Росіяни вкрали мелодію, під час Другої світової виникла всім відома радянська пісня "Священная война”. Це один з багатьох випадків коли росіяне перетворили початково українську пісню на відомий радянський хіт. На приклад “Ой мороз”, “З під вражої охрани”, “В саду осіннім айстри білі”. Але саме крадіжка мелодії “Повстань, Народе мій!” найбільш обурює. Бо мелодія цієї пісні передає силу бажання перемогти саме кацапів. Прагнення свободи від московського ярма!

Написана вона у 1919 році у лавах криворізьких повстанців Української Народної Республіки.

Крилаті слова цієї могутньої пісні, як зазначав у своїх спогадах Юрко Степовий, полинули у навколишній простір, коли колона повстанців рушила з Кривого Рогу через міст на Захід у напрямку Єлисаветграда.
Уривок з повісті Юрка Степового «В Херсонських степах», в якому йдеться про цю повстанську пісню, розміщено в збірнику документів і спогадів «Кость Блакитний, отаман Степової дивізії» (Київ: «Незборима нація» – «Просвіта», 1997 / Упорядники Гребенюк Г.С., Коваль Р.М., Коротенко В.В.).

Костянти́н Ю́рійович Песту́шко (псевдонім Кость Степовий — Блакитний) - український військовий діяч, командир Середньодніпровської армії УНР 1919 р, атаман. Атаман Степової повстанської дівізії (20-30 козаків) головний атаман Холодного яру.

Сама ж книга Юрка Степового «В Херсонських степах» уперше вийшла друком в українській діаспорі Німеччини (Мюнхен: Культура, 1947).

Намагаючись розшукати саму пісню, відомий український кобзар Тарас Силенко почав переглядати публікації, спогади, документи, пісенники періоду УНР і подальших визвольних змагань. І таки знайшов! У 25-му томі «Літопису УПА», присвяченому пісням Української Повстанської Армії, наводиться віршована основа зазначеної пісні з нотами – щоправда під заголовком «Ось день війни народної» («Літопис УПА», том 25, стор. 59 – 60). І найбільш повний варіант з нотами знайшовся у пісеннику «Пісня – то моє життя» (стор. 450) та деяких інших пісенних виданнях. Награна мелодія пісні відразу нагадала музикантові добре відомий радянський марш воєнних років.
«Мелодія була схожа, але не зовсім тотожна, – пояснює Тарас Силенко. – Народній пісні все ж таки більш притаманна певна варіативність».

«Священная война» – свідомий плагіат чи підсвідоме запозичення? Проводячи дослідження на цю тему шляхом порівняльного аналізу, запропонованого у фейсбучній групі «Світова музична класика – українською», відомий український композитор і піаніст Андрій Бондаренко зазначив, що мелодія радянської пісні є більш унормованою, більш академічною. «Унормувати, академізувати – для успішного випускника консерваторії це діло звичне, – підкреслив музикант і композитор, – а ось навпаки – фрагментувати, фольклоризувати… я не уявляю, хто міг би це зробити в першій половині XX сторіччя».
Отже, експерти схиляються до думки, що музичною основою створеної за доби сталінізму композиції «Священная война», авторство якої офіційно приписується росіянам Василю Лебедєву-Кумачу (слова) й Олександру Александрову (мелодія), є народжена в боротьбі з більшовизмом пісня українських повстанців під назвою «Повстань, народе мій». Про це на своїй сторінці у Facebook вперше повідомив журналіст, краєзнавець, популяризатор історичної спадщини Євген Букет, посилаючись на дослідження кобзаря Тараса Силенка.



Коли ж почалася вже російсько-Українська війна 24 лютого 2022 року, артисти Івано–Франківського драмтеатру заспівали пісню «Повстань, народе мій». У їхньому виконанні звучить її осучаснена версія, в якій поєднали обидва тексти українською та російською мовами. Перед виступом йде вступ від Юрія Андруховича, де він каже що це пісня повстанцев з УНР дуже коротко, але по суті, без спроб комусь щось довести.



