохи гротеск, трохи перебільшення, але підкреслює суть російської ідеології, яка полягає в тому, що геноцид це добре, а ось дітей спалювати якось не комільфо. Але і це є подвійні стандарти: гвалтували, спалювали, знущалися. Перебільшення красовського - є перебільшенням зовсім трошки і тільки відносно того що рашка хоче вдавати в медійному просторі, а не відносно того що є насправді. Клоун путіна перестарався зовсім трошки

Очевидно, що якщо ми не збережемо українську культуру під час війни — ми не збережемо Україну. Якщо ми не збережемо фундаментальну науку під час війни — ми не збережемо Україну. Однак очевидно, що зараз пріоритетними мають бути питання безпеки і виживання нації. Треба просто уважно дивитися на бюджет і на всі культурні та наукові потреби, які є в бюджеті, яких немає в бюджеті, щоби потім повернутися до цих орієнтирів. Я не спеціаліст із бюджетування — треба говорити з тими, хто займається ним безпосередньо. Однак орієнтири абсолютно очевидні. І ці орієнтири, звичайно ж, мають бути у бік збереження, я б сказав, спадщини нації та можливості її культурного розвитку в майбутньому.

Тому що абсолютно логічно, що нація, яка виходить із війни без культури, — вона програє цивілізаційне змагання з тим, хто може бути навіть нею переможений. У нас є прекрасні приклади того, як країни, що перемагали у війнах, але не створювали ефективного демократичного ладу і не створювали ефективного, я б сказав, цивілізаційного насамперед надбання, виявлялися у програші перед тими країнами, які програвали, але робили висновки зі свого програшу. У нас є прекрасний приклад держав, які зазнали поразки у Другій світовій війні — це Німеччина, це Японія і це Італія. І є приклад країни, яка перемогла у Другій світовій війні — це Радянський Союз. Але на відміну від світових демократій, Радянський Союз залишився авторитарною країною з кастрованою культурою і наукою, підкореною інтересам військового-політичного комплексу. Це призвело до цивілізаційної катастрофи росіян як нації. Ми зараз із вами є не те що свідками цієї цивілізаційної катастрофи — ми є жертвами цієї цивілізаційної катастрофи. Те, що з нами так не відбулося, — це просто результат 1991 року. Якби ми залишилися разом з росіянами, ми б продовжили гниття і деградацію в подальшому.

Яку зброю застосовує Росія

На думку експертів, використання росіянами ракет класу "земля-повітря" для ураження наземних цілей є ознакою нестачі більш відповідних боєприпасів.
"Найпомітніше в [останніх атаках] - це ширше використання різноманітних ракет проти наземних цілей, - каже Дуглас Баррі, старший науковий співробітник з військово-космічних питань Міжнародного інституту стратегічних досліджень.
"Крилаті ракети для ударів по наземних цілях - ось де, на наш погляд, є проблеми. Принаймні, в деяких місцях, запаси якщо й не закінчилися, то закінчуються", - додає він.

На початку війни Росія використала багато високоточних ракет для ураження наземних цілей по всій Україні, але влітку ці удари припинилися. Деякі західні чиновники заявили, що ці запаси - значно виснажені.
"Ми знаємо - і російські командири на місцях знають - що їхні запаси та боєприпаси вичерпуються", - заявив очільник центру урядового зв'язку Великої Британії (GCHQ) Джеремі Флемінг.

Візуальні докази

Російський ракетний арсенал належить до державної таємниці, і ми не знаємо, на яких матеріалах західні розвідувальні служби ґрунтують свої оцінки, але є деякі підказки на фото, що з'явилися внаслідок останніх атак.
Судячи із зображень уламків, розміщених в інтернеті, росіяни завдають ударів ракетами С-300.
Таке використання техніки, з точки зору західних військових, - неефективне, оскільки ЗРК С-300 призначені для ураження літаків.
У соцмережах стверджували, що ракети С-300 Росія перепрофілювала саме для ураження наземних цілей.
Ми уважно вивчили серію зображень в інтернеті та перевірили три фото уламків від ракет С-300 "земля-повітря".

Ми також зіставили написи на уламках із зображеннями ракет С-300 та виявили, що маркування на ракетах та їхні розміри збігаються.
Деякі експерти вважають, що Росія перепрофілює ці боєприпаси, оскільки відчуває дефіцит точніших ракет.
"Я переконана, що вони переглянули свої запаси, оцінили свої можливості… і зрозуміли, що найкраще, що вони можуть зробити, - це перепрофілювати ракети С-300", - каже Луїза Джонс з McKenzie Intelligence Services.

