Так вже вийшло, що цей тиждень був ознаменований пасткою хвороби, але ми вже майже в нормі. І коли я відчувала як чи то грип чи то ОРВІ тягне цупкими, бридкими лапками кудись вниз, намагаючися псувати мені, нам життя. Я все одне мусила робити щось що б робило таке життя не таким унилим і похмурим.

Так, з перервами і повільно, але я продовжила читати "В пошуках втраченого часу". І там багато незнайомих слів. Але я, якщо взялася, то вже не кидаю, до того ж, слова знати треба і я складаю словник. Чого лише вартує "ослінчик" або "ретязь"! Навіть Сережа не знає, що таке ослінчик, хоча, здавалося б, на Західній Україні терміни католицької церкви мали б знати краще ніж в Дніпрі. Ще, я б сказала, картинка там, в загальному, перевантажена, як казали в нас в ПДАБіА. Але якщо звикаєш просуватися крізь ті порості образів, то знаходиш цікавий зміст, яким є висловлювання. Тож воно того вартує. Але якщо я знаю вже зараз, що там усе зводиться до механізмів наділення неїснуючими якостями Одети, то навряд буду читати всі томи цього циклу романів. Хочу просто пройтися крізь зразок в якості ознайомлення і все. Адже щодо неіснуючих якостей, то я вже читала Фаулза. Все ж тепер ясно про це? Взагалі, людям схильних до подібних утворювань краще звертатися до психолога. Результат гарантований, якщо психолог добрий, і терміни досягнення доволі стислі. І все зводиться до вміння приймати себе із усіма вадами, знати, чому саме ти собі їх пробачаєш. Тоді почнеш приймати інших людей з усіма вадами. От хоча б мій чоловік. Людина проста, екстраверт, але інколи мені здається, що він сприймає мене так просто, що йому нема діла до мого внутрішнього світу. Він каже що обожнює мене, але я навіть не можу уявити як саме він мене сприймає! Йому байдуже які я читаю книжки. Хоча й моментів, коли просто добре, з невідомих причин, доволі багато. Я навчилася не наділяти неіснуючими якостями об'єкти кохання вже після переїзду у Київ. Але ж думка про те, що саме мене кохають саме через неіснуючі якості не дуже приємна.

Після переїзду в Київ я здобула розуміння того, що таке є насправді сильний чоловік. Це коли відповідальність за хід подій береться однаково обома сторонами процесу, у відносинах. Коли є повага до вибору жінки, але без дитячого страху зробити вирішальні кроки.

Або, на приклад, я слухала французький шансон і почула мелодію пісні Едіт Піаф. З'ясувати що це за пісня, саме в той момент, не було можливості. Але я відчула саме жагу пізнати що це таке. Я навіть й недовго копалася в її репертуарі по списку. Це виявилося L'homme a la moto

З новим прослуховуванням прийшло розуміння що це є та сама музична тема що й в L'homme a la moto Михайла Щербакова. Якось несподівано я відчула мороз по шкірі:

"Чины строптивому не указ и гости с музыкой нипочём.
Сама природа нажать на газ велит ему, чуть что не по нём.
Он прерывает вальса тур, вытягивается как тетива -
и, взяв партнёршу за маникюр, такие ей говорит слова:

«Мадам, вы знаете мой серьёз. И пусть даже вам захочется
иметь охапку лиловых роз не позже, чем через полчаса.
Я выполню, что прикажете. Но если ногти свои, мадам,
ещё вы хоть раз намажете - ничто уже не поможет вам!»




Так уж получилось, что эта неделя была ознаменована ловушкой болезни, но мы уже почти в норме. И когда я чувствовала, что это не то грипп не то ОРВИ тянет цепкими, гадкими лапками куда-то вниз, пытаясь портить мне, нам жизнь. Я все равно должна была делать что-то что бы делало такую жизнь не такой унылой и мрачной.

