Мовою оригіналу

Западные юристы и правозащитники выяснили, что Москва специально создавала условия для голода в Украине в три этапа. Оккупанты целенаправленно бомбили магазины, гуманитарные коридоры и энергоинфраструктуру. Об этом пишет британская газета The Guardian.

Прокуроры и правозащитники готовят досье о военных преступлениях России в Украине, в том числе о созданий условий для голода во время полномасштабной войны. Собранные материалы хотят направить в Международный уголовный суд (МУС). Это позволит выдвинуть новые обвинения президенту России Владимиру Путину.

Старший юрист юридической фирмы Global Rights Compliance Юсуф Хан подчеркивает, что РФ использовала в Украине голод именно как оружие. Все началось с полномасштабного вторжения и блокировки цепочек поставок продовольствия, сообщает специалист.

Global Rights Compliance до конца 2024 года будет работать с украинскими прокурорами над формированием досье. Цель состоит в том, чтобы подать заявление в соответствии со статьей 15 Римского статута, которая позволяет третьим лицам отправлять сведения о предполагаемых военных преступлениях прокурору МУС, именно он и будет решать, продолжать ли дело.

У Тік-Тоці подейкують, що Пригожин ще може виявитися живим і прилетить на гелікоптері з боку африканських країн. Тоді коли КДБ-шний фюрер менше за все чекатиме. Хтозна, можливо, і за всіма цими пожежами в Тулі і Підмосков'ї стоїть саме він а не СБУ. Час покаже. Давно вже нічого не чути з боку Лукашенко. Так званий "губернатор Севастополя" каже, що був завданий ракетний удар по штабу чорноморського флоту рф.

Вид з вікна, на української мові, казати не правильно, а правильно - краєвид з вікна. Вид це різновид чогось, на приклад, зброї, злочину, те що можна по різному кваліфікувати хоча загально назва одна

@yigal_levin

Розвідка Британії: звільнення Кліщиївки та Андріївки є важливим тактичним успіхом українських військ, що дозволило їм просунутися ближче до головної траси, якою окупанти забезпечують своє угруповання в Бахмуті. Зважаючи на все, окупанти закріпилися по лінії залізниці, яка є готовою перешкодою проти подальшого просування ЗСУ. Однак перекидання частин ВДВ з-під Бахмута в Запорізьку область значно послабило російське угруповання на цьому напрямі.

А ще Симферополь, Севастополь, Євпаторія, Саки. Сьогодні в ночі було завдано найбільш потужного удару по Криму. Не по крамницях, чи енергетичних об'єктах, як сьогодні в ночі завдали кацапи, а по літаках і аеродромах. Поки росіяни витрачають свої ракети хуйзна на що, ми прориваємо їх оборону і нищим кораблі і підводні човни з літаками!

36 ракет з 43-х були збиті. Люди живі, пошкодження не суттєві, а росіяни мусять, підсилюючи одні ділянки фронту, послаблювати решту

Частина друга

Мама Сергія, звичайно, була у жаху, вона два рази на місяць їздила до улюбленого сина із сумками продуктів. Вона, із вже тоді незмінною високою зачіскою і поглядом переможниці яскраво-блакитних очей, задихаючись від хвилювання, проривалася до сина в лавах радянської армії! Дуже скоро її там почали впізнавати! Вона привозила ласощі також і тим від кого залежало побачить вона Сережу чи ні. І завжди бачила кохану дитину коли приїжджала! Але й розташування частини було не так і далеко від Франківська, в порівнянні із Далеким сходом, під Шапитівкою, власне це був Староконстантинів, який зараз так старанно бомлять кацапи попри відсутність там літаків. А Шапитівка — батьківщина горезвісної Вальки-стакан і російського класика Миколая Островського. В ті часи там служила частина яка спеціалізувалася на ППО, це ще називалося “секретчики”.

Житловий простір являли із себе чотири казарми, в яких розміщалися півторитищи строковиків.