В американському Інституті вивчення війни вважають, що активне використання Росією С-300 може свідчити про виснаження запасів потужніших ракет.

Застосування боєприпасів класу "земля-повітря" для ураження наземних цілей також можна пояснити оперативними обмеженнями, з якими стикаються російські військово-повітряні сили в Україні. Адже від початку вторгнення російська авіація так і не змогла встановити контроль в українському небі.

Чи можуть це бути українські ракети?

І Росія, і Україна мають на озброєнні С-300 і звинувачують одна одну в завданні шкоди за допомогою цих боєприпасів.
Українці використовують їх, щоб збивати російські ракети, а росіяни кажуть, що це уламки від української ППО падають на землю і спричиняють жертви серед цивільного населення, як це було під час останніх атак.

Представник російського парламенту Євген Попов заявив ВВС, що завдання шкоди цивільним територіям, зокрема, дитячим майданчикам, начебто було "роботою [українських] протиракетних систем".
За словами експертів, дуже складно визначити походження ракети за її уламками.
"Осколково-фугасна бойова частина, подібна до боєголовок більшості типів ракет, сумісних із С-300, у будь-якому випадку створюватиме подібні уламки… тож гадаю, відповідь на це запитання є досить невизначеною", — вважає Сідхарт Каушал з Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень.

Однак Ян Вільямс з Центру стратегічних та міжнародних досліджень каже, що не бачив жодних доказів того, щоб українська ППО дала осічку під час недавніх атак.
За його словами, тут треба враховувати багато змінних, тому важко дати точну оцінку щодо обмежених зображень уламків, але малоймовірно, щоб українці розміщували свою ППО в центрі міст.
"Зазвичай їх ставлять на околицях територій, які захищають… будь-які [українські] перехоплювачі навряд чи розіб'ються у міській місцевості".
В теорії класична ракета С-300, яка запущена по повітряній цілі, після вибуху дає незначну кількість уламаків. також ракета, яка не вразила повітряну ціль, має самознищитись.
Україна в останній місяць повідомляла про масовані атаки ракетами С-300 по низці українських міст сходу та півдня - Харкову, Миколаєву, Запоріжжю.
Українська система ППО, яка кажуть експерти, має проблеми з перехопленням таких ракет, які летять з невеликих відстаней по прифронтових містах.

Яку ще зброю застосувала Росія

Росія почала напад на Україну шквалом ракетних ударів. За оцінками Пентагону, за перші 11 днів конфлікту росіяни випустили близько 600 ракет.
Атаки тривали з землі, моря й повітря, причому більшість повітряних атак здійснювалась з безпечної території РФ.
Тип зброї - балістичні та крилаті ракети з пускових платформ "Іскандер", а також крилаті ракети "Калібр" з кораблів та підводних човнів, що дислокуються в Чорному морі.

Крім цього, Росія випустила по Україні крилаті ракети повітряного базування Х-101 та Х-555. У квітні ракетний удар з комплексу "Точка У" по залізничному вокзалу в Краматорську на Донеччині забрав життя понад 50 людей.
ВВС також проаналізувала ракетний удар по ТРЦ у Кременчуці, під час якої загинуло щонайменше 20 людей, і дійшла висновку, що тоді використали або ракети Х-22, або сучасніший варіант Х-32.
Ці ракети призначені для ураження кораблів, а не наземних цілей, що ще більше посилило думку про те, що російські запаси сучасної зброї вичерпуються.

Підрахунки України

Свою версію ракетних запасів Росії 14 жовтня оприлюднив міністр оборони України Олексій Резніков.
"Демілітаризація Росії. Застосовуючи сотні високоточних ракет проти цивільних об'єктів України, держава-агресор зменшує свої можливості по ураженню військових об'єктів", - написав Резніков у твіттері.
За інформацією міноборони, до початку повномасштабної війни Росія мала 900 ракет для "Іскандерів", залишилося 124 ракети.
Також в арсеналі Росії було 500 ракет типу "Калібр" морського базування та 444 крилатих ракет типу Х-101 та Х-555. Залишилося 272 та 213 відповідно.

15 жовтня 1959 року на сходах мюнхенської багатоповерхівки на Крайтмайр, 7 виявили закривавлене тіло тутешнього мешканця Стефана Попеля. За декілька хвилин на місце події прибули медики та поліція. І, звісно, зійшлися сусіди. Які не здогадувалися, що поруч з ними впродовж п'яти років мешкав один із провідних лідерів українського націоналістичного руху — Степан Бандера.

