ТГ Ґрунт

Сили ППО знищили 87 крилатих ракет і 27 ударних БПЛА.
За попередніми підрахунками, загалом росіяни випустили по Україні 158 безпілотників та ракет різних типів.

Головнокомандувач ЗСУ

За попередніми результатами цієї ночі противник застосував проти України 158 засобів повітряного нападу: ракети різних типів та ударні БплА.


ТГ Грунт

Силы ПВО уничтожили 87 крылатых ракет и 27 ударных БПЛА.
По предварительным подсчетам, россияне выпустили по Украине 158 беспилотников и ракет разных типов.

Главнокомандующий ВСУ

По предварительным результатам этой ночью противник применил против Украины 158 средств воздушного нападения: ракеты разных типов и ударные БплА.

За знищення військового корабля, який служив для перевезення ракет, якими збиралися знищувати українців, ботоксне опудало помстилося саме тим, що наказало бити чим тільки можна по мирним мешканцям. Сьогодні Україна пережила наймасованішу ракетно-шахедову атаку за весь період війни. Загинули мирні жителі Дніпра, Києва, Одеси, Львова і не тільки. Число жертв, які називають ЗМІ, продовжує зростати.

Я зателефонувала мамі, звісно. Вона каже, що загиблі люди просто валяються на вулиці. Вони йшли на роботу сьогодні вранці, як раніше мій тато, а до того мій дідусь. У цьому кварталу пройшло моє дитинство. А тепер країна-гопник увімкнула бичку і, наплювавши, в черговий раз, на всі правила війни, вбила моїх земляків. Мені легше уявити саме як вони йшли на роботу сьогодні вранці, ніж інших загиблих по забаганці урода похилого віку, у всіх сенсах.

І це при тому, що запас ракет в країни-терориста на початку осені, був удвічі меншим, ніж торік. Минулої зими кацапи мали на меті нас заморозити і заморити голодом. І тому били по критичній інфраструктурі. Тепер б'ють просто по цивільним об'єктам. Таким як пологовий будинок у Дніпрі. Медичний заклад, послугами якого колись користувалася вся наша родина. Але хоча б у цих установах обійшлося без жертв, тому що персонал та пацієнти вчасно спустилися в укриття. У їбучих сраних обмудків тепер, виходить, мета залякувати звичайних людей, очевидно, вважаючи, що вони підштовхуватимуть уряд до капітуляції. Але ось заковика, домагаються наші "визволителі" лише підвищення ступеня ненависті до них. Взагалі колективна ненависть, протягом війни, поступово видозмінюється і набуває нових відтінків, але до капітуляції ніхто нікого не підштовхує.

Ще одна причина, через яку хуйло так шаленіє це і те, що Джозефу Байдену спала на думку блискуча ідея - почати процедуру передачі нам заморожених російських активів. Загалом це десь 500 мільярдів доларів. Адже справ, звичайно, не лише у знищеному кораблі. Знищено й живої сили та озброєння вже дуже багато, а така реакція у російського фюрера лише зараз. Тому що саме грошики, їхня краса, можуть вибесити дійсно по-справжньому, а не якихось там 350 000 вбитих солдатів.

Загалом наші західні партнери чомусь не розуміють, що якщо для росіян Крим це росія, то в їхній свідомості ми вже завдаємо ударів по території росії і думати про дотримання міжнародних норм ведення війни з тим, хто срати на них хотів, з терористами, не потрібно. В ідеалі було б добре бити по домівках тих, хто підтримує війну, а їх більшість. Але поки що є те, що є. Але ми, як фіни, вміємо чекати.

Я сьогодні, після тривоги, прокинулася досить пізно, але готова робити варіації на тему Кванзи з уже готової ілюстрації. З усвідомленням того, що кдбістська шобла замість капітуляції отримає хуй. Мій чоловік, у цей момент, закінчує останній робочий день цього року, напевно колектив, як завжди, обговорює які кацапи підари. Українці живуть звичайним життям, ненавидячи і проклинаючи. Ненависть вже давно є частиною звичайного життя. Нас вже точно не залякаєш!




За уничтожение военного корабля, который служил для перевозки ракет, которыми собирались уничтожать украинцев, ботоксное чучело отомстила именно тем, что приказало бить чем только можно по мирным жителям. Сегодня Украина пережила самую массированную ракетно-шахедную атаку за весь период войны. Погибли мирные жители Днепра, Киева, Одессы, Львова и не только. Число жертв, называемых СМИ, продолжает расти.

Я позвонила маме, конечно. Она говорит, что погибшие люди просто валяются на улице. Они шли на работу сегодня утром, как раньше мой папа, а до того мой дедушка. В этом квартале прошло мое детство. А теперь страна-гопник включила бычку и, наплевав, в очередной раз, на все правила войны, убила моих земляков. Мне легче представить именно как они шли на работу сегодня утром чем других погибших по прихоти престарелого уродца, во всех смыслах.

И это при том, что запас ракет у страны-терориста, в начале осени, был вдвое меньше чем в прошлом году. Прошлой зимой кацапы преследовали цель нас заморозить и заморить голодом. И поэтому били по критической инфраструктуре. Теперь бьют просто по цивильным объектам. Таким как роддом в Днепре. Медицинское учреждение, услугами которого когда-то пользовалась вся наша семья. Но хотя бы в этих учреждениях обошлось без жертв, потому что персонал и пациенты вовремя спустились в укрытие. У ебучих сраных обмудков теперь, значит, цель запугивать обычных людей, очевидно, полагая, что они будут подталкивать правительство к капитуляции. Но вот загвоздка, добиваются наши "освободители" всего лишь повышения степени ненависти к ним. Вообще коллективная ненависть, в течении войны, постепенно видоизменяется и приобретает новые оттенки, но к капитуляции никто никого не подталкивает.

Еще одна причина, по которой хуйло так ярепенится это и то, что Джозефу Байдену пришла в голову блестящая идея - начать процедуру передачи нам замороженных российских активов. Всего это где-то 500 миллиардов долларов. Дело ведь, конечно, не только в уничтоженном корабле. Уничтожено и живой силы и вооружения уже очень много, а такая реакция у российского фюрера только сейчас. Потому что именно денежки, их прелесть, могут выбесить действительно по-настоящему, а не каких-то там 350 000 убитых солдат.