Національний склад був не тількі з усього союзу, але й із соцтабору взагалі. Були ще китайці, японці, які жили на теріторії рсср, люди з Далекого сходу. Ще вірмени, узбеки, таджики. Люди, які не розуміють російську мову. Сережу у відпуску до дому ще відпускали, а тих хто був із Владивостоку — ні. Бо поки він доїде, відпустка давно скінчиться. І мами з сумками продуктів до них теж не прижджали... Строковикам з Пітеру і Москви пристосовуватися до армії було особливо важко. Взагалі всім було важко після ранкової пробіжки робити вправи на бусьях, але хто міг це ставав сильнішим.

Строковики із Пітеру і Москви були переважно у окулярах. Але виявлялося, в різних ситуаціях, що вони нормально бачать обо не так погано як намагалися вдавати, із ціллю уникнути всіх навантажень по службі. Момент їх викриття був доволі принизливим, але й лікування викривачів трошечкі людожерським.

Коли, після наряду, виявлялося що частина солдат намочила кирзаки, то їх ставили сушити при вході. Але вхід у кожну казарму містив в собі особу чергового, якій стояв на тумбочці, і, прикладаючи руку до голови, вітав кожного офіцера, промовляючи звання, залежно від кількості зірочок на погонах. Це було як “Служу советскому союзу!”, або “Здравія желаю, товарищ генерал!”.

В частині було два вийнятково особливих місця, це куток для перегляду телевізора і тумбочка. Зліва від посту казарма, а справа штаб, де зберігалися зокрема ключи і зброя. Зброю видавали під час навчань, раз на місяць. Для тренувань об'являли тривогу, відповідальні за кожне конкретне тренування бігли до квартир де мешкали офіцери і повідомляли про початок навчань. Оскількі цей час вважався часом глобального роззброєння, то у якості навчання просто розбирали зброю, гармати, танки. Це мені нагадує епізод у “Швейку”, коли офіцер австро-угорської армії мав двох денщиків і любив, наказавши їм построїтися в шеренгу, дивитися як вони розраховуються на перший-другий до нестями. Безглузде, що ї казати!

А кімната для перегляду кіно була відгороженим скляною стінкою простором, причому стінка зачинялася на ключик. В основному, мистецтво перегляду кіно полягало у тому, щоб де треба цей ключик стибрити і потім вчасно і непомітно повернути назад, на місце. Легально скляний куточок відчиняли раз на день, щоб вся частина могла подивитися одну єдину передачу “Служу радянському союзу”. А нелегально — це коли в ночі черпаки і духи потайки діставали ключи для дедів, щоб ті могли дивитися що хочуть. Але якщо б їх застукали, то покарали би не дідів, а лише духів і черпаків. Проте випадків схоплення на гарячому, за два роки, майже не було.

Два роки жаху і не дуже, але головний висновок від Сережи - армія робить сильнішим. Хто бачив армію - бачив все. А мій висновок — такого жахіття не повинно бути ніде більше у світі, крім країн які не мають відношення до цивілізації.

Продовження слідує

Частина перша

Коли Сережа закинув навчання у медучилищі, трохи згодом, але й незабаром його забрали у армію. У звичайнісіньку радянську армію 80-х років. Із жахами дідовщини, але саме у частині де він служив, сумнозвісних неуставних відносин не спостерігалося і він може це заявляти з усією відповідальністю, бо, з рештою, дослужився до єфрейтора і був заступником коменданта частини. Але все починалося із гіркого етапу служіння у якості “духа”, а згодом, “черпака”. Черпак, як і дух, це коли діди тебе будять серед ночи і наказують робити щось безглузде, віджимання, миття туалету зі шлангу, стеження за приміщенням де дивляться телевізор. Поки діди дивляться, черпаки стежать щоб командовання не заскочило зненацька на гарячому.

