Похоже память о том, что люди грозятся повторить, постепенно вытесняется чем-то совсем наивно-фэнтезийным. Народный эпос, народные сказания. Из уст, так сказать, в уста:

https://www.facebook.com/dmytro.vys...882523411765691

Русская свадьба в Канском уезде. Взято на фб у Анны Балалы

.

.

https://www.om1.ru/news/incident/153418/

memento mori

.

.

.

На Торговой улице

Вместе с украинскими военными в колонах прошли служащие из Великобритании, США, Канады, Литвы, Эстонии, Польши, Румынии, Молдовы, а также прошли с флагами группы из Грузии, Латвии, Дании, Польши и многонациональная бригада "ЛитПолУкрбриг".

На параде военные впервые использовали новое приветствие украинских Вооруженных Сил: Слава Украине! - Героям слава!

и кто-то еще

:--)

.

Пабло Пікассо у вишиванці, яку йому подарувала його дружина - українка Ольга Хохлова.

Почему-то напоминает цирк :--)

Йосипина (Юзефа) Лисогорова, дружина командира спочатку 12-го пішого Немирівського полку ім Сірка, а з жовтня 1920-го - 9-ї бригади 3-ї Залізної стрілецької дивізії Дієвої армії УНР полковника Степана Лисогора.

Була польського походження, її предки, за її ж зізнанням, брали участь у "польських повстаннях" проти царизму.

Разом із чоловіком брала участь у Другому Зимовому поході генерала Тютюнника.

Журнал "Літопис Червоної Калини" за жовтень 1937 року описав один із завершальних епізодів Другого Зимового походу, в якому лише мужність, холоднокровність та командирський хист Й.Лисогорової врятували велику групу українських вояків від нападу більшовицької кінноти.

"Широкі селянські санки, які 17-го листопада [1921] винеслися з Малих Маньків і простували ліворуч містка, спіймалися на очі червоній кінноті, що оперувала в селі і повздовж подертої кольони. Кіннота кинулася за санками в двох напрямках: навздогін і навперейми. Наближившись до санок, большевики вигукнули: - "Товаріщі, остановітєсь! Совєтськая власть всєх мілуєт".

Йосипина зорієнтувалася в незвичайних обставинах. Вона зрозуміла, що лишатися далі влякам на санках було страшною небезпекою: большевики перестріляли би всіх, немов померзлих куріпок на сніговій борозні. По-друге, наіть випадкові стріли могли покалічити коней і зупинити рух санок.

Вона зупинила коней, зігнала зі санок приголомшених козаків, розсипала їх навколо санок і строго скомандувала стріляти з коліна сальвами по большевиках. Перша стрілила вона і ранила під верхівцем коня, який повалився на сніг і почав рвучко копатися ногами. Пролунала сальва, ще раз сальва, ще сальва... Кіннотчики раптом зупинилися і видко було, що розгубилися. Вибухла нова сальва, ще раз сальва, ще сальва.

Кіннотчики несамовито заметушилися і нагнали коней з поворотом. Йосипина, користуючись моментом, посадила вояків на санки, які знов унагнала наздогін Повстанчого Штабу, ...з яким 20-го листопада о годині 5-ій ранку перейшла польський кордон".

Яну и Таню. Таня в кадр не попала, потому, что фотограф :-)

Я вполне осознаю, что жизнь - путь к умиранию, умирание и есть. Можно постепенно умирать так, чтобы в кайф и только в конце немного помучаться. Можно мучаться всю жизнь. Люди не всегда, увы, выбирают, но если есть выбор - это уже ответственность, не все готовы взять ее на себя.

А в школе Арт Экспертов предлагают изучать Бернини, а я лучше через интернет. Но вот лекция про Арт-хаус с фильмами и анализированием увиденного, это лучше сходить и посмотреть, послушать. И чтобы не так, как с лекцией по современному искусству, где я предательски уснула. Теперь вожусь с диссертацией на тему кураторства, надеясь поймать хоть что-то похожее. Но, возможно, что птичка улетела, хотя и Горбачев никакой не шлемазл, конечно

но зато когда найдешь, становится смешно :-) Мастера и даже виртуозы маскировки.

Кот, маскирующийся в собаке, очевидно, гениален! Хотя, и кот, который делает вид, что собирается в спортзал тоже невероятно мил :-)

http://bezkota.ru/27-kotov-kotorye-...-maskirovatsya/