Вообще-то наши западные партнеры почему-то не понимают, что если для россиян Крым это россия, то в их сознании мы уже наносим удары по территории россии и думать о соблюдении международных норм ведения войны с тем, кто срать на них хотел, с террористами не нужно. В идеале было бы хорошо бить по домам тех, кто поддерживает войну, а их большинство. Но пока есть то что есть. Но мы, как финны, умеем ждать.

Я сегодня, после тревоги, проснулась довольно поздно, но готова делать вариации на тему Кванзыы из уже готовой иллюстрации. С осознанием того, что кдбистская шобла вместо капитуляции получит хуй. Мой муж, в этот момент, заканчивает последний рабочий день в этом году, наверняка коллектив, как обычно, обсуждает какие кацапы пидарасы. Украинцы живут обычной жизнью, ненавидя и проклиная. Ненависть уже давно часть обычной жизни. Нас уже точно не запугаешь!

З моїми тюльпанами відбувається дещо цікаве! Я все робила за інструкцією, поставила на лоджію, загорнула в папір, вирішила що буду поливати хоча б раз на місяць. І сьогодні я розгортаю папір, щоб подивитися як вони там й, можливо, полити. А вони почали проростати... Не дочекалися березня. Тож я забрала їх в спальню. Буду спостерігати за ними тепер в теплі. Я дуже здивована!

С моими тюльпанами происходит кое-что интересное! Я все делала по инструкции, поставила на лоджию, завернула в бумагу, решила, что буду поливать хотя бы раз в месяц. И сегодня я разворачиваю бумагу, чтобы посмотреть, как они там и, возможно, полить. А они начали прорастать... Не дождались марта. Так что я забрала их в спальню. Буду наблюдать за ними теперь в тепле. Я очень удивлена!

Втрат майже немає, але чомусь зникли безвісти 30 моряків. Судячи з того як бувший корабель здетонував, на борті могли бути шахеди і балістичні ракети, якими так люблять обстрілювати росіяни мирне українське населення. Але ж, на думку пропагандистів, знищення військового корабля є терактом, але ж нормально обстрілювати евакуаційний поїзд в Херсоні


Полное видео "репутационного укола"

Потерь почти нет, но почему-то пропали без вести 30 моряков. Судя по тому, как бывший корабль сдетонировал, на борту могли быть шахеды и баллистические ракеты, которыми так любят обстреливать россияне мирное украинское население. Но, по мнению пропагандистов, уничтожение военного корабля является терактом, но нормально обстреливать эвакуационный поезд в Херсоне

Десь у 80-хх роках цей колишній корабель увійшов до складу чф рф, а ось позавчора вийшов з нього. Назавжди. Рос пропаганда робить заяви про пошкодження, але вибух був таким потужним, що це свідчило про наявність озброєння на кораблі. До того ж він продовжував диміти до ранку. В центрі міста голубих пагорбів повибивало стекла. А на ранок корабель просто зник. Оскільки це судно перевозило, до зникнення, озброєння, то це означає врятовані життя українців. І збільшення неспроможності в росії тероризувати Чорне море. І на відео дуже добре видно саме те яким був вибух.

Попри майже захоплення Мар'янки, росіяни продовжують її обстрілювати. Захоплення купи руїн вони вважають звільненням від нацистів. Така ж доля може спіткати і Авдіївку, але час покаже наскільки добре ЗСУ зможуть зводити укріплення і як багато дронів для заміни артилерії вони отримають. Функція дронів багатогранна. В тому числі, вони знищують логистику. Цими днями ЗСУ ліквідували двох людей з мішками на дорозі. Після чого російські телеграм канали почали вересканити, про те що вбили санітарів! Але це не санітари, а т. зв. віслюки. Найнижча каста в зс рф, ці люди просто виконують функцію логистики, бо механізованими методами простіше залишитися без неї через обстріли дронами ЗСУ.

Окупанти жаліються що на авдіївському напрямку дуже важко саме через численні дрони, якими атакують з боку української армії. Взагалі Мар'янку намагалися взяти ще з 2014 року, з момента вторгнення росії на нашу територію ще в тому форматі. На протязі 10 років.


Где-то в 80-х годах этот бывший корабль вошел в состав ЧФ РФ, а вот позавчера вышел из него. Навсегда. Росс пропаганда делает заявления о повреждении, но взрыв был настолько мощным, что это свидетельствовало о наличии вооружения на корабле. К тому же он продолжал дымить до утра. В центре города голубых холмов выбило стекла. А к утру корабль просто исчез. Поскольку это судно перевозило, до исчезновения, вооружение, то это означает спасенные жизни украинцев. И увеличение несостоятельности в России терроризировать Черное море. И на видео очень хорошо видно именно то, каким был взрыв.

Несмотря на почти захват Марьянки, россияне продолжают ее обстреливать. Увлечения кучи руин они считают освобождением от нацистов. Такая же участь может постигнуть и Авдеевку, но время покажет насколько хорошо ВСУ смогут возводить укрепления и как много дронов, для замены артиллерии, они получат. Функция дронов многогранна. В том числе, они уничтожают логистику. На днях ВСУ ликвидировали двух человек с мешками на дороге. После чего российские телеграмм каналы начали визжать, о том что убили санитаров! Но это не санитары, а т.н. ослы. Самая нижняя каста в российской армии, эти люди просто выполняют функцию логистики, ибо механизированными методами проще остаться без нее из-за обстрелов дронами ВСУ.

оккупанты жалуются, что на авдеевском направлении очень тяжело именно из-за многочисленных дронов, которыми атакуют со стороны украинской армии. Вообще, Марьянку пытались взять еще с 2014 года, с момента вторжения России на нашу территорию еще в том формате. В течение 10 лет.