А ще могли просто побити, причому жорстоко, били із усієї сили по гудзиках на гімнастерці, якщо ти даєш неправильну відповідь на якесь запитання. Суцільна темрява шляху страждань і випробувань. Сережа каже, що його били часто бо він не хотів підкорятися наказам, але й не повісився, як це робили ті хто початок служби не витримував. Ніби вішалася одна людина в день.

Ранок починався із пробіжки із голим торсом по майдану схожему на стадіон. Кожного ранку п'ять кілометрів. І пробіжка могла бути у протигазі, це як, мабуть, особливий спосіб знущання, але й навчання, звичайно, на випадок раптової війни з ворогами рсср. Ще це була пробіжка у кирзаках, але все було так чудово продумано, що під кирзаками носили портянки, таке було розпорядження з часів Другої Світової, щоб кирзаки не натирали ноги, бо звичайні сучасні шкарпетки б дуже швидко перетворювалися на мотлох! Просто ганчірки б вісіли і все.

Не було важливо при якій погоді бігти і у яку пору року. Цілий рік одне і теж! Кожен ранок.

Духом знов прибулого строковика вважали до присяги, а через два місяці, коли цю присягу давали, вже ставав черпаком. І ним строковик вважався до півроку, потім війська. Могли відправити на війну у Афганістан. Описані події відбувалися у 1986-88-х роках.

Жахливий епізод із переходом від альтанки, де знов прибулі солдати налаштовувалися на позитив у перші години служби, із речами і співами під гитару, до загону у величезну баню, де всіх мили зі шлангу діди, виключно холодною і ржавою водою. Призовники після цього не могли зрозуміти хто вони і де знаходяться, але поступово поверталися до усвідомлення реальності. Вода завжди була ржава, проте не завжди холодна. Звісно гарячої на всіх не вистачало, адже води треба було ще нагріти через кочегарку. Тому її гріли духи-черпаки, а милися вгадайте кто. Ну, через рік гарячою водою вже міг помитися і наш герой. Час йшов, життя змінювалося на краще. Для тих хто вижив. Як би не було, але іржавою водою чистили навіть зуби. Зубні щітки відбиралися і всі чистили зуби лише пальцем!

В піонерських таборах, в радянському союзі, були чергові загони, якась частина чергувала, на приклад, на кухні, якась була на входах і запитувала пароль чи просто не пускала незнайомців, сторожувала і інші обов'язки тощо. Так от, це майже і є та схема за якою було прийнято роздавати обов'язки черговому взводу і це чергування називалося “наряд”. На приклад, особливо огидним мені здається наряд на кухні. Коли тридцять людей повинні були начистити тридцять ванн картоплі. Картоплю було треба мити зі шлангу. І тоді одночасно і бруд тік рікою і той хто чистить картоплю стояв у воді по коліно. Вода наливалася у кирзаки, у любу пору року. Тридцять ванн картоплі, а хто не слухався попадав у КПЗ для порушників уставу. А там, як відомо, ще більше життя не цукор

Через рік сережиної служби в частину прибув служити майбутній очільник партії "Свобода" Олег Тягнибок. Сережа каже що за характером він був скоріше флегмат. І, попри те, що хлопці, які служать вже рік, якось зняли панцерну сітку на ліжку, натягнули замість неї простирадло і поставили тазик із водою під ліжко, ніби Олег немає претензій до Сергія. В останнє особисто мені не дуже віриться, я б мала!

Продовження слідує

Девід Петріус каже, що контрнаступ набирає обертів.

Єнс Столтенберг виступив перед Європарламентом і рекомендував критикам дій української армії, тим самим що казали що Київ візьмуть за три дні, стулити пельку

Скабеєва ж каже що, бачачи як росія бомбить мирних українців, американське керівництво радісно потирає долоні...

А ще Вірменія, яка хоче тепер бути частиною європейського світу, стає другою Україною, виходячи з міркувань у голос М. Симоньян...