Так с перерывами и медленно, но я продолжила читать "В поисках потерянного времени". И там много незнакомых слов. Но я, если взялась, то уже не бросаю, к тому же слова надо знать и я составляю словарь. Чего только стоит "ослинчик" или "ретязь"! Даже Сережа не знает, что такое "ослинчик", хотя, казалось бы, на Западной Украине термины католической церкви должны знать лучше чем в Днепре. Еще, я бы сказала, картинка там, в общем, перегружена, как говорили у нас в ПГАСиА. Но если привыкаешь продвигаться сквозь те поросли образов, то находишь интересное содержание, каким является высказывание. Так что оно того стоит. Но если я знаю уже сейчас, что там все сводится к механизмам наделения несуществующими качествами Одетты, то вряд ли буду читать все тома этого цикла романов. Хочу просто пройтись сквозь образец в качестве ознакомления и все. Ведь, что касается, несуществующих качеств, то я уже читала Фаулза. Все же уже ясно об этом? Вообще людям склонных к подобным образованиям лучше обращаться к психологу. Результат гарантирован, если психолог хороший, и сроки достижения довольно сжатые. И все сводится к умению принимать себя со всеми недостатками, знать почему именно ты их прощаешь. Тогда начнешь принимать других людей со всеми недостатками. Вот хоть бы и мой муж. Человек простой, экстраверт, но иногда мне кажется, что он воспринимает меня так просто, что ему нет дела до моего внутреннего мира. Он говорит, что обожает меня, но я даже не могу представить как именно он меня воспринимает! Ему все равно какие я читаю книги. Хотя и моментов, когда просто хорошо, по неизвестным причинам, довольно много. Я научилась не наделять несуществующими качествами объекты любви уже после переезда в Киев. Но ведь мысль о том, что именно меня любят именно из-за несуществующих качеств не очень приятна.

После переезда в Киев я получила понимание того, что такое действительно сильный мужчина. Это когда ответственность за ход событий берется одинаково обеими сторонами процесса в отношениях. Когда есть уважение к выбору женщины, но без детского страха предпринять решающие шаги.

Или, например, я слушала французский шансон и услышала мелодию песни Эдит Пиаф. Выяснить, что это за песня, именно в тот момент, не было возможности. Но я почувствовала именно жажду узнать что это такое. Я даже недолго копалась в ее репертуаре по списку. Это оказалось L'homme a la moto

С новым прослушиванием пришло понимание, что это та же музыкальная тема что и у L'homme a la moto Михаила Щербакова. Как-то неожиданно я почувствовала мороз по коже:

А ще на мене напала собака. Я гуляла повз приватні будинки, але вже ближче до повороту на переїзд. Раптом бачу кота без хвостика .. Замислююся, це безхвоста порода чи інвалідність? Як раптом до кота починає підходити пес. Звичайна дворняга середніх розмірів. Хвостом виляє, на писочку намальована цікавість до кота. Кіт починає корчити страшні гримаси, вигинати спину, махати лапами з відстовбурченими пазурами. Стає видно що хвіст в нього відтятий насильно, але вже загоївся. Я йду собі далі, залишив учасників бійки на самоті. Коли поверталася тим самим шляхом назад, кота вже не було. Зате собака бігала по вулиці розлючена і кидалася на все підряд. Побачив мене, вона підбігла і почала тявкати. Я, одночасно думаючі, чи прийдеться її копати ногою, виставила перед собою сумку і, злегка підвищуючи голос, сказала: "Ти що, охреніла, дурепа? А ну пішла звідси!" Собака подивилася на мене витріщеними очима і раптом знову кинулася на проїжджаюче повз авто. На собаці ошійник, на ошійнику золотистий жетончик. Останній раз на мене нападала собака хіба що в дитинстві. Поки я живу у Києві, такого ще не було