Степан Бандера народився 1 січня 1909 року у Старому Угринові на Станиславівщині у родині Андрія та Мирослави (з дому Глодзінських) Бандер.

Андрій Бандера походив зі Стрия. Замолоду став активним учасником громадсько-політичного життя у Галичині, обирався депутатом Української національної ради ЗУНР у Станіславові, у 1920-х був членом новоствореної Української військової організації. У травні 1941-го Бандеру-старшого заарештували совіти; у липні — розстріляли.

Мирослава Бандера походила зі Старого Угринова. Її батько Володимир Глодзінський був священиком. Мирослава померла молодою, у 31 рік (1921-го або 1922-го), від туберкульозу горла. Діти часто відвідували батьків тата у Стрию — дідуся Михайла та бабусю Розалії, а також маминого батька — діда Володимира зі Старого Угринова.

Степан був другою дитиною у сім’ї. Загалом у подружжя народилися чотири сини — крім майбутнього провідника, ще Олександр, Василь, Богдан, а також чотири доньки — Марта-Марія (найстарша у родині), Володимира, Оксана та Мирослава (померла немовлятком).

Не вважає застосування ядерної зброї найбільш верогидним сценарієм і аргументує свою точку зору. Швидше за все, ядерна зброя не більш ніж ричаг впливу при шантажу.

"Поступки ядерному шантажисту вчать його, що завдяки цій загрозі він отримає те, що хоче, а це, своєю чергою, гарантує подальші кризові сценарії. Це вчить інших диктаторів, майбутніх потенційних шантажистів, що все, що їм потрібно, – це ядерна зброя і трохи вміння вимагати, щоб отримати те, чого вони хочуть. А це означає ще більше ядерних протистоянь. Шантажист намагається переконати всіх, що єдиний спосіб захистити себе – це створення ядерної зброї, що означає глобальне її поширення."

А ще той факт що Кадиров відправляє на війну своїх синів в місця нібито можливого застосування тактичної ядерної зброї досить дивний, та й ці мобілізовані росіяни, чмобики, в якіх немає амуниції навіть для звичайної війни невже прямують до зони розповсюдження радіації? Я думаю що Тімоті Снайдер має рацію і все логічно що він каже

https://glavcom.ua/publications/jak...era-880380.html

Хочется дополнить Чаадаева. Россия предназначена не только к тому, чтобы показать всему миру, как не надо жить и чего не надо делать, ее предназначение -- быть пространством недоразумения и гротеска и показывать всему миру, как делать смешно и нелепо, это такое гигантское многовековое шапито, которое иногда превращается в кровавый гиньоль. Это же надо такой сюжет, армия терпит крупнейшее в своей истории поражение со времен лета 1941го, сыпется как картонный Рейхстаг в парке "Патриот": командиры бежали, техника брошена, солдаты гибнут пачками и заранее звонят домой, чтобы попрощаться, а в эти часы зажравшаяся Москва, охуевшая от денег, нормализации и игнора войны, как ни в чем не бывало проводит праздник и салют и открывает в сталинском луна-парке крупнейшее в Европе чертово колесо за 12 миллиардов рублей; люди давятся в очередях, чтобы попасть туда, платят 1150 рублей за стоячее (!) место в кабине, и заехав на высоту 140 метров, застревают там наверху, и стоят, задыхаясь от жары, потому что не работают кондиционеры, -- зато есть прекрасный шанс сверху видеть этот немыслимый трэш и может быть даже зарево пожара над Донецким аэропортом, который уже начали штурмовать передовые части ВСУ. Никакого коллективного воображения Терри Гиллиама, Квентина Тарантино и братьев Коэн не хватит, чтобы придумать такой сценарий, а Россия производит и производит этот абсурд, который, если задуматься, и является главным российским экспортным товаром, а вовсе не нефть, не икра и не страх.

Лиман є стратегічно важливим містом для подальшого контрнаступу ЗСУ на територію Луганської області.

«Цей населений пункт стратегічно відповідає за просування у напрямку Кремінної, Рубіжного, Сєвєродонецька. За рахунок використання Лимана ми зможемо здійснювати вогневий контроль дуже важливої логістичної артерії від Сватового до Кремінної, Рубіжного та Сєвєродонецька», – розповів військовий експерт Олександр Коваленко в інтерв'ю ТСН.

В той самий час, майже, міністр оборони США Ллойд Остін розповів що вірогідність застосування ядерної зброї Росією зараз дуже низька.