А тим часом ЗСУ пересувається по 1,5 км, повільно розміновуючи метри нашої території.

Чотириста тисяч примусового призову треба ще навчити, озброїти і вдягнути. Так, волонтерський рух в росії дещо зміцнився, і допомагають армії як можуть вже, але нам допомагає більшість країн світу і російський волонтерський рух не є гідним протиставленням. Так, тепер в Шахедах вже російські комплектуючи, але виробництво дронів в Україні набирає обертів теж. І все потроху набирає обертів.

Коли я уявляю відчутність повернення Криму, я згадую рядки Калугіна:

Минули годы, сбылися пророчества
Вновь я на волны гляжу с корабля.

Я багато бачила прекрасного після анексії Криму. І навіть більш прекрасне. Але є те що твоє, рідне. Воно має бути там де йому належить бути

Єврейська конфедерація відповіла на чергові антисемітські заяви Путіна на адресу Зеленського: Намагається виправдати вторгнення.

У Єврейській конфедерації України прокоментували заяви російського диктатора Володимира Путіна, який звинуватив президента Зеленського у нібито покриванні "неонацистського режиму".
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на заяву конфедерації.

Раніше Путін заявив, що поставивши на чолі України етнічного єврея", "західні куратори" прикривають "антилюдську сутність сучасної української держави".

"Вважаємо за необхідне заявити. По-перше. Володимир Зеленський – законний та демократично обраний більшістю українських громадян Президент. Цей вибір зробив саме український народ, а не західні куратори, як стверджує Путін. Україна, на відміну від Росії, - демократична держава, в якій президенти не призначаються довічно. Те, що на чолі держави опинився етнічний єврей, дає єврейській громаді України лише додатковий привід для гордості.

Читайте також на "Цензор.НЕТ": Щоб очорнити Україну, Кремль вдається до теми антисемітизму, - Держдеп США

По-друге. Український неонацизм – абсолютний міф, народжений російською пропагандою. Українська єврейська громада ніколи в сучасній історії не розвивалася та не процвітала так, як у незалежній Україні. Пік цього розквіту припав якраз на початок 2022 року.

По-третє. Громадяни Ізраїлю займають щиру проукраїнську позицію. Численні соціологічні опитування показують незмінно високу підтримку ізраїльтянами України на рівні близько 80%. Під час російських обстрілів в Україні гинуть, зокрема, і євреї. У лавах ЗСУ сьогодні воюють чимало етнічних євреїв з України та Ізраїлю.

Також читайте: Заяви Лаврова ображають жертв Голокосту і доповнюють його попередні антисемітські висловлювання, - Боррель

По-четверте. У період Голокосту ініціаторами та виконавцями "остаточного вирішення єврейського питання" були саме нацисти.

Щодо українців-колабораціоністів, то під час Другої світової війни колаборанти були у всіх країнах Європи. При цьому в Радянському Союзі більшість колаборантів складали саме росіяни. За деякими даними, з вермахтом співпрацювало до 500 тисяч росіян", - наголосили у конфедерації.

Там наголосили, що вважають заяви російського диктатора черговою спробою країни-агресора використати неонацистські наративи для виправдання свого вторгнення в Україну.

Читайте також: У Путіна хронічна антисемітська фіксація на етнічному походженні Зеленського, - МЗС України

Сьогодні - 38-а річниця з дня загибелі Василя Стуса. Засуджений тоталітарним режимом за свою активну громадянську позицію, він загинув у пермському таборі за загадкових обставин.

Важко осягнути те, що встиг зробити Василь Стус за своє недовге життя. Поет, прозаїк, публіцист, літературний критик, перекладач, науковець...

При цьому Стус творив не в "тепличних" умовах, він зазнавав постійного переслідування тоталітарним режимом. За те, що він висловив свій протест проти свавілля компартійної влади, у 1965 році відкрито ставши на захист українських політв'язнів, його вигнали з аспірантури, не давали влаштуватися на роботу за фахом, всіляко очорнювали його ім'я. А незабаром Стус і сам став політв'язнем.