Пекельний пиздець в білих мереживних фартушках на youtube я не знайшла, але ж інші вечірки такого плану виявилися, в тому числі, і ось таким сюжетом. Вони кажуть, ковток свіжого повітря:


Где-то в России

Адский пиздец в белых кружевных передниках на youtube я не нашла, но другие вечеринки такого плана оказались, в том числе, и вот таким сюжетом. Они говорят, глоток свежего воздуха:

Мама мені надіслала спочатку фото, а потім відео різдвяного свята з дитсадка, куди ходить Льова. І хоча початок був трохи сором'язливим, з боку дітей, під кінець тусівка розходилася до рівня накалу виконання темношкірими стилю госпел. Від незручності завчених зайчиками, лисичкою, ведмедиком, сніжинками, мабуть, не зовсім зрозумілою для них мотивації, віршиків стався перехід до екшену і то жінка в костюмі зими закрутила всіх у свою хуртовину з продовженням у вигляді снігових ігор, то інша співробітниця святкової агенції в костюмі кози залучала всіх до співу колядок, а симпатичний молодик у шапочці Санти та новорічному светрі пропонував Джингл Белл українською мовою. І ці номери впереміш з іграми та хороводами з національними символами Різдва, в результаті, висікли саме ту іскру, яка наповнила приміщення дитячого садка саме радістю, а не похмурим сиропчиком дотримання вказівок вихователів як було за радянських часів. Наш ведмедик у своїй сценці спав під ялинкою, коли дітки збирали гриби в лісі, а коли натрапили на сплячого ведмедя, він їх усіх ловив, але вони втекли! Так багато дітей у костюмах зайців було не тому, що у батьків однакова фантазія, а тому, що був саме номер із зайцями. І сніжинки теж створювали завірюху разом із жінкою-зимою. Тепер зима - це не щось страшне, як колись образ Снігової королеви, а така фея веселощів та зимових розваг, а елементи американського Різдва і зовсім викликали у дітей таке захоплення, що було видно, що свято точно вдалось і я б навіть назвала це різдвяною вечіркою для малюків! :-)

Взагалі дитячі костюми були на основі наших національних, тільки головні убори вказували на образ, ведмедик, лисичка та інші персонажі. Ведмедик Льова був, як усі хлопчики, у вишиванці! Дуже мило!

І які гарні дівчата у нього у групі! Україночки наші славні! :-)))



Мама мне прислала сначала фото, а потом видео рождественского праздника из детского садика, куда ходит Лева. И хотя начало было немного стеснительным, со стороны детей, под конец тусовка расходилась до уровня накала исполнения темнокожими стиля госпел. От неловкости заученных зайчиками, лисичкой, мишкой, снежинками, при видимо не совсем понятной для них мотивации, стишков случился переход к экшену и то женщина в костюме зимы закрутила всех в свою метель с продолжением в виде снежных игр, то другая сотрудница праздничного агенства в костюме козы завлекала всех к пению колядок, а симпатичный молодой человек в шапочке Санты и новогоднем свитере предлагал Джингл Белл на украинском языке. И эти номера вперемешку с играми и хороводами с национальными символами Рождества, в итоге, высекли именно ту искру, которая наполнила помещение детского сада именно радостью, а не унылым сиропчиком следования указаниям воспитателей как было в советские времена. Наш мишка в своей сценке спал под елочкой, когда детки собирали грибы в лесу, а когда наткнулись на спящего медведя, он их всех ловил, но они убежали! Так много детей в костюмах зайцев было не потому что у родителей одинаковая фантазия, а потому что был именно номер с зайцами. И снежинки тоже создавали вьюгу вместе с женщиной-зимой. Теперь зима - это не что-то страшное, как когда-то образ Снежной королевы, а такая фея веселья и зимних развлечений, а элементы американского Рождества и вовсе вызвали у детей такой восторг, что было видно что праздник точно удался и я бы даже назвала это рождественской вечеринкой для малышей! :-)

Вообще детские костюмы были на основе наших национальных, только головные уборы указывали на некий образ, мишка, лисичка и прочие персонажи. Мишка Льова был, как все мальчики, в вышиваночке! Очень мило!

И какие красивые девочки у него в группе! Украиночки наши славные! :-)))

Поки ЗСУ збивають російські літаки Су-34 і СУ-30 російська пропаганда ширить чутки про те що ніби зс рф збивають пачками наші F-16, змітають в кучу знищені Patriot. Але ми, українці, чекаємо на поставки перших справжніх F-16 від Нідерландів. Враховуючи, що мільйон дронів зараз цілком реально, то я цілком припускаю що F-16 можуть змінити хід війни. Най йобнуте пуйло і прагнуло б воювати до останнього росіянина!

Пока ВСУ сбивают российские самолеты Су-34 и СУ-30 российская пропаганда ширит слухи о том, что будто вс рф сбивают пачками наши F-16, сметают в кучу уничтоженные Patriot. Но мы, украинцы, ждем поставок первых настоящих F-16 от Нидерландов. Учитывая, что миллион дронов сейчас вполне реально, то я вполне допускаю, что F-16 могут изменить ход войны. Пусть йобнутое пуйло и стремилось бы воевать до последнего россиянина!

Тепер, коли все менше країн, у тому числі і ми, святкує Різдво за Юліанським календарем, це свято на честь народження дитини, яка в міфології країн, культури яких розвивалися під впливом християнської релігії, відіграє дуже важливу роль. Тепер воно настає раніше Нового року і дуже скоро ми почнем із мамою Сережи зізвониватися на предмет надання-отримання інструкцій як приготувати деякі страви, які в центральній і східній Україні не є традиційними на Різдво. Святий вечір надасть трохи містичної атмосфери, а дванадцять страв, їх приготування, створитиватимуть основу цього свята, як символ.

Я ось оглядаю свої останні різдвяні роботи і порівнюю їх зі створеними в минулі роки. Стало більше живого вогню. А так просто мені самій добре від того що я це зробила!

В цьому місяці ми дали гроші Іллюші на спортзал і Сережа каже, що він мене любить і дуже добре до мене ставиться! А я запитую, якщо любить, то чому до нас не приходить, не спілкується зі мною наживо? А, виявляється, тому що друзі, дівчата-однолітки зараз в ньому на першому місці, йому ніколи. Але ж коли я дзвоню моїй мамі, то майже зажди в них онуки, мої племінники і вони самі просять трубку, щоб сказати мені як вони раді тому що із ними говорю! Це взагалі-то інше :-)

Я підказала мамі ідею, як вмовити тата купити, на решті, штучну ялинку, яка не поступається красою справжній і більше до питання ялинки в Різдво і Новий рік не повертатися. Треба було просто зберегти закладки із магазинами таких товарів і йому в палкий дискусії показати зразки предмета суперечки і все. Спрацювало. Вони дуже раді що звернули увагу на те що все вже не так як було колись і штучні ялинки не такі кострубаті як при совці :-)

Взагалі, віриш в бога чи ні, такі свята як Різдво, в першу чергу, про любов, в загальному сенсі. І хоча смердючі покидьки зі Сходу нас, як вони вже звикли, обстріляють саме в Різдво чим-небудь чого їм не шкода, любов все одно більша за чиюсь ницість і підлість. І свічки і 12 страв будуть завжди саме про це!