А еще на меня напала собака. Я гуляла мимо частных домов, но уже ближе к повороту на переезд. Вдруг вижу кота без хвостика.. Задумываюсь, это бесхвостая порода или инвалидность? Как вдруг к коту начинает подходить пес. Обычная дворняга средних размеров. Хвостом виляет, на мордочке нарисован интерес к коту. Кот начинает корчить страшные гримасы, выгибать спину, махать лапами с оттопыренными когтями. Становится видно что хвост у него отсечен насильно, но уже зажил. Я иду дальше, оставляя участников драки в одиночестве. Когда возвращалась, тем же путем, назад, кота уже не было. Зато собака бегала по улице разъяренная и бросалась на все подряд. Увидев меня, она подбежала и принялась тявкать. Я, одновременно думая, придется ли ее пинать ногой, выставила перед собой сумку и, слегка повышая голос, сказала: "Ты что, охренела, дура? А ну пошла отсюда!" Собака посмотрела на меня выпученными глазами и вдруг снова бросилась на проезжающее мимо авто. На собаке ошейник, на ошейнике золотистый жетончик. В последний раз на меня нападала собака разве что в детстве. Пока я живу в Киеве, такого еще не было

Коли в нас були сонячні дні, після відвідування перукарки, я курила на балконі, дивлячись на Голосіївський ліс. На межі з лісом видно приватні двори з особнячками, доволі симпатичними. Сонячне світло заливало кожне подвір'я, розкладаючи його на прості геометричні форми. Бо з такої відстані не видно деталей. Ось я вже помітила що серед масиву чорних дерев, у лісі, за одним з будинків є дві дуже великих сосни і своїм зеленим кольором вони неабияк пожвавлюють значну кількість чорного. І раптом, коли я перевела погляд на приватні будинки лівіше, я побачила щось надзвичайне. Там є один будиночок, біля якого більша частина подвір'я є водоймою. У всіх городики, або щось таке, газони, на приклад, а там водойма. А в той день водойма замерзла, а на решті двору лежав сніг. Так от раптом бачу, по водоймі хтось ходить, весь такий тілесного кольору. І, хоча з такої відстані не розглядіти ані рис обличчя, ані геніталій, розумієш що це чоловік і на ньому немає трусів. І ось він такий ходить явно без думок про те, що за ним хтось спостерігає. А мені смішно! Сонце, хвойні дерева серед чорних, голий чоловік. Веселий зимній день! Сережа потім сказав, що це, мабуть, морж і головне щоб я не виходила гола на лоджію. Було таке, що влітку колись виходила, так він боявся що мене хтось побачить попри скління

Когда у нас были солнечные дни, после посещения парикмахерши, я курила на балконе, глядя на Голосеевский лес. На границе с лесом видны частные дворы с особнячками, довольно симпатичными. Солнечный свет заливал каждый двор, раскладывая его на простые геометрические формы. Ибо с такого расстояния не видно деталей. Вот я уже заметила что среди массива черных деревьев, в лесу, за одним из домов есть две очень большие сосны и своим зеленым цветом они изрядно оживляют значительное количество черного. И вдруг, когда я перевела взгляд на частные дома левее, я увидела что-то удивительное. Там есть один домик, возле которого большая часть двора является водоемом. У всех огородики, или что-то такое, газоны, например, а там водоем. А в тот день водоем замерз, а на остальной части двора лежал снег. Так вот, вдруг вижу, по водоему кто-то ходит, весь такой телесного цвета. И хотя с такого расстояния не разглядеть ни черт лица, ни гениталий, понимаешь что это мужчина и на нем нет трусов. И вот он такой ходит явно без мыслей о том, что за ним кто-нибудь наблюдает. А мне смешно! Солнце, хвойные деревья среди черных, голый человек. Веселый зимний день! Сергей потом сказал, что это, пожалуй, морж и главное чтобы я не выходила голая на лоджию. Было такое, что летом когда-то выходила, так он боялся, что меня кто-то увидит, несмотря на остекление