Мордовські та магаданські табори не зламали Стуса, і він продовжував відкрито висловлювати свою незгоду із політикою правлячого режиму. За це його було знову ув'язнено і кинуто до табору. Там він і загинув рівно 38 років тому.

Досі точаться дискусії, чи Стус загинув внаслідок нестерпних умов утримання, чи його було вбито табірними наглядачами. Очевидним є те, що за смерть Стуса несе повну відповідальність тоталітарний режим, зокрема його призначений державою "адвокат" - покидьок Медведчук, який насправді добивався ув'язнення Стуса більше, ніж сам прокурор.

Пам'ятаймо Василя Стуса - великого українця, геніального поета і незламного борця за волю України! Діймо так, щоб бути гідними його світлої пам'яті!

P. S. Дякую за все, Василю!

Останнім часом особливо актуальним є цей вірш, який часто приходить на думку:

Терпи, терпи — терпець тебе шліфує,
сталить твій дух — тож і терпи, терпи.
Ніхто тебе з недолі не врятує,
ніхто не зіб'є з власної тропи.
На ній і стій, і стрій — допоки скону,
допоки світу й сонця — стій і стій.
Хай шлях — до раю, пекла чи полону —
усе пройди і винести зумій.
Торуй свій шлях — той, що твоїм назвався,
той, що обрав тебе навіки вік.
До нього змалку ти заповідався
до нього сам Господь тебе прирік.

Але, хоча спочатку анонсували, що порвуть Україну, викличуть захоплення в США та ще й налякають Німеччину, все одно після запуску міжпланетної станції Луна-35 щось пішло не так. Триумфального повернення статусу головних підкорювачів космосу не вийшло...

Зате в українців вийшли свіжі мемчики :-)

Луна, луна
Цветы, цветы!

Недавна було в новинах таке що в Херсонесі тепер роблять амфітеатр, попри те що він під охороною ЮНЕСКО. Видно все хочуть довести, що ніякі міжнародні установи їм не указ. Захотіли дітей забрали задля вибивання з їх голів всього українського, захотіли - прилепили до Херсонесу новобудову, яка на фоні напівзруйнованого міста буде виглядати недолуго, крім того, що цього просто не можна робити взагалі.

Херсонес пройшов важкий шлях від демократичного поліса, в якому устрій був врегульований класичною схемою із виборною колегією магістратів до моменту, коли його ділили печенеги, половці і князь Київської Русі. Але спочатку його жителі бажали щоб їх врятували від скіфів, через що вони потрапили під владу Боспору. Влада Боспору їм не сподобалася, покликали римлян. А тоді взагалі стали олігархичним полісом, відданим на поталу тим же боспорцям. І тільки коли боспорці починали зариватися занадто, римляни нахиляли їх до потрібного положення. Так до Київської русі і дотягнули. А тепер залишилися одни руїни, в які нові боспорці, але навряд римляни, ліплять поверх руїн амфітеатр. Античного захотілося.

Це, звісно, сумно. Хіба тільки якщо згадаю товстих і рудих севастопольських котів, трохи веселіше. Хоча можна подивитися і з іншого боку. Херсонес зруйнований на деякий відсоток. Якщо від нього відірвати амфітеатр, він буде зруйнований ще на якійсь відсоток, але не до кінця. І тоді вже допоможе реставрація

Чудовий випуск Ньюспалм, де можна побачити як російські пропагандисти прирівнюють заміну радянського гербу на український тризуб, на щиті Баби Родіни, до згвалтування і, зокрема, можна побачити що депутат Мілонов досі не зникає із інформаційного простору, а вважає що карти таро містять чешуйки і піську сатани, а ще й наша Юля Тімошенко чомусь вважає що два мільярди гривень вистачило б на витрати на ППО і тому "Інформаційний марафон" був влаштований замість ППО.