Російською:

Вставай, страна огромная,
Вставай на смертный бой.
С рашистской силой темною
И с путинской ордой.

Українською:

Повстань, повстань, народе мій.
Берись за зброю вмить.
За Україну — в смертний бій!
Свята війна горить!
Повстань, повстань, народе мій.
Берись за зброю вмить.
Нехай під окупантами
Завжди земля горить!
Підемо в бій з ворожими
Полками орд чужих.
Ми віримо, що зможемо
Звільнити край від них.
Повстань, повстань, народе мій.
Берись за зброю вмить.

Приспів.

Не смеют крылья черные
Над Родиной летать.
Поля ее просторные
Рашистам не занять.

Приспів.

Не нам неволя й панщина,
Імперськая тюрма.
Б’ємось проти кремлівського
Московського ярма

У Крутах вирішувалася доля молодої української держави

29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога.

29 січня 2018 року на станції Крути більшовицький наступ зупинили українські частини, до яких підійшло підкріплення – учні Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького та Помічного студентського куреня Січових стрільців. Тож участь у бою брали чотири сотні 1-ї Київської юнацької школи імені Богдана Хмельницького та 1-ша сотня Студентського куреня Січових стрільців (разом понад 500 воїнів і 20 старшин). На озброєнні вони мали 16 кулеметів і саморобний бронепоїзд – звичайна артилерійська гармата, встановлена на залізничній платформі, гвинтівки. До них приєдналися близько 80 добровольців із загону Вільного козацтва з Ніжина.

29 січня 1918 року на залiзничнiй платформi в Крутах перебувало до 520 українських воїнів, юнаків і студентів, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. Росіяни вдесятеро переважали, мали бронепотяг та артилерію.

Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко, уродженець села Дащенки з Чернігівщини. З єдиної гармати по ворогу стріляв його побратим, сотник Семен Лощенко, родом із села Іванівки на Луганщині. Завдяки вигідній позиції і героїзму українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім, під тиском ворога, українські бійці організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 хлопців – заблукали в темряві й повернулися до станції Крути, яка вже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили.

Під Крутами загинуло, за різними оцінками, 70–100 українських оборонців. Сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського університету святого Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич.

Російські втрати тільки вбитими були щонайменше 300 загарбників.

Після визволення від російсько-більшовицьких окупантів, у березні 1918 року, тіла загиблих були перепоховані в Києві.

Історики та києвознавці сходяться на тому, що 25 загиблих під Крутами поховали в братській могилі на Новому Братському кладовищі на Звіринці, а Володимира Шульгина та Володимира Наумовича – в одній труні в сімейному гробівці Наумовичів на Аскольдовій могилі. Потім родина перенесла труну на Лук’янівське кладовище. Згодом майже всіх героїв поховали на Аскольдовій могилі в Києві.

Завдяки звитязі та сміливості українських вояків ворожий наступ більшовиків на Київ був зупинений на кілька днів, доки тривали переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. Важливо було, щоб українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради. Це сталося й завдяки учасникам бою під Крутами. Перемовини закінчилися 9 лютого 1918 року підписанням Брестського мирного договору, за яким Четверний союз визнав УНР, а також надав грошову позику і збройну допомогу в боротьбі із зовнішнім агресором в обмін на 60 мільйонів пудів хліба та іншої продукції від УНР.

Спільно з Міністерством оборони України, Генеральним штабом Збройних Сил України та Держспецзв'язку, в межах проєкту “Армія дронів”, Мінцифри створено Координаційний штаб з ключовими міністерствами і службами, для повноцінної реалізації проєкту.

Це необхідно, щоб втілити низку ключових реформ та масштабувати виробництво БпЛА, аби забезпечити ними Сили оборони України.

Вже відібрано найпрофесійніших військовослужбовців, які очолять ударні роти. Кожна з них отримає дрони та боєприпаси, Starlink та інше необхідне обладнання, щоб долати ворога.

