Ми посміхаємось крізь.. нічого.
Ми обираєм, куди нам піти,
які дарма оббивати пороги,
кому сказати про "я і ти".
читать подробнее
14 сентября 2012
Ніби в небо долітають ясени,
оминати хочеться їх стороною.
Я закохуюсь звичайно восени,
коли все навколо квилить тишиною.
читать подробнее
20 вересня 2011
В мене не було Її, й не буде,
через те, що надто я бажаю.
Почуття тепер якісь облудні,
ходять кожен раз від краю і до краю.
читать подробнее
Ніби чимсь чарівним є твій дотик,
Геть простий, та ясний блиск очей,
Голосу тремтячі, сильні ноти -
Якось в серці гаряче, пече.
читать подробнее
4 вересня 2011 року
Не вір словам моїм, не вір.
Вони злітають пилом з серця,
А рухи тіла - дурять зір -
Не сподівайся, не минеться.
Не вір тому, що бачиш ти,
Що чуєш і що можеш знати.
Дозволь своїм чуттям цвісти,
дозволь душі своїй бажати.
читать подробнее
25 мая 2011 года
Мабуть, то є життя, коли блаженно
затягуєш сигару на балконі.
Від сонця любо щуришся щоденно,
тримаєш зайців сонячних на скронях.
Мабуть, то є життя, коли страждаєш,
від щастя, що негаданно прийшло.
І дива з неба сизого чекаєш,
Впираючися у віконне скло.
Мабуть, то й є життя! Таке прекрасне...
Коли є поряд той, хто вірить і чекає.
Але для нас все, те що є, таке невчасне,
ми думаєм про це, коли життя згасає...
май 2010 года
Ти знаєш, що поряд з тобою
Нема і хвилини покою.
Життя - скаженою грою
Тоді видається мені.
читать подробнее
07 июля 2010 года
Искусственное изобилие...
Естественная тяга к лучшему.
Сетью пойманная рыба
И выброшенная в море.
А так хотелось бы остаться,
И чтоб рыбачьих теплых рук
Касаться.
читать подробнее
21 мая 2010
Скажи мені, чи пам'ятаєш
Весну ту, раннюю весну?
Коли ми радо посміхались,
Коли вночі не знали сну.
читать подробнее
в пам'ять про нездійсненне минуле
март 2010
Сніжить і пудрой замело
Все те, що так давно було.
Сліди ті, лишені ще вчора,
І дерево, що зацвіло...
читать подробнее
03 марта 2010
Що то за жарти? Що за примхи злості?
Дурні бажання і понурий тон?
Біленькі перли у гнилі й корості.
Жадоби щастя й люті унісон.
читать подробнее
02 марта 2010 года
Зимові довгі ночі
Сліплять зморені очі,
Чи просять що, чи хочуть -
Проте мовчать...
Душа хоче кричати,
А гордість "Ні, мовчати!"
Кому нам довіряти?
Кого любити?
І в небі сіра птаха,
Під серцем лишок страху
Від горя і від жаху...
Куда летіти?
19 января 2010
Крізь вікно м'яко падає світло,
Осяває пітьму у кімнаті.
Що там є: зима, осінь чи літо?
Бо весна давно піддана страті.
І як жаль, що те світло мрійливе
В моє серце не проникає.
Щогодини там падають зливи,
Тож душа сонця вже не чекає...
19 января 2010 года