Щоденник пересічної українки
Та сама киянка
дневник заведен 23-09-2004
постоянные читатели [53]
3_62, 72квадрата, aabp, ALEON, Andry Smart, Anga Hyler, Basilicum, BiGG_BeNN, BLACK CROW, blackberrry, Chili man, Crazy Beaver, dodo, Eroshka, Feng, fennec, Gloria, GoldenAndy, Ket, kolyash, Kukushka, Night Lynx, O De San, pauluss, penguinus, schnappi, Seele, ShatteredOne, sida, Sirin, st-finnegan, username, vvol, Альфи, Варшавянка, Глазки, Даниель, Дизайнер шатун, Заводная Птица, Коктейль Молотова, КраткЖизнеизложение, криворук, Лора, Наши Люди, Полешка, Сидор Петренко, Символ №20, Старк, Счастливая Женщина, Та сама киянка, Тихий океан, Эль, Януш
закладки:
цитатник:
дневник:
хочухи:
местожительство:
Днепр, Киев, Украина
интересы [28]
свобода, психология, музыка, литература, фотография, английский язык, любовь, красота, стихи, путешествия, мифология, хорошие люди, йога, изобразительное искусство, новые идеи, история древнего мира, сильные личности, движения, интересные ж-ж, не говно, древние духовные практики, жизнь бьет ключом, игра как основа жизни, рисунки на планшете, перфоманс, визуальное письмо, философия всех мастей, неглупое кино
антиресы [9]
тупость, сплетни, быдло, жлобство, зависть, деградация, говно, Гламур, патологическая злоба
[4] 21-03-2024 19:55
*media*

[Print]
Та сама киянка
Вторник, 28 Декабря 2021 г.
16:42 Путейці проти Навал, і дика образа Гуні :--)))
Пятница, 24 Декабря 2021 г.
18:20


Все починалося із виконання цієї пісні Квіткою Цисік, але оскільки популярність і актуальність данного твору ніколи суттєво на спадала, то дійшло і до зовсім сучасного варианту, до того ж, чудовий кліп, харизматична команда, а весь відеоряд насичений позитивом і таким чудовим настроєм, що зрозуміло що кохання, в будь яку мить, може зустрітись кожному, хіба що крім тих хто сам собі злобна буратина :--)))
Понедельник, 13 Декабря 2021 г.
12:11
Вже два роки як я щаслива, що переїхала жити у Київ! Я відчуваю це особливо коли, виходячи на загальний балкон між ліфтами і сходами, я бачу весь Голосіївський ліс, трошки ВДНГ, натяк на Теремки, а в лісі бачу чудові водойми. В добру погоду це блакитні дзеркала, наче лялькові здалеку. Усвідомлення, що недалеко, справа, є таки архітектурні дива, цілі квартали, що дух захоплює, коли там гуляєш, гріє душу краще за будь який глінтвейн! Особливо яскраво я відчуваю це щастя зараз. Тому що у коханому місті до мене кожен день приїжджає коханий чоловік.

І мені не віриться геть взагалі, що може таке бути, що Маріїнський парк, Липки, або, на приклад, Олеся Гончара будуть топтати смердючі кирзаки російських, путінських, солдатів. Цього не просто не може бути, цього не буде. Я упевнена!
Закрыть