Жаба цицьки (або циці) дасть – означає загинути потрапивши в складні, незвичайні умови, або коли кому-небудь буде дуже важко чогось домогтися.
Жаба в українській культурі є символом хвалькуватості, підвищеної самооцінки, скупості. Подекуди жабу порівнюють із безглуздою або зажерливою людиною, є такі вислови: "жаба душить", "жаба дере".
Поширені також такі фразеологізми, пов'язані з жабою:
Страшна як жаба, страшна як ропуха (негарна людина).
Дивиться, як жаба в болоті (недоброзичливий погляд).
Скаче заміж, як жаба в мул (поспішати).
Синя як жаба (п’яна людина).
Ні рак, ні жаба (дуже п’яна людина).
Також поширений такий фразеологізм як "давати (крутити) горобцям дулі".
Ця фраза означає ледарювати, тинятися без діла, байдикувати.
По-іншому можна сказати:
Годувати баглаї
Бити байдики
Ганяти собак
Ганяти ворон
М’яти ханьки
Клеїти дурня
Витрішки продавати
Ловити ґави
Справляти посиденьки
Не взятися ні за холодну воду
Ганяти вітер по вулицях


Жаба цыцьки (или цыци) дасть – значит погибнуть попав в сложные, необычные условия, или когда кому-нибудь будет очень трудно чего-то добиться.
Жаба в украинской культуре является символом хвастливости, повышенной самооценки, скупости. Кое-где жабу сравнивают с бессмысленным или алчным человеком, есть следующие высказывания: "жаба душит", "жаба дерёт".
Распространены также следующие фразеологизмы, связанные с жабой:
Страшна как жаба, страшна как ропуха (некрасивый человек). Ропуха - синоним жабы.
Смотрит, как жаба в болоте (недоброжелательный взгляд).
Скачет замуж, как жаба в ил (спешить).
Синяя как жаба (пьяный человек).
Ни рак, ни жаба (очень пьяный человек).
Также распространен такой фразеологизм как "даваты (крутыты) горобцям дули".
Эта фраза означает бездельничать, слоняться без дела, бездельничать.
По-другому можно сказать:
Годуваты баглайи
Быты баклушы
Гоняты собак
Гоняты ворон
Мьяты ханькы
Клейиты дурака
Вытришкы продаваты
Ловиты гавы
Справляты посыденькы
Не взятыся ни за холодну воду
Ганяты витер по вулыцях

Нещодавно я відкрила для себе новий бренд косметики. Взагалі випадково. Шукала подарунок на Різдво Валентині Григорівні і побачила Revuele. Спочатку мені сподобався опис, потім я спробувала на собі, а ще почитала відгуки в інтернеті. І, виявилося, що відгуки дуже захоплені, а результат перевершує очікування! Одночасно матування, освітлення, вирівнювання тону, зволоження, ліфтинг, можна знайти пілінги, які краще за скраби, для шкіри яка схильна до куперозу. Виходить, що сяюча шкіра це не міф! Спочатку я замовила пілінг і міцелярну воду, яка за функціями дублює тонік. Через місяць - кондиціонер для волосся, денний і нічний крем, сироватка, крем для рук, гель для шкіри коли очей. Бачу, стає ще краще. А волосся сяє так що я відмовлюся і від Elseve. Косметика болгарська. Якось в студенстві мені трапилася неякісна болгарська косметика, від якої були потім проблеми. Але з тих пір пройшло багато років і, видно, у б'юті індустрії Болгарії все зминилося. Можна довіряти!

Фото з минулого місяця, коли я тільки помітила що шкіра виглядає краще. Нафарбовані лише вії і губи, ніякого тонального засобу немає.

А ще фото неймовірного акваріуму в Оушн-плазі. Риба валіза викликає захоплення навіть сім років потому, як коли я побачила її уперше. Більша за більшість риб, хіба що акула сягає в розмірі до зіркової валізи, але акула сором'язлива, а риба-валіза дійсно пишається собою і своїми розмірами. А оця дрібнота з коралових рифів хай поступається їй шляхом!