А на думку Віталія Портнікова, верогидність що нас візьмуть в НАТО слідом за Фінляндією і Швецією не є дуже низькою

Отже, Путін оголосив часткову мобілізацію. В планах призвати 300 тисяч одиниць гарматного м’яса. Що я можу сказати?
Є таке правило: на певному рівні деградації будь-яка дія системи йде їй на шкоду.

Найкраща ілюстрація — поведінка Януковича та його кліки під час Майдану. Якщо ви простежите хронологію, усі їхні гарячкові рішення вели до погіршення ситуації та, зрештою, падіння. Вони самі не давали Майдану вщухнути.
Зараз тією самою стежкою впевнено крокує Кремль. Вони завели самі себе в ситуацію, де треба постійно підвищувати ставки та градус напруги — інакше через поразки їх зжере власне суспільство. Але підвищення ставок, хай яке неминуче, лише погіршує їхні розклади.

Загальна мобілізація, так само, як і залучення зеків, не виправить їхнє становище на фронтах — може хіба погіршити. Бо воює не маса, а система, а слабкі ланки в їхній системі — не кількість ненавченого та немотивованого м'яса, а техніка та командири середньої ланки. Збільшення маси лише посилить цю кризу. Водночас вона вкрай негативно відіб'ється на їхній економіці, соціалці та навіть демографії.
Це рішення — не на покращення. Це рішення від безвиході. І це добра новина для України.

А особисто я дуже хочу почути весь той стогін на російських телеграм-болотах, коли персонажі, що топили за «всенародную войну», побачать, до чого це призведе

В связи с новыми, выдающимися успехами спецоперации, идущей строго по плану, вижу некоторые перемену настроений среди российской пропагандистской братии. В поисках крайних и виноватых, "военкоры" и иже с ними потихоньку назначают таковым... русский народ. Появляются всякие надрывные записи: дескать, как противно видеть толстых безмятежных обывателей, не желающих жертвовать своим комфортном в то время, как на фронте ух, ах и о-го-го. Во-первых, смешно, конечно, как вся эта политручья порода, в лучшем случае полазив в паре километров от фронта и поснимав постановочную стрельбу в небо, тут же начинает мнить себя юнгеровскими персонажами и отделять от презренного обывателя. Во-вторых, народ российский ведет себя ровно так, как должны вести себя нормальные люди: ценит комфорт, безопасность и будущее своих детей. А вот те, кого хлебом не корми, дай только пролить свою и чужую кровь ради психопатических фантазий и политических теорий образца 19го века - это как бы небольшой процент. Патология, а не норма (простой порою психопатов восхваляют, как "пассионариев")

Но значит ли это, что любой обыватель всегда пассивен и мечтает зарыться в норку? Никак нет. Давайте взглянем на соседнюю страну. Есть там и дезертиры, и коллаборанты, но едва ли в товарных количествах. Обыватель там тоже, наверняка, хотел бы залезть в уютную норку и ничего вот этого не видеть. Но, тем не менее, мы видим как юные барышни и седые деды записываются в тероборону. Видим массовое волонтерство. Вообще сплошное "все для фронта, все для победы". И чем это все объясняется? Разгадка проста: люди уверены, что на их стороне правда и справедливость. В России же этого нет тоже по очень простой причине: большинство, если и не видит очевидной несправедливости происходящего, то явной справедливости тоже не видит. В итоге просто не понимает зачем вот это все нужно, кому и для чего. Способов легально задавать вопросы и тем более высказывать критику у нашего общества нет. Поэтому большинство видит выход в том, чтобы зарыться головой в песок и сделать вид, будто ничего не происходит. Поначалу такая позиция государству выгодна - лишь бы не мешали. Однако чем дальше в лес, чем больше требуется государству ресурсов, тем больше эта позиция превращается из "удобной пассивности" в "тихий саботаж".

Но уместно задать вопрос: чья же это была задача, убедить публику, будто нынче творится нечто правильное и справедливое? Ах да, тех самых военкоров, а также их корешей-пропагандистов с огромными зарплатами. Задача полностью провалена. Теперь осталось только ныть, что "народ не тот". Ну, не начальство же обвинять в самом деле. Впрочем, в защиту военкоров с пропагандистами можно сказать, что невозможно зародить мух из грязи, сколько ни колдуй вокруг с алхимическими формулами. Вот и здесь так же: неоткуда взять справедливость, если ее в помине нет. Остается только форсить свои безумные психопатические фантазии. Но русский народ умный. Его психопатическими фантазиями не проймешь.