Понедельник, 19 Мая 2014 г.
22:53
17:02
Компроміс, на який ми можемо піти заради збереження територіальної цілісності впирається у ті цінності, за які віддали життя сотні, а здоров'я – тисячі наших співгромадян. А саме: європейський шлях розвитку; "перезавантаження" України з будівництвом нової країни, де не буде місця олігархії та корупції; визнання людської гідності – на противагу намаганням "македонів" ламати супротивників "об коліно"; недопущення концентрації влади та її безконтрольності…
Наприклад (на правах фантазії), чому б не застосувати проти Путіна його улюблене дзюдо? Ви хочете незалежності? Ви дійсно її прагнете? Мрієте вступити до Митного Союзу як повноправна держава? Гаразд, ми готові поважати вашу волю! Але де ж вона? Отой "референдум" під керівництвом ГРУ, під дулами автоматів, на роздруківках з принтерів, та без перевірки документів? Не смішіть світ цією пародією! Якщо дійсно бажаєте визначитися – тоді допоможіть нам встановити законний порядок, вигнати терористів, і буде вам референдум. Під міжнародним наглядом, з миротворцями ООН (але без росіян!), чесно та легально. Але – по районах, не по областях. І з альтернативним запитанням, як належить. Хто проголосує за відокремлення, той піде своїм шляхом: по всім правилам облаштований кордон, з колючим дротом та іншими ознаками розділення. І живіть як хочете, тільки грошей вам Україна більше не дасть.
А, заодно, виселити на малу історичну батьківщину увесь "македонівський" призов часів Януковича, попередньо звільнивши його з державної служби та правоохоронних органів. Заодно членів ПР з інших місць України, корумпованих ментів, садистів з "Беркуту", тощо. Ні, звісно, не сталінськими методами, а цілком цивілізованими: відкривати кримінальні справи за насправді скоєні злочини, не перешкоджати ховатися у рідних (або гостинних для "соціально близьких") донбаських краях: нехай там перестріляють одне одного самі. А хто не втече – саджати. Заодно у такий спосіб скоротити державний апарат (не забуваючи, однак, про функції). Натомість, на звільнені місця та нерухомість селити біженців, які, на жаль, теж будуть. Спробуємо зробити, аби вони себе відчули більше вдома тут, аніж на історичній батьківщині.
Можливо мені здається (відверто кажучи, не дуже знаюся на місцевому менталітеті), але нормальних людей така пропозиція мала б витверезити. В такому разі можна було б зберегти не просто територіальну цілісність, але і свідому єдність країни, що набагато важливіше – і це було б справжнє вирішення проблеми. Адже тоді ніхто вже не зміг би нарікати на те, що, ніби то, "Донбас не чують". Але навіть у гіршому разі, якщо подекуди більшість буде за відділення, катастрофи не станеться: Україна без них проживе. Тим більше, що йтиметься тільки про окремі місцевості, навіть не про усі обласні. Решту районів та місцевих громад варто було б приєднати до Дніпропетровської та Харківської областей, в рамках ширшої адміністративно-територіальної реформи. Хоча, звичайно, може виникнути великий головний біль там, де населення строкате, як це часто буває при подібних розмежуваннях.
Але навіть усі ці проблеми не йдуть у порівняння з тими, які здатна породити невдала політика щодо "об'єднання країни" за будь-яку ціну. Це може обернутися новим провалом реформ, новим розчаруванням, політичним відродженням мерзотників, втратою європейського вибору – і, зрештою, втратою цілої України. Як вже ледь не обернулося кілька місяців тому. Тож краще ризикнути втратити частину – ми ж, зрештою, не імперія, для нас це не смертельно. (тут)
Наприклад (на правах фантазії), чому б не застосувати проти Путіна його улюблене дзюдо? Ви хочете незалежності? Ви дійсно її прагнете? Мрієте вступити до Митного Союзу як повноправна держава? Гаразд, ми готові поважати вашу волю! Але де ж вона? Отой "референдум" під керівництвом ГРУ, під дулами автоматів, на роздруківках з принтерів, та без перевірки документів? Не смішіть світ цією пародією! Якщо дійсно бажаєте визначитися – тоді допоможіть нам встановити законний порядок, вигнати терористів, і буде вам референдум. Під міжнародним наглядом, з миротворцями ООН (але без росіян!), чесно та легально. Але – по районах, не по областях. І з альтернативним запитанням, як належить. Хто проголосує за відокремлення, той піде своїм шляхом: по всім правилам облаштований кордон, з колючим дротом та іншими ознаками розділення. І живіть як хочете, тільки грошей вам Україна більше не дасть.
А, заодно, виселити на малу історичну батьківщину увесь "македонівський" призов часів Януковича, попередньо звільнивши його з державної служби та правоохоронних органів. Заодно членів ПР з інших місць України, корумпованих ментів, садистів з "Беркуту", тощо. Ні, звісно, не сталінськими методами, а цілком цивілізованими: відкривати кримінальні справи за насправді скоєні злочини, не перешкоджати ховатися у рідних (або гостинних для "соціально близьких") донбаських краях: нехай там перестріляють одне одного самі. А хто не втече – саджати. Заодно у такий спосіб скоротити державний апарат (не забуваючи, однак, про функції). Натомість, на звільнені місця та нерухомість селити біженців, які, на жаль, теж будуть. Спробуємо зробити, аби вони себе відчули більше вдома тут, аніж на історичній батьківщині.
Можливо мені здається (відверто кажучи, не дуже знаюся на місцевому менталітеті), але нормальних людей така пропозиція мала б витверезити. В такому разі можна було б зберегти не просто територіальну цілісність, але і свідому єдність країни, що набагато важливіше – і це було б справжнє вирішення проблеми. Адже тоді ніхто вже не зміг би нарікати на те, що, ніби то, "Донбас не чують". Але навіть у гіршому разі, якщо подекуди більшість буде за відділення, катастрофи не станеться: Україна без них проживе. Тим більше, що йтиметься тільки про окремі місцевості, навіть не про усі обласні. Решту районів та місцевих громад варто було б приєднати до Дніпропетровської та Харківської областей, в рамках ширшої адміністративно-територіальної реформи. Хоча, звичайно, може виникнути великий головний біль там, де населення строкате, як це часто буває при подібних розмежуваннях.
Але навіть усі ці проблеми не йдуть у порівняння з тими, які здатна породити невдала політика щодо "об'єднання країни" за будь-яку ціну. Це може обернутися новим провалом реформ, новим розчаруванням, політичним відродженням мерзотників, втратою європейського вибору – і, зрештою, втратою цілої України. Як вже ледь не обернулося кілька місяців тому. Тож краще ризикнути втратити частину – ми ж, зрештою, не імперія, для нас це не смертельно. (тут)
Комментарии [5]
Ну привет. Тут у нас, знает...
[Print]
Человек с котиками