Кловани на марші, в дурці весело :-)

У Криму постійно "нічого не відбувається", лише то там то тут загоряється трава, чути вибухи і просто падає на землю черговий безпілотник. Чомусь кожний раз, коли загоряється трава, на місце загоряння виїжджає очільник адміністрації. І все було збито коли безпілотники атакували Чонгарський міст, але чомусь він був потім перекритий і їхати громадянам РФ пропонували в об'їзд...

А ще кораблики які все нібито збили, але чомусь їх екіпажи благали про евакуацію

І на фото просто красиве :-)

Відпочити від новин, навіть поринаючи у сферу б'юті-індустрії, не вийшло. Коли я відвідувала вчора мою перукарку вона включила телевизор і, поки вона робила мені зачіску, я почула що там розповідають про Пашу Мерседеса. Він мав не лише багато авто марки мерседес, а ще й золоту стіну в своєму особняку. А ще бажає смерті при кожному зручному випадку. Виселяли його з Лаври, звичайно, зі скандалом, він прокльонав направо і наліво. Зеленського, працівників музеїв, міністерство культури і всіх із ним пов'язаних. А ще якось прокляв ченця, який назвав Путина хуйлом. "Ви всі помрете!" внушає, із перекошеним від люті обличчям, цей кашпіровський, але носити електронний браслет він мусить не через це, а через агітацію за путина своїх вірян, за підтримку руського миру. Ще окремо він проклинав Зеленського за те що його не пустили до останнього на прийом без черги, бо патриарх же свята людина! Десь місяць тому його побачили без браслета. Паша вдавав ніби йому не продовжили запобіжний захід, але прокуратура заявила що це зовсім не так. Тож брехати для Паши так само природно як і купувати особисто собі золото на гроші прихожан

що це було? по масквє, акє і рязані половили купу тінейджерів, які нібито збиралися вбити теледіву Сіманьян та ютубдіву Сапчяк.
Моя версія. В гаражах і підвалах, де збиралися упороті хлопці якоїсь ближче невідомої субкультури, серед порнозірок та актрис знайдено патретики ціх двох жінок, наклеєні на стінку.
Тут би любой следак насторожився, бо запевнення пацанов, що це для надрочування, у випадку двох С. не працюють. "Не верю", як казав Станівславскій.
Затримані звісно у всьому зізналися. Але поки їхні покази тримають у таємниці.
Знову моя версія.
Покушіння мало статися під час поїздки теледіви та ютубдіви в Крим. На вечірці "вдалі ат мужей" із торта мав вискочити бугай в одних плавках, а на них намальовано яку небудь заборонену символіку. І мав вигукнути "Слава Україні".
В баришень від цього мав случитись інфаркт, інсульт, в залежности від тиску.

Лукашенко стверджує, що вагнерівці готові піти на Польшу. Мовляв, раніше польські війська були від кордону на кілька сотен кілометрів, а тепер всього лише на 40. Незаконний президент кишенькової країни, вочевидь, готовий показати на мапі звідки готувався напад, як раз після посилення санкцій проти Лукашенка. Жителі європейських країн напевне вже запасаються рятувальними жилетами...

.

дізнавшись, що сотні прігоженскіх зеків живуть в готелях та гостиницях Московії (із забороною полишати готель, але не нумер), кореспонденти "Радіо Свобода" пройшлися по московитах із простим провокаційним питанням:
"А ви би поселились в гостиниці, знаючи що там живуть військовій-зеки?"
от перелік відповідей, дивіться які московити вишколені.
— «Ну єслі сам па сібє чілавєк хароший...» (а єслі нєт?)
— «Ну єслі будут вєсті сібя прілічьно...» (а єслі нєт?)
— «Ну биваєт чьто і нармальниє с віду люді аказиваютса хамамі...»
(і що? продовжи думку).
Оця манера московитів "переривати себе на півдумці", залишаючи недовисказаним.
Запам'ятайте її, це їхній маркер.
Може видати агента серед вас.
Наприклад Бродскій колись (а він же московит):
— «Ну єслі уже Євтушенко протів колхозов...»
(Довлатов в жарт домислив: "Тоді я за колхози", і так увійшло в історію; а він знав, над чим жартує).