Ще самі красиві ялинки можно зустріти саме на вітринах. Оця мені сподобалася і ще я знаю що в мережі, де продають чудові приладдя для малювання, така ж розкішна ялинка, але іграшки інші! :-)


Январские фото

Недавно открыла для себя новый бренд косметики. Вообще случайно. Искала подарок на Рождество Валентине Григорьевне и увидела Revuele. Сначала мне понравилось описание, потом я попробовала на себе, а еще почитала отзывы в интернете. И, оказалось, что отзывы очень восторженные, а результат превосходит ожидания! Одновременно матирование, осветление, выравнивание тона, увлажнение, лифтинг, можно найти пилинги, которые лучше скрабов, для кожи склонной к куперозу. Выходит, что сияющая кожа это не миф! Сначала я заказала пилинг и мицеллярную воду, которая по функциям дублирует тоник. Через месяц – кондиционер для волос, дневной и ночной крем, сыворотка, крем для рук, гель для кожи когда глаз. Вижу, сейчас становится еще лучше. А волосы сияют так что я откажусь и от Elseve. Косметика болгарская. Как-то в студенчестве мне попалась некачественная болгарская косметика, от которой потом были проблемы. Но, с тех пор, прошло много лет и, по всей видимости, в бьюти-индустрии Болгарии все изменилось. Можно доверять!

Фото из прошлого месяца, когда я только заметила, что кожа выглядит лучше. Накрашены ресницы и губы, никакого тонального средства нет.

А еще фото невероятного аквариума в Оушн-плазе. Рыба-чемодан вызывает восхищение даже семь лет спустя, как когда я увидела его впервые. Крупнее большинства рыб, разве что акула достигает размеров звездного чемодана, но акула застенчива, а рыба-чемодан действительно гордится собой и своими размерами. А эта мелочь из коралловых рифов пусть уступает ей дорогу!

Еще самые красивые елки можно встретить именно на витринах. Эта мне понравилась и еще я знаю что в сети, где продают замечательные принадлежности для рисования, такая же роскошная елка, но игрушки другие! :-)

В тому числі те що в мене саме творча робота і я доволі часто працюю в напрямку свят світу, допомагає мені підтримувати свічу радості в мені самій, моїй душі на тому рівні щоб вона не згасала геть. А ще музика свінг просто найбільш весела музика яку я коли-небудь чула в життя :-))

В том числе то, что у меня именно творческая работа и я довольно часто работаю в направлении праздников мира, помогает мне поддерживать свечу радости во мне самой, моей душе, на том уровне, чтобы она не угасла совсем. А еще музыка свинг просто самая веселая музыка которую я когда-либо слышала в жизни :-))

Це відносно нове свято, яке виникло а Америці, після 1965 року. Після повстання чорношкірих, під керівництвом Уотса. Мета свята - об'єднати культурні традиції африканців і показати культурні цінності теперішнього і минулого як одне ціле. Основні атрибути це свічник з сімома свічками, кольорів панафриканського прапора, і кукурудза. Решта фруктів і овочів можуть бути якими завгодно, але притаманними африканському сільському господарству.

Що цікаво, Кванзаа відмічають і в Одесі. Я знайшла об'яву про подію в джазовому клубі на Французькому бульварі! Мій боже, яка ж мультикультурна Одеса, чого лише вартує прибуття генуезьких купців, які завезли туди мову ладіно! Я вже ничому не дивуюся після того як дізналася про це колись давно!

Але взагалі я радію за африканські народи, коли бачу повідомлення про те що їх культура, взагалі розвиток йде вперед і дуже впевнено. Зокрема саме африканська музика і роботи африканських дизайнерів неабияк впливають на культуру світу зараз взагалі. Самобутна племінна культура вже існує на тлі піднесення сучасної африканської культури, де і архитектура і живопис і музика і навіть дизайн одягу є неповторним явищем, яке базується на і традиціях минулого в тому числі. Також в Африці є фахівці і сфері IT і інших галузей, на які є попит на світовому ринку праці

Але щодо Кванзаа - це сімейне свято, на яке дарують подарунки один одному, шанують один одного, говорять про культурні події і цінності. чим підкреслюють важливість саме розвитку.