Рождество

Теперь, когда все меньше стран, в том числе и мы, отмечает Рождество по Юлианскому календарю, это праздник в честь рождения ребенка, который в мифологии стран, культуры которых развивались под влиянием христианской религии, играет очень важную роль. Теперь оно наступает раньше Нового года и очень скоро мы начнем с мамой Сережи созваниваться на предмет предоставления-получения инструкций как приготовить некоторые блюда, которые в центральной и восточной Украине не традиционны на Рождество. Святой вечер придаст немного мистической атмосферы, а двенадцать блюд, их приготовление, будут создавать основу этого праздника как символ.

Я вот осматриваю свои последние рождественские работы и сравниваю их с созданными в прошлые годы. Стало больше живого огня. А так просто мне самой хорошо оттого что я это сделала!

В этом месяце мы дали деньги Ильюше на спортзал и Сережа говорит, что он меня любит и очень хорошо ко мне относится! А я спрашиваю, если любит, то почему к нам не приходит, не общается со мной в живую? А, оказывается, потому что друзья, девочки-сверстники сейчас у него на первом месте, ему некогда. Но когда я звоню моей маме, то почти всегда у них внуки, мои племянники и они сами просят трубку, чтобы сказать мне как они рады потому что я с ними говорю! Это вообще-то другое :-)

Я подсказала маме идею, как уговорить папу купить, в конце концов, искусственную елку, которая не уступает красоте настоящей и больше к вопросу елки в Рождество и Новый год не возвращаться. Надо было просто сохранить закладки с магазинами таких товаров и ему в жаркой дискуссии показать образцы предмета спора и все. Сработало. Они очень рады что обратили внимание на то, что все уже не так как было когда-то и искусственные елки не такие стремные как при совке :-)

Вообще, веришь в бога или нет, такие праздники как Рождество, в первую очередь, о любви, в глобальном смысле. И хотя вонючие ублюдки с Востока нас, как они уже привыкли, обстреляют именно в Рождество чем-нибудь чего им не жалко, любовь все равно больше чьей-то низости и подлости. И свечи и 12 блюд будут всегда именно об этом!

100-річна розвідниця пройшла ІІ Світову до самого Берліна, а 24 лютого знову зібралася на фронт!
Ольга Твердохлєбова — полковниця МВС у відставці, розвідниця, ветеранка ІІ Світової, яка має досвід перемоги над окупантами: вона викривала завод нацистської зброї, виконувала розвідні завдання в Польщі та Німеччині... Коли 24 лютого 2022 на її Україну знов навалою пішли загарбники, Ольга Іванівна зв'язалася з військкоматом, аби боронити рідну землю — пропонувала себе як снайперку!
З того часу минуло майже 2 роки, і пані Ольга відзначає 100-річний ювілей: з фірмовим поліцейським тортом від колег, теплими вітаннями та загадуванням найзаповітнішого бажання — Перемоги над російськими окупантами!

До 2014-го року Ольга Іванівна приїжджала на запрошення до урочистих заходів, в тому числі, в росію. А після анексії територій України почала розуміти, що те що є зараз спадком радянського союзу у вигляді росії, є абсолютним злом


100-летняя разведчица прошла II Мировую до самого Берлина, а 24 февраля снова собралась на фронт!
Ольга Твердохлебова — полковница МВД в отставке, разведчица, ветеранка II Мировой имеющая опыт победы над оккупантами: она принимала участие в обнаружении завода нацистского оружия, выполняла разведовательные задачи в Польше и Германии... Когда 24 февраля 2022 года на ее Украину снова нашествием пошли захватчики, Ольга Ивановна связалась с военкоматом, чтобы защищать родную землю — предлагала себя как снайпершу!
С тех пор прошло почти 2 года, и Ольга отмечает 100-летний юбилей: с фирменным полицейским тортом от коллег, теплыми поздравлениями и загадыванием самого заветного желания — Победы над российскими оккупантами!

До 2014-го года Ольга Ивановна приезжала по приглашению на торжественные мероприятия, в том числе, в Россию. А после аннексии территорий Украины начала понимать, что то, что сейчас является наследием советского союза в виде россии, является абсолютным злом

110 років тому народився Микола Михайлович Амосов (1913-2002) - видатний хірург-кардіолог, учений в галузі медицини, біокібернетики; академік, директор Інституту серцево-судинної хірургії, письменник...
У 2008 році він був визнаний другим після Ярослава Мудрого великим українцем за результатами опитування громадської думки Великі українці.

У доробку іншого великого українця - художника Івана Марчука - не так багато портретів сучасників, але портрет Миколи Амосова (1980) серед кращих...


110 лет назад родился Николай Михайлович Амосов (1913-2002) – выдающийся хирург-кардиолог, ученый в области медицины, биокибернетики; академик, директор Института сердечно-сосудистой хирургии, писатель...
В 2008 году он был признан вторым после Ярослава Мудрого великим украинцем по результатам опроса общественного мнения Великие украинцы.

В наследии другого великого украинца - художника Ивана Марчука - не так много портретов современников, но портрет Николая Амосова (1980) среди лучших...

Ми їхали в таксі вулицям Гельсінкі.
«Давайте проведемо експеримент. Ось Ви мені не вірите, що фіни терпіти не можуть росіян, але, як люди розважливі та виховані, просто не показують цього?»
«Давайте»
Таксистом був втомлений і вже зрілого віку фін, що доволі невластиво для столиці його країни. Бо таксистами тут нині працюють переважно молоді та привітні сомалійці.
«Вибачте за відверте запитання. Ми з України. Як Ви ставитеся до росіян?
«Як як. Я їх ненавиджу. І одразу скажу – чому. У мене двоє дідів загинули в «Зимову Війну». То скажіть, за що мені їх любити?
…
Все навкруги буквально просякнуте цим відчуттям. Настільки сильно, що політкоректний фейсбук, який постійно бореться з «мовою ненависті», мав би змогу, то висмоктав над Фінляндією все повітря.
…
Із ким би ти тут не говорив – слова ті самі.
«Ведмідь прокинувся»
«У нас із ними 1300 кілометрів спільного кордону»
«Ми завжди знали, що вони повернуться»
…
Фінляндія зовсім не маленьких розмірів країна, а от народу тут зовсім небагато.
Лишень п'ять із половиною мільйонів.
Фактично, всі знайомі одне з одним через колег та друзів.
І немає у Фінляндії сімʼї, де когось з родичів не вбили би росіяни.
…
«Скажіть, а Сімо Гяюгя тут похований? У вас на кладовищі Гієтаніємі?
Візаві розквітає посмішкою.
«О, а звідки Ви знаєте про «Білу смерть»?»
«Я багато про що знаю. Робота зобовʼязує, а взагалі-то я за освітою історик».
«Ні, він похований у себе вдома. Прямо у церкві Руоколахті. До речі, батько мого чоловіка дружив із ним. Вони разом ходили на полювання»
Так, Фінляндія справді маленька країна…
читать подробнее