НАТО надають нам стільки зброї, скільки буде потрібно щоб викинути фашистів з нашої країни. Причому зброї сучасної. Скільки б зеків би не надсилало пвк вагнер, з кулеметами зарядженими гівном, поки наші воєнні навчаються за кордоном, як би не закидували нашу армію трупами вагнерівців, запаси трупів не нескінченні

Ботоксний карлик, який чує лише те що йому доповідає оточення, розраховував що Зеленський, з приходом до влади, піде на капітуляцію, але ж хуй, тоді то пуйло і почало готувати війну

Число жертв від влучання балістичної ракети у Дніпрі продовжує зрозстати. Вже 5 з них діти

Підрозділи ЗСУ перебувають у Соледарі та дають відсіч окупантам

Остання робота

В наслідок ракетної атаки по Дніпру повністю зруйновани два під'їзди багатоповерхівки в житловому масиві "Перемога". Число загиблих вже сягає понад 30. Зокрема дві дитини. Людей продовжують діставати з під завалів. Загинули дві подруги, яки просто йшли повз. Мати з двома дітьми так і не дочекалась свого чоловіка біля будинку. Найбільш щемливим є фото де 23-річна дівчина сидить на уламках свого житла, очікуючи рятівників, проте раніше вона отримала повідомлення про загибель свого хлопця на фронті. Особливо щемливим є фото 15-річної Марії Лебідь, яка вже 15-ти річна назавжди.

Ще кацапські ЗМІ розповсюджують брехню про те, ще це у наслідок роботи нашої ППО ракета впала на житловий будинок. Після того як наша Люся Арестович, яку вже давно ніхто не слухає з адекватних і думаючих людей, ляпнул дурню, потім наполягав що це лише припущення. Вони разгоняли б брехню і так, але ж тут такий привід! Хоча й в Україні поки що немає засобів збиття балістичних ракет.

Чи я плакала коли про це дізналася, так я плакала. Хоча я зазвичай не плачу ніколи. В Дніпрі оголошені дні жалоби. Плакали українці, більшість. Багато хто. За наші сльози, за наші страждання, кожна мразота відповість, я в цьому не сумніваюся. Вже складений перелік кацапів які брали участь безпосередньо. Але реакція, так би мовити, звичайних росіян така що вони від цього кайфують, аплодують радісно в огидні липкі долошки, це для них цілком виправдане влучання ракети.

Що ще раз доводить, що вони не є людьми, інший вид гомінід. Як гамадрили, чи ще якісь мавпи. Самі злі і огидні, потвори

"По Соледару. Наші війська роблять все можливе, а деякі частини роблять і неможливе. Наше командування приділяє значну увагу цьому району. З кожним підрозділом у командування ЗСУ, НГУ, ДПСУ в цьому районі є звязок, це головне для управління і для взаємодії.

Кілька десантників 46-ї аеромобільної бригади отримали обмороження, одному з бійців завтра ампутують десять пальців на ногах, оскільки багато днів вони б’ються на морозі, і залишаються на позиціях до останнього. Бригада керована та вмотивована, багато бійців відкрили або значно збільшили на особистому рахунку кількість знищених ворогів, артилерія на 105 мм гарматах працює дуже точно"

А ще Пригожин заявив, що його бійці захопили Соледар, і опублікував фото нібито з тамтешньої шахти. Насправді воно зроблене в печері на Донеччині.
Якщо білі ходоки заносять ногу над чимось, не означає що вони туди потрапляють.

А навіть якщо Соледар буде, після того як він вже закиданий трупами вагнерівців по самий верх зруйнованих будинків, все ж, взятий, то переваг на фронті кацапи не отримають все одно, хоч вони всруться

Представникам країн СНД подарували «клубні кільця» з новорічними привітаннями. Це відбулося 26 грудня на неформальному саміті у Санкт-Петербурзі, пише телеграм-канал «Пул Первого», близький до білоруського президента Олександра Лукашенка

Це, звісно, нагадало всім відомий твір Толкієна "Володар перснів", що викликало купу мемів, але найбільш вдалий жарт був, все ж, від російської спільноти "Страдающее средневековье": вся надежда на Фродо.