Мої ілюстрації до Кванзаа є реалістичним зображенням символів і представників різних частин африканського континенту, в національних костюмах, у стилі флет. Те що я раніше працювала саме в напрямку африканської етніки мені дуже допомогло, бо збирати численні матеріали з інтернету вже було не потрібно


Это относительно новый праздник, возникший в Америке, после 1965 года. После восстания чернокожих, под руководством Уотса. Цель праздника – объединить культурные традиции африканцев и показать культурные ценности настоящего и прошлого как одно целое. Основные атрибуты это подсвечник с семью свечами, цветов панафриканского флага, и кукуруза. Остальные фрукты и овощи могут быть какими угодно, но присущими африканскому сельскому хозяйству.

Что любопытно, Кванзаа отмечают и в Одессе. Я нашла объявление о событии в джазовом клубе на Французском бульваре! Боже мой, какая же мультикультурная Одесса, чего только стоит прибытие генуэзских купцов, которые завезли туда язык ладино! Я уже ничему не удивляюсь после того, как узнала об этом когда-то давно!

Но вообще я радуюсь за африканские народы, когда вижу сообщения о том, что их культура, вообще развитие идет вперед и очень уверенно. В частности, именно африканская музыка и работы африканских дизайнеров оказывают большое влияние на культуру мира сейчас вообще. Самобытная племенная культура уже существует на фоне возвышения современной африканской культуры, где и архитектура и живопись и музыка и даже дизайн одежды являются неповторимым явлением, которое базируется на традициях прошлого в том числе. Также в Африке есть специалисты и сфере IT и других отраслей, на которые есть спрос на мировом рынке труда.

Но что касается Кванзаа – это семейный праздник, на который дарят подарки друг другу, чествуют друг друга, говорят о культурных событиях и ценностях. Чем подчеркивают важность именно развития.

Мои иллюстрации к Кванзаа являются как реалистичным изображением символов, так и изображением представителей разных частей африканского континента, в национальных костюмах, в стиле флэт. То, что я раньше работала именно в направлении африканской этники, мне очень помогло, потому что собирать многочисленные материалы из интернета уже было не нужно

Говорити про те, що суржик робить мову живою та різноманітною – все одно, що переконувати всіх про користь бур’янів на городі. Звісно, можна знайти певні аргументи та виправдання, чому гібридні українсько-російські словоформи мають право на існування (і цим грішать чимало українців), але варто визнати, що все це спотворює українську мову і ніскільки не сприяє її популяризації.

Скажімо, дико чути, коли у побуті українці часто-густо використовують слово "бабушка".

"Моя бабушка найкраща", "Мені бабушка приготувала на обід смачний супчик", "Моя бабушка любить дивитися серіали", "Якась бабушка продавала біля нашого будинку квіти, то я всі букети в неї купила", - охоче розповідають одне одному українці.

Однак так говорити не варто, якщо прагнете розмовляти гарною українською, бо слово "бабушка" - це суржик відповідно до словника Анти-суржика. На заміну цього поняття в українській мові є купа чудових слів, які, без сумніву, вас зачарують.

"Бабуся, і, ж. Пестл. до баба. Взяла зілля, поклонилась: - Спасибі, бабусю! (Шевч., І, 1951, 52); - Чи воли, бабусю, говорять?.. - питає Чіпка в Оришки (Мирний, II, 1954, 48); За дівчиною чимчикувала стара бабуся (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 357)", - йдеться у словнику.

"Баба, жін. 1. Мати батька або матері. Пустила баба внука, то він і побіг, тільки дверми стукнув (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 212); І в темні зарості бузкові Од баби вимкнувшись тихцем, Малий трьохліток чорнобровий За хитрим диба горобцем

2. Стара віком жінка. Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили (Тарас Шевченко, I, 1951, 311); Баба глянула на Горпину, і в старих очах заграв жаль (Панас Мирний, I, 1954, 265)".