Мы ехали в такси по улицам Хельсинки.
«Давайте проведем эксперимент. Вот вы мне не верите, что финны терпеть не могут россиян, но, как люди рассудительные и воспитанные, просто не показывают этого?»
«Давайте»
Таксистом был уставший и уже зрелого возраста финн, что довольно несвойственно для столицы его страны. Потому что таксистами здесь сейчас работают преимущественно молодые и приветливые сомалийцы.
«Простите за откровенный вопрос. Мы из Украины. Как Вы относитесь к россиянам?
«Как как. Я их ненавижу. И сразу скажу – почему. У меня двое дедов погибли в Зимней Войне. Так скажите, за что мне их любить?
…
Все вокруг буквально пропитано этим ощущением. Настолько сильно, что политкорректный фейсбук, постоянно борющийся с «языком ненависти», если бы имел возможность, то высосал над Финляндией весь воздух.
…
С кем бы ты здесь ни говорил – слова те же.
«Медведь проснулся»
«У нас с ними 1300 километров общей границы»
«Мы всегда знали, что они вернутся»
…
Финляндия совсем не маленьких размеров – страна, а вот народу здесь совсем немного.
Всего пять с половиной миллионов.
Фактически все знакомые друг с другом через коллег и друзей.
И нет в Финляндии семьи, где кого-нибудь из родственников не убили бы россияне.
…
«Скажите, а Симо Гяюгя здесь похоронен? У вас на кладбище Гиетаниеми?
Визави расцветает улыбкой.
«О, а откуда Вы знаете о «Белой смерти»?»
«Я о многом знаю. Работа обязывает, а вообще-то я по образованию историк».
«Нет, он похоронен у себя дома. Прямо в церкви Руоколахти. Кстати, отец моего мужа дружил с ним. Они вместе ходили на охоту»
Да, Финляндия на самом деле маленькая страна…
читать подробнее

Все ж таки, я мушу художню літературу відкласти поки що в бік, тому що я задалася питанням, чи досконало я знаю программу, в якій переважно, протягом багатьох років, працюю. Колись давно, я опинилася в умовах, коли працювати треба вже, а підручники читати ніколи. Щось засвоювала по підказці більш досвідчених колег, але здебільшого інтуїтивно. Це здавалося ніби кораблем, котрий якщо пливе й не тоне, то це вже топ сподівань і все що мені треба я знаю. Тим більш, що знаю як зробити те, що мені треба, "гарячими" клавишами. До того ж, і старші колеги подавали приклад тим що знали не все, бо їм і треба не все. Але я, перенесши читання Марселя Пруста на не самий малий термін, тепер, одночасно і з прикристю і з задовленням, бачу що нюансів ще повно. І повертати об'єкти навколо однієї точки на певну відстань, з копіюванням, і регулювати контрольну точку і взагалі мати уявлення про відображення контрольної точки на панелі, і, таким чином, можливість її регулювати, надає сподівання на скорочення часу на певні процеси. Задоволення від отримання нових знань, які можуть принести користь, прикристь через те, що я не зробила цього раніше. Але це як з українською мовою. Для всього свій час. Бути равликом на схилі пагорбу я давно вже звикла. І чого тільки вартувала радість від того, що після сорока років я можу утримувати саме себе, ще й в комфортних умовах! І навіть чоловіка, під час війни, хай і не дуже довгий період часу.

Взагалі, коли щось робиш у ілюстраторі, краще застосовувати якомога частіше shift, alt, або ctrl, пробовати і так і сяк і буде видно що з того вийде. На приклад, зсув об'єктів з альтом і стрілками зсуву приводить до копіювання на однакову відстань.
А на роздуми по оцінці рівня знань ілюстратора мене навела розмова з чоловіком про те, що не відомо які будуть умови для розвитку середнього бізнесу після війни і тому я подумала що мені краще спробувати прокачати знання й навички в тій галузі, в якій я давно вже працюю, а там подивимося :-) В любому випадку для бізнесу нужен стартовий капітал

Все же, я вынуждена художественную литературу отложить пока в сторону, потому что я задалась вопросом, в совершенстве ли я знаю программу, в которой преимущественно, на протяжении многих лет, работаю. Когда-то давно, я оказалась в условиях, когда работать нужно уже, а учебники читать некогда. Что-то усваивала по подсказке более опытных коллег, но, в большинстве своем, интуитивно. Это казалось будто кораблем, который если плывет и не тонет, это уже топ надежд и все что мне нужно я знаю. Тем более что знаю как сделать то, что мне нужно, горячими клавишами. К тому же, и старшие коллеги подавали пример тем, что знали не все, потому что им и нужно не все. Но я, перенеся чтение Марселя Пруста на не самый маленький срок, теперь, одновременно и с досадой и с удовольствием, вижу что нюансов еще полно. И вращать объекты вокруг одной точки на определенное расстояние, с копированием, и регулировать контрольную точку и вообще иметь представление об отображении контрольной точки на панели, и, таким образом, возможность ее регулировать, дает надежду на сокращение времени на определенные процессы. Удовлетворение от получения новых знаний, которые могут принести пользу, досада из-за того, что я не сделала этого раньше. Но это как с украинским языком. Для всего свое время. Быть улиткой на склоне холма я давно уже привыкла. И чего только стоила радость от того, что после сорока лет я могу содержать саму себя, еще и в комфортных условиях! И даже мужа, во время войны, пусть и не очень долгий период времени.