А тим часом, дві третини африканських лідерів відмовилися їхати до Санкт-Петербургу на саміт Росія-Африка :-)))

Просто словами не передати як болить в середині за Одесу! Це кохане місто, яке я відвідувала безліч разів, лише за тим щоб відчути радість, чи то від зустрічі, чи то від подорожі разом, чи просто щоб злитися з Одесою в одне на свій День народження, ще не здогадуючись що зустріну там ще й нове кохання. А зараз бачу лікування російських пропагандонів від того що зруйнували спадщину ЮНЕСКО, мовляв в Спасо-Преображенському соборі переховувалися іноземні найманці, а ще у Будинку вчених на Сабаніївському мості і в кількох ще пам'ятках архітектури...

Ще не було жодного разу щоб я не була в захваті від краси Одеси, і щоб не відчувала поцілунків, не чула компліментів, не переживала щось особливе. А зараз зграя ман'яків захуярили в прекрасне місто онікси і калібри, та ще намагаються видати ці ракети за українські, хоча вже всім відомо що причина цих влучань в неточності Х-22, росіяне цілили в портову інфраструктуру, але промазали, влучили в Грецьку, в Сабаніїв міст, в Єврейську, в Арнаутську вулиці.

Хочеться обійняти Одесу разом з одеситами і котами. Пам'ятаю як в останнє дивилася на неймовірний початок Малоразліївської, як звідти вийшла дівчина неймовірної краси, а я пішла в бік вокзалу, де мене чекали щоб проводити на поїзд.
Одеса, дивовижна Одеса... знов фашисти поранили твоє прекрасне обличчя і закликають ще раз бомбити Л'вів!

Натомість, в ночі, здетонував ще один склад боєприпасів у Криму, перекрили трасу Джанкой-Симферополь. А ще посадили Гіркіна, загребли Бородая, влучили безпілотниками по московській інфраструктурі. І свіжі мемчики не примусили себе чекати дуже довго.

Я пам'ятаю як першими Шахедами було зруйновано будинок в центрі Києва, вбито вагітну жінку, кота і літніх людей. Як від болю стискалося серце. А тепер наші ППО збивають БПЛА ще на підльотах до Києва. Досвід і антидронові рушниці, на які ми скидуємося всією країною. Для створення картинки перед не зовсім, вочевидь, психічно здоровою аудиторією рашки не жаліють грошей навіть тоді коли постріл нульовий. Сьогодні ми спускалися в ночі у бомбосховище всього два рази.

Є прогрес. Сьогодні ти їж ведмедя, а завтра ведмідь їсть тебе.

Так у французької збірної наша збірна блискуче виграла, а в іспанської програла і навіть Мудрик нічого не міг зробити, ні швидкістю бігу ні швидкістю реакції

Прислали мне сегодня этот рисунок с Одессы. Девочка нарисовала. Девушка. Молоденькая. Юное создание. Такие рисунки...
В блокноте.

Она сама это помнит, она покажет это своим детям (это обязательно). И внуки еще прихватят этот рисунок в память.
80 лет, в среднем. Три поколения. Будут помнить, что пережила их бабушка. И это не шутки. Лет, лет, лет...
Каждый раз, когда меня спрашивают, а насколько лет Россия посралась с Украиной? Отвечаю - на 80 лет - минимум. А то и на 100.
Девочка передаст боль своим детям, те передадут своим, а на внуках боль притупится. И тогда Украина будет готова простить России её поступки.
При условии, что Россия поймет свою неправоту, попытается покаяться и вообще... Чота поймет.

А значит, этого не будет вообще никогда.