Однак на цьому зупинятися не треба, і можна підібрати собі якийсь милозвучний варіант, який якнайкраще передавати ваше відношення до бабусі. Так, у словнику синонімів української мови є милі варіанти, окрім слова "бабуся": бабка, бабунця, бабуня, бабусенька, бабусечка, бабця.


Далі "курносый". Так кажуть про короткий, задертий догори ніс. Українською "кирпатий", – зазначив Авраменко.
Російське слово "мнительный" українською можна перекладається як "помисливий" або "самовразливий".
"І характеристика "коренастый". Так, в українським словниках є слово "коренастий", але це передусім міцне дерево з розгалуженим корінням. А про чоловіка міцної будови краще сказати "кремезний", "дебелий" або ж "широкоплечий", – пояснив мовознавець.
Казати "Її яскрава спідниця відразу кинулася мені в очі – це неправильно. Кидається в очі лише люте кошеня, і може між іншим їх видряпати", - пожартував мовознавець.
Він зазначив, що правильним варіантом тут буде вираз "впадати в око" або "впадати у вічі", тож треба говорити: Її яскрава спідниця відразу впала мені в око.
Слово «криси» означає одну з частин капелюха. Про це розповіла стиліст Яна Платонова на своїй сторінці в Instagram.
Виявляється, що «криси» - це те саме, що краї у капелюха. Їх ще називають брилями, бортами низу чи полями.
Найчастіше в українській мові використовуються слова брилі та поля, а ось про згадане вище слово мало хто знає.
Додамо, що вживати словосполучення «поля капелюха» не слід, бо це русизм.
Так, мовознавці розповідають, що слово «миючий» з’явилося в українській мові внаслідок калькування російського «моющий». В академічних словниках вказаний український відповідник – «мийний».



Говорить о том, что суржик делает язык живым и разнообразным – все равно, что убеждать всех о пользе сорняков на огороде. Конечно, можно найти определенные аргументы и оправдания, почему гибридные украинско-русские словоформы имеют право на существование (и этим грешат многие украинцы), но следует признать, что все это искажает украинский язык и не способствует его популяризации.

Скажем, дико слышно, когда в быту украинцы сплошь и рядом используют слово "бабушка".

"Моя бабушка лучшая", "Мне бабушка приготовила на обед вкусный супчик", "Моя бабушка любит смотреть сериалы", "Какая-то бабушка продавала у нашего дома цветы, то я все букеты у нее купила", - охотно рассказывают друг другу украинцы.

Однако так говорить не стоит, если хотите говорить по-украински, потому что слово "бабушка" - это суржик в соответствии со словарем Анти-суржика. Взамен этого понятия в украинском языке есть куча замечательных слов, которые, без сомнения, вас очаруют.

Бабуся, баба, стара жинка.

Однако на этом останавливаться не надо, и можно подобрать себе какой-то благозвучный вариант, который лучше передавать ваше отношение к бабушке. Так, в словаре синонимов украинского языка есть милые варианты, кроме слова "бабуся": бабка, бабунця, бабуня, бабусенька, бабусечка, бабця.