Вообще, когда что-то делаешь в иллюстраторе, лучше применять как можно чаще shift, alt, или ctrl, пробовать и так и этак и будет видно что из этого получится. Например, смещение объектов с альтом и стрелками перемещения приводит к копированию на одинаковое расстояние.
А на размышления по оценке уровня знаний иллюстратора меня привел разговор с мужем о том, что неизвестно какие будут условия для развития среднего бизнеса после войны и поэтому я подумала что мне лучше попытаться прокачать знания и навыки в той области, в которой я давно уже работаю, а там посмотрим :-) В любом случае для бизнеса нужен стартовый капитал

Взагалі переклад цієї пісні звучить доволі несподівано. Жінка небесної краси переслідує чоловіка, котрий її не кохає. Вона нібито готова пред'явити дитину, яка є його дитиною, хоча чоловік заперечує. Це про те що навіть чоловік може бути жертвою, і в конкретному випадку і взагалі стереотипного ставлення, що є своєрідною стигматизацією. Чоловіки теж просто люди, а не прилади для забивання цвяхів. В кожної людини свої слабкості. Але така слабкість як нечесність може бути як з боку чоловіків так і жінок. Але жінкам вірять більше, через стереотипне мислення. Взагалі-то є вже давно днк-експертиза. Хоча, можливо, в ті часи коли була написана ця пісня ще не було, принаймні, в загальному доступі

Вообще, перевод этой песни звучит довольно неожиданно. Женщина небесной красоты преследует мужчину, который ее не любит. Она будто бы готова предъявить ребенка, который является его ребенком, хотя мужчина отрицает. Это о том, что даже мужчина может быть жертвой, и в конкретном случае и вообще стереотипного отношения, что является своеобразной стигматизацией. Мужчины тоже просто люди, а не приборы для забивания гвоздей. У каждого человека свои слабости. Но такая слабость как нечестность может быть как со стороны мужчин, так и женщин. Но женщинам верят больше, из-за стереотипного мышления. Вообще-то есть уже давно днк-экспертиза. Хотя, возможно, в те времена, когда была написана эта песня еще не было, по крайней мере, в общем доступе

Попри численні обстріли вчора вдень, мені вдалося визначитися із кількістю композицій яку я роблю за добу. І Славік сказав, що, на цей раз, ми заглиблюємося більше у дизайн, але саме сполучення геометричних форм зі шрифтами виглядає дуже круто, перекинув мені шрифти, які, на його думку виглядатимуть найкраще. Тож зіпсувати робочий день дурним мавпам не вийшло. До того ж, конгрес США передумав йти на канікули, послухав погрози Путина на адресу Заходу. Це, при тому, що рада ЄС прийняла рішення почати перемовини з Україною, щодо вступу в ЄС, незважаючи на думку продажного хряка Орбана

Несмотря на многочисленные обстрелы вчера днем, мне удалось определиться с количеством композиций, которое я делаю в сутки. И Славик сказал, что, на этот раз, мы погружаемся больше в дизайн, но именно сочетание геометрических форм со шрифтами выглядит очень круто, закинул мне шрифты, которые, по его мнению, будут выглядеть лучше всего. Испортить рабочий день у глупых обезьян не получилось. К тому же, конгресс США передумал уходить на каникулы, послушав угрозы Путина в адрес Запада. Это при том, что совет ЕС принял решение начать переговоры с Украиной о вступлении в ЕС, несмотря на мнение продажного хряка Орбана.

Росіяни нас обстрілюють ракетами низької точності абсолютно безсистемно. Схоже, єдина мета - викликати паніку у простих обивателів, які в страху почнуть тиснути на уряд, щоб ті ухвалили рішення про капітуляцію, але паніки немає. Дуже шкода, що від таких ідіотських обстрілів страждають діти. Коли ми починаємо збиратися серед ночі, щоб піти вниз, Сергій кричить на мене і називає "равликом", але що ж робити, якщо я насправді равлик, капуша. Ми домовилися що кашемірову шаль я кластиму біля перших вхідних дверей, де висить найтепліша куртка і не повертатимуся за нею. А ще ставитиму пляшку з водою. Сергій каже, що тут нема чого ображатися, адже я поводжуся як дитина.

Оскільки безмозкі створіння намагаються нас залякувати балістикою радянського зразка саме вночі, а працювати треба вдень, то я розпочала нове завдання – візерунки у стилі Баухауса. І мені зараз подобається працювати під пісні Майкла Джексона. Виходить, у нього є офігенні речі! І концерти, які він давав, можна назвати більше виставами, ніж просто виступами. Образ гуманоїдної ляльки Джима Керрі у фільмі "Маска" чимось подібний до сценічного образу Джексона. Кривляка-трикстер, тіло якого не зовсім підкоряється законам фізики, зате пластика демонструє абсолютний контроль над реальністю


Россияне нас обстреливают ракетами низкой точности, абсолютно бессистемно. Похоже единственная цель - вызвать панику у простых обывателей, которые в страхе начнут давить на правительство, дабы те приняли решение о капитуляции, но паники нет. Очень жаль что от таких идиотских обстрелов страдают дети. Когда мы начинаем собираться среди ночи, чтобы пойти вниз, Сережа кричит на меня и называет "улиткой", но что же делать, если я на самом деле улитка, капуша. Мы договорились что кашемировую шаль я буду класть возле первой входной двери, где висит самая теплая куртка и не буду за ней возвращаться. А еще буду ставить бутылку с водой. Сережа говорит, что тут нечего обижаться, ведь я веду себя как ребенок.

Поскольку безмозглые создания пытаются нас запугивать баллистикой советского образца именно ночью, а работать нужно днем, то я приступила к новому заданию - узоры в стиле Баухауса. И мне стало нравиться работать под песни Майкла Джексона. Выходит, у него есть офигенные вещи! И представления, которые он давал, можно назвать больше спектаклями чем просто выступлениями. Образ гуманоидной куклы Джима Керри в фильма "Маска" чем-то подобен сценическому образу Джексона. Кривляка-трикстер, тело которого не совсем подчиняется законам физики, но зато пластика демонстрирует абсолютный контроль над реальностью

Мар'їнка захоплена невтомними кацапами, зате в Районі Горлівки відвойовані так звані шахти імені Гагаріна і там тепер стоїть український прапор. А неподалік Одеси є маловідомі шахти, які існували ще раніше і були створені козаками Сотниківської Січі, яка виникла після ліквідації Запорізької Січі. Це дуже важлива пам'ятка історії, факт, який був навмисно прихований тими, хто нав'язував українцям свою історію.