Російські війська на решті викинули за межі Бахмута! Ба більше, вони, розуміючи що їм це слабо, його захопити, поперлися на Соледар аби здобути хоча б якісь перемоги. Ну що ж, побажаємо їм сісти в калошу, як завжди!

А про портрет Бандери викладений трупами російських солдатів я напишу наступного разу, там мемів ще більше :-)

В новорічну ніч вороги намагалися все зіпсувати, запускали по Києву велику кількість ракет, дронів-шахедів під маркуванням "герань", але з ППО Nasams майже все було сбито. В Україні сяяли чудові ялинки, були накриті столи і навіть горілка "Гетьман" розбиралася українцями у магазинах в лічені хвилини, тільки встигали привозити ще.

Грали у шпигуна, "мафія" виявилася застарілою, Наталка намагалася над всіма домінувати, але ми їй це робити не дали, зате вона показала шо вона вміє робити з хусткою для східних танців у костюмі циганки! А ще коломийки, колядки і іншій полісський фольклор який знає в такої кількості лише вона! На ранок куштували полісську юшку з риби, грибів і квасолі. Погода з Нового року почалася весняна і можна гуляти без шапки!

І ми на решті купили комп'ютерний стіл! І ще ми усвідомлюємо, що так добре ми зустріли Новий рік саме завдяки ЗСУ. І вони зараз виконують головне наше бажання. Головне бажання всіх українців!

Кремлівські пропагандисти висвітлюють вибухи на аеродромі в Енгельсі, де базувалися літаки, які завдають удари по українським мирним жителям, так ніби нічого страшного, всього три льотчики загинули і все. А в нас зовсім інша картина. До того ж, є соціальні мережі де можна почитати дописи простих росіян.

А на тому тижні військові армії рф збили свій гвинтокрил. Дрібничка, а яка мила!

В оккупированной Макеевке расстреляли 8 человек - семью ромов, в том числе детей 1, 7 и 9 лет от роду. Местная оккупационная власть пытается выставить все как действия трех бандитов (их уже задержали), пытавшихся завладеть имуществом семьи, однако местные жители сообщили советнику мэра Мариуполя, что убийцы были представителями ВС РФ или "Группы Вагнера"

@yigal_levin

Мабуть, росіяни вже знайшли виправдання, мовляв, поводилися не чемно, або були недостатньо слухняними. Взагалі "недостатньо слухняний" є гідний привід катувати людину для росіян. Що є також ознакою фашизму. Тому така велика кількість військових злочинів

Колись було таке що в захопленому Донецьку жінку з проукраїнськими поглядами прив'язали до стовпу і знущалися лише за проукраїнськи погляди, українські гасла і державну символіку. Її били, плювали їй в обличчя. Бо дурна зграя мавп, дика і не керована нічим крім страху. Так тепер з цією жінкою все добре, а покидька, який знущався особливо, ліквідовано. Кожна дурна мавпа гідна того щоб її знищили. Так неодмінно має бути

Йдеться про мешканця Грозного Саїда Закаєва 1988 року народження на прізвисько «Малий».

За даними прокремлівських пабліків, військового злочинця було знищено ще 31 жовтня 2022 року

Триста днів війни. Орки планували захопити Україну за чотири дні. Жоден обласний центр не захоплений. По шматках областей України, які поки що утримуються армією фашистів, не можливо зрозуміти де саме пролягають кордони території, яку уряд росії вважає росією в Україні

«Варто нам програти цю війну, я просто поїду на довічне до Гааги, а там мене відправлять до Києва, і повісять. І сумнівів у мене немає», – наголосив гіркін.

Невзоров:

Судя по несколько перевёрнутой мордашке и заплаканным глазам, в фельдмаршалы гиркина все таки не взяли. А зря. У него, в реконструкторском гардеробе, в полной боевой готовности мундир, который гиркин вышивал три года по ночам, да и сам отлил для него 43 пуговицы.

.

.