Далее "курносый". Так говорят о коротком, задранном вверх носе. По-украински "кырпатый", - отметил Авраменко.
Русское слово "мнительный" на украинский можно переводится как "помыслывый" или "самовразлывый".
"И характеристика "коренастый". Да, в украинском словарях есть слово "коренастый", но это прежде всего крепкое дерево с разветвленными корнями. А о мужчине крепкого строения лучше сказать "кремезный", "дебелый" или "широкоплечий", - объяснил языковед. .
Говорить "Ее яркая юбка сразу кинулась мне в глаза – это неправильно. Кидается в глаза только яростный котенок, и может между прочим их выцарапать", - пошутил языковед.
Он отметил, что правильным вариантом здесь будет выражение "впадаты в око" или "впадаты в очи", поэтому надо говорить: Ее яркая юбка сразу "впала мени в око".
Слово «крысы» означает одну из частей шляпы. Об этом рассказала стилист Яна Платонова на своей странице в Instagram.
Оказывается, что «крысы» – это то же, что края у шляпы. Их еще называют брылямы, бортами низу или полямы.
Чаще всего в украинском языке используются слова брыли и поля, а вот о вышеупомянутом слове мало кто знает.
Добавим, что употреблять словосочетание «поля капелюха» не следует, потому что это русизм.
Так, языковеды рассказывают, что слово «мыючий» появилось в украинском языке в результате калькирования русского «моющий». В академических словарях указан украинский аналог – «мыйный».

Попри те, що кацапи погрожували не віддавати нам полонених ще тривалий час, цими днями, відбувся обмін. До Батьківщини повернулися 207 бійців: 95 воїнів ЗСУ, 56 нацгвардійців, 26 прикордонників, 29 воїнів з ТРО, і один подіцейський. Таким чином так звана росія довела неспроможність інформаційних атак щодо Іл-76. Росіяни досі не представили жадних доказів, крім відео автобусу з невідомо чим, дуже здалека, який просто під'їжджає до літака. Допустити міжнародних експертів так звана росія відмовилася. Багато експертів були просто недопущені до місця, де можна проводити розслідування. Тому ні США, ні ЄС не мають жодних відомостей, що доводять, що українські полонені були насправді на борту Іл-76. Біда в тому, що якщо тварюки вирішили навіть просто інсценувати загибель тих людей, що зі спуску Симон'ян досі не повернуті в Україну, то вони зробили максимум щоб друзі і рідні цих полонених не побачилися з ними ніколи. В кращому випадку вони десь у російських тюрмах, в гіршому вони вбиті, просто не через падіння літака.

Хорошою новиною є схвалення передачі 50 мільярдів від ЄС Україні. Знайшлися засоби нейтралізації Орбана! Трамп не передбачуваний, але не факт що він буде президентом. Чи то мені тільки здається, але за мінусом завжди іде плюс. Ну і ракети, які надійшли після візиту Вікторії Нуланд. Російські пропагандони трубили у всі труби про те що вони їх збивають ще півроку тому, але ж ракети, які б'ють на 145 км надійшли тільки зараз


Несмотря на то, что кацапы угрожали не отдавать нам пленных еще долгое время, на днях, состоялся обмен. На Родину вернулись 207 бойцов: 95 воинов ВСУ, 56 нацгвардейцев, 26 пограничников, 29 воинов из ТРО, и один подицейский. Таким образом, так называемая россия доказала несостоятельность информационных атак про Ил-76. Россияне до сих пор не представили никаких доказательств, кроме видео автобуса с неизвестно чем, очень издалека, просто подъезжающего к самолету. Допустить международных экспертов так называемая россия отказалась. Многие эксперты были просто не допущены к месту, где можно проводить расследование. Поэтому ни у США, ни у ЕС нет никаких сведений доказывающих что украинские пленные были на самом деле на борту Ил-76. Беда в том, что если твари решили даже просто инсценировать гибель тех людей, которые из списка Симонян до сих пор не возвращены в Украину, то они сделали максимум, чтобы друзья и родные этих пленных не увиделись с ними никогда. В лучшем случае они где-то в российских тюрьмах, в худшем они убиты, просто не по причине падения самолета.

Хорошая новость - одобрение передачи 50 миллиардов от ЕС Украине. Нашлись средства нейтрализации Орбана! Трамп не предсказуем, но не факт, что он будет президентом. То ли мне только кажется, но за минусом всегда идет плюс. Да и ракеты, поступившие после визита Виктории Нуланд. Российские пропагандоны трубили во все трубы о том, что они их сбивают еще полгода назад, но ракеты, которые бьют на 145 км, поступили только сейчас