Ігор Йосипенко

Усім, хто ще й досі сумнівається, що Катерину варто було прибрати з центру Одеси, треба приїхати сюди.
Недалеко від міста, по Хаджибейській дорозі в напрямку села Усатове, є найбільший зі збережених в Україні козацький цвинтар.
Це поховання козаків-нерубаїв Сотниківської Січі. Чому нерубаїв?
У 1775 році, ліквідовуючи Запорізьку Січ, Катерина заставила козаків, що селились тут на схилах Шкодової гори, підписати документ, в якому вони обіцяють ніколи не брати до рук зброю, а імператриця в свою чергу пообіцяла залишити їх у спокої та не переселяти на Кубань.
Склавши зброю, козаки взяли до рук кайла і зайнялися видобутком вапняка - єдиного будівничого матеріалу на цих землях. Так, і штольні в Нерубайському, які зараз так розкручені під назвою “Одесские катакомбы” - це їх рук робота. До речі, вся Одеса на той час була побудована з цього козацького вапняку.
Саме на цьому цвинтарі поховані власники найкрупніших штолень - козаки Шмигора та Гетьманенко.
Сам цвинтар невеликий, усього збереглося близько двохсот хрестів, частина з яких - мальтійські, частина - грецькі, заокруглені, з півмісяцем, чотириконечні, шестиконечні та восьмиконечні. Фахівці стверджують, що тут є 32 види унікальних за формою надгробків.
Найстаріший хрест датується 1771 роком, і, згідно з написом, поховане під ним немовля. Багато могил з позначками 1822, 1855 року.
Усі написи зроблені здебільшого по-українськи, з домішками старо-церковних слів. І скажіть мені після цього, що Одеса завжди була “русскоговорящей”!
До речі, подібне кладовище є недалеко звідси - на вершині Шкодової гори, але там збереглося щось близько п'ятдесяти могил. Проте саме місце визначне, вважається центром Усатівської культури. Розкопки показали тут поховання, датовані 2 тисячоліттям до нашої ери.
Як думаєте, чому про цвинтар знає так мало людей, хоча це одна з найвизначніших пам'яток не лише Одещини, але й України? Чому донедавна він був повністю зарослим та занедбаним?
Чи не тому, що він ніяк не вписується в історію про те, як “Катерина заснувала Одесу”, яку так активно просувають і захищають малороси в Україні?
Тому, коли почуєте від чергового експерта з історії чергове “не надо трогать Екатерину, это наша история”, запитайте в нього, що він знає з козацької історії краю. Скоріше за все, там - величезна дірка. У формі двоголової курки. - Олександр Дума.



Марьинка захвачена неутомимыми уродами, но зато, в Районе Горловки, отвоеваны так называемые шахты имени Гагарина и там теперь стоит украинский флаг. А недалеко от Одессы есть существовавшие еще раньше и, до недавнего времени, малоизвестные шахты, созданные козаками Сотниковской Сечи, которая образовалась после ликвидации Запорожской Сечи. Это очень важный памятник истории, факт который был преднамеренно скрыт теми, кто навязывал украинцам свою историю

Игорь Йосипенко

Всем, кто до сих пор сомневается, что Екатерину стоило убрать из центра Одессы, нужно приехать сюда.
Недалеко от города, по Хаджибейской дороге в направлении села Усатово, есть крупнейшее из сохранившихся в Украине казацкое кладбище.
Это захоронение казаков-нерубаев Сотниковской Сечи. Почему нерубаев?
В 1775 г., ликвидируя Запорожскую Сечь, Екатерина заставила казаков, селившихся здесь на склонах Шкодовой горы, подписать документ, в котором они обещают никогда не брать в руки оружие, а императрица в свою очередь пообещала оставить их в покое и не переселять на Кубань.
Сложив оружие, казаки взяли в руки кайла и занялись добычей известняка – единственного строительного материала на этих землях. Да, и штольни в Нерубайском, которые сейчас так раскручены под названием "Одесские катакомбы" – это их рук работа. Кстати, вся Одесса к тому времени была построена из этого казацкого известняка.
Именно на этом кладбище похоронены владельцы самых крупных штолен – казаки Шмыгора и Гетьманенко.
Само кладбище небольшое, всего сохранилось около двухсот крестов, часть из которых – мальтийские, часть – греческие, закругленные, с полумесяцем, четырехконечные, шестиконечные и восьмиконечные. Специалисты утверждают, что здесь есть 32 вида уникальных по форме надгробий.
Старейший крест датируется 1771 годом, и, согласно надписи, погребен под ним младенец. Много могил с отметками 1822, 1855 года.
Все надписи сделаны по-украински, с примесями староцерковных слов. И скажите мне после этого, что Одесса всегда была руссковорящей!
Кстати, подобное кладбище есть недалеко отсюда – на вершине Шкодовой горы, но там сохранилось что-то около пятидесяти могил. Однако самое выдающееся место, считается центром Усатовской культуры. Раскопки показали здесь захоронения, датированные 2 тысячелетием до н.э.
Как думаете, почему о кладбище знают так мало людей, хотя это одна из самых значительных достопримечательностей не только Одещины, но и Украины? Почему недавно он был полностью заросшим и заброшенным?
Не потому ли, что он никак не вписывается в историю о том, как Екатерина основала Одессу, которую так активно продвигают и защищают малороссы в Украине?
Поэтому, когда услышите от очередного эксперта по истории очередное "не надо трогать Екатерину, это наша история", спросите его, что он знает по истории казацкой края. Скорее всего, там – огромная дыра. В форме двуглавой курицы. – Александр Дума.

Ольга Кваша (Луцк/Львов)

Сьогодні, в ночі, ми прокинулися не від звуків тривоги, з відповідного додатку, а від звуків роботи ППО. Хоча тривога неочікувано запізнилася, всі ракети і дрони, які летіли на Київ, були збиті. Чого добиваються погані і неправильні росіяни, витрачаючи гроші на виробництво ракет і дронів, які всі збиваються мобільними вогневими групами, не зовсім зрозуміло. Але ось, на приклад, Авдіївку атакують, з фееричною впертістю, не залишаючи не те що можливе лояльне до росіян населення, а, взагалі, камень на камені, тому що їм треба показати результат на момент виборів єдиного можливого кандидата у президенти. Тут зрозуміла хоча б раціональна основа в мотивації цих "людей".

Журнал WSJ пропонує своїм читачам статтю, в якій автор припускає, що до 2025 року Україна зможе лише наростити сили для нового контрнаступу, а проводити сам контрнаступ ще ні. Але й росіяни не зможуть перейти до наступальних дій, принаймні успішних, із захопленням нових територій. А ще Німеччина обіцяє подвоїти допомогу на тлі політичних чвар в сенаті США. Я захоплююся Джозефом Байденом, адже в нього і приоритетах захист демократії і людей, які страждають від нападів терористів типа хамасу і росіян. а не політичний рейтинг. З іншого боку, невже дурник Трамп, замість сісти у тюрму, може мати шанси у передвиборчий кампанії? В будь якому випадку, європейці, намагаючися суттєво збільшити допомогу Україні, враховують і те що відбувається зараз у США.

Дуже добрі росіяне все намагаються донести до світу, зокрема українців, якою є важливою російська культура, що те зло, що зараз відбувається в росії тимчасове і що росіяне, в переважної більшості, не завжди були такими козлами як зараз. Просто якось, в якійсь історичній крапці все пішло не туди і стало все шкереберть. Але риса характеру, коли нічого не знаю, моя хата скраю, або найліпше це коли нас не чепають, це не є рисою хорошої людини, як на мене і на думку моїх знайомих в реалі теж. Мріяти про те якою хорошою стане росія в майбутньому, і як добро, яке грунтується саме на цінностях російської культури, переможе, через якійсь доволі тривалий час, можливо, і приємно і допомагає не відчувати весь біль від того що роблять співвітчизники, але українців вбивають лише за те що вони українці вже зараз і завтра, поки ще, не припинять. І просто таке запитання, а що хтось визнавав, крім самих німців, важливість німецької культури саме під час Другої Світової? Хто взагалі думав про німецьку культуру саме під час знищення мільйонів людей в концтаборах, на полі бою? Велика німецька культура б просто згодом перемогла б все те зло що існувало тоді на тлі існування третього рейху? Мріяти можно скільки завгодно. Але знищення терористів і їх покидькових режимів зараз більш актуально ніж культура країн агресорів. На територіях, де росіяне прямо зараз намагаються знищити, перш за все в головах людей, українську культуру, збереження української культури в край важливо. А шанування російської - ні!

І ще сьогодні важливий для мене день. Ровно чотири роки тому я переїхала жити в Київ. І це буле одне з найкращих рішень в моєму житті! Монастир, де, в певний період часу, переховувався горезвісний Кулінич, із родичем, припорошений снігом. Під ноктюрни польського композитора Шопена я розпочала свій новий робочий тиждень. На фоні цього похмурого київського неба зажди читається меседж про те що життя триває. Щоб не трапилося. А вічний ліс дивує красою і коли бачиш його з вікна весь і коли йдеш серед вікові дерева, такі як дуб Петра Могили!



Сегодня, ночью, мы проснулись не от звуков тревоги, из соответствующего приложения, а от звуков работы ПВО. Хотя тревога неожиданно опоздала, все ракеты и дроны, летевшие на Киев, были сбиты. Чего добиваются плохие и неправильные россияне, тратя деньги на производство ракет и дронов, которые все сбиваются мобильными огневыми группами, не совсем понятно. Но вот, например, Авдеевку атакуют, с феерическим упрямством, не оставляя не то что возможно лояльное к россиянам население, а вообще камень на камне, потому что им нужно показать результат на момент выборов единственного возможного кандидата в президенты. Здесь ясна хотя бы рациональная основа в мотивации этих "людей".

Журнал WSJ предлагает своим читателям статью, в которой автор предполагает, что к 2025 году Украина сможет лишь нарастить силы для нового контрнаступления, а проводить само контрнаступление еще нет. Но и россияне не смогут перейти к наступательным действиям, по крайней мере, успешным, с захватом новых территорий. А еще Германия обещает удвоить помощь на фоне политических распрей в сенате США. Я восхищаюсь Джозефом Байденом, ведь у него и приоритетах защита демократии и людей, страдающих от нападений террористов типа хамаса и россиян. а не политический рейтинг. С другой стороны, неужели дурачок Трамп, вместо того чтобы сесть в тюрьму, может иметь шансы в предвыборной кампании? В любом случае, европейцы, пытаясь существенно увеличить помощь Украине, учитывают и то, что происходит сейчас в США.

Очень хорошие россияне все пытаются донести до мира, в частности украинцев, как важна российская культура, что то зло, что сейчас происходит в России временное и что россияне, в подавляющем большинстве, не всегда были такими козлами как сейчас. Просто как-то, в какой-то исторической точке все пошло не туда и стало все кувырком. Но черта характера, когда ничего не знаю, мой дом скраю, или лучше всего это когда нас не трогают, это не черта хорошего человека, как по мне, и по мнению моих знакомых в реале тоже. Мечтать о том какой хорошей станет россия в будущем, и как добро, которое основывается именно на ценностях русской культуры, победит, через какое-то довольно продолжительное время, возможно, и приятно и помогает не чувствовать всю боль от того, что делают соотечественники, но украинцев убивают только за то, что они украинцы уже сейчас и завтра, пока еще, не прекратят. И просто такой вопрос, а что кто-то признавал, кроме самих немцев, важность немецкой культуры именно во время Второй Мировой? Кто вообще думал о немецкой культуре именно при уничтожении миллионов людей в концлагерях, на поле боя? Великая германская культура бы просто позже победила бы все то зло, что было тогда на фоне существования третьего рейха? Мечтать можно сколько угодно. Но уничтожение террористов и их ублюдочных режимов сейчас более актуально, чем культура стран агрессоров. На территориях, где россияне прямо сейчас пытаются уничтожить, прежде всего в головах людей, украинскую культуру, сохранение украинской культуры крайне важно. А почитание русской – нет!

И еще сегодня важный для меня день. Ровно четыре года тому назад я переехала жить в Киев. И это было одно из лучших решений в моей жизни! Монастырь, где, в определенный период времени, скрывался печальноизвестный Кулинич, с родственником, сейчас запорошен снегом. Под ноктюрны польского композитора Шопена я начала свою новую рабочую неделю. На фоне этого пасмурного киевского неба, лично мной, всегда читается месседж о том, что жизнь продолжается. Что бы не случилось. А вечный лес удивляет красотой и когда видишь его из окна весь и когда идешь среди вековых деревьев, таких как дуб Петра Могилы!

В художці хороші оцінки, а моя оцінка теж важлива і теж хороша!

Рома, Фелька и новый рисунок :-)

В художке хорошие оценки, а моя оценка тоже важна и тоже хорошая!