Іноді не так важлива сама пісня, скільки ймовірний контекст. Я, коли у перше її почула, то уявила щось на зразок дискотеки при готелі і двох панянок запросили ніби просто потанцювати, хоча продовження для всіх учасників очевидне. А тепер більше схиляюся до того що це, скоріше, студентська вечірка і мова більше про втрату цнотливості. Але панянкам вже так кортить, що дограти останню партію у те, що грайлива фортеця ось-ось здасться, але до останнього залишиться саме фортецею, вже дуже непросто.
І ще така пісня Челентано. Мажорна мелодія робиться абсолютно переконливою у виконанні цього такого брутального, хоча й не дуже високого зросту чоловіка :-) Сила не в сантиметрах зросту. В переконливості сила, та й що там, у правді вона :-)
Sometimes the song itself is not as important as the likely context. When I first heard it, I imagined something like a disco at the hotel and two young ladies were invited to dance, although the continuation is obvious for all participants. And now I'm more inclined to the fact that it's more of a student party and it's more about the loss of chastity. But the young ladies are already so tired that it is very difficult to play the last game in the fact that the playful fortress is about to give up, but will remain a fortress to the last.
And another song by Celentano. The major melody is absolutely convincing in the performance of such a brutal, although not very tall man :-) Strength is not in centimeters of height. There is power in persuasiveness, and whatever, it is in the truth :-)
Ще моя родина подарувала нам гроші на відпочинок. І ми довго шукали готель з басейном, але зупинилися на тому що радили друзі, які на початку війни виїхали у Голандію. Без басейна, але з озером неподалік. Є така пам'ятка у Київської області "Блакитні озера". На фото виглядало просто неймовірно! Але коли ми приїхали у готель і вийшли на беріг озера, то були дещо розчаровані. Видно що давно вже не блакитне і людей там набагато більше ніж на фото. І, звичайно, авто. Дуже-дуже багато. Тож просто попили пива за столиком і пішли назад в готель.
Але сам готель чудовий! Такий затишний. Із круглими віконечками, як в казці про хобіта, тільки, в цілому, дизайн скоріше вишуканий, ніж казковий. Внизу ресторан с великими золотими шахами посередині. Але б я не сказала, що це несмак. Навпаки, щось там весь час допомагало переключатися з повсякденності на те що тут і зараз. Перший день ми майже не виходили з номеру. З вікна, з виходом на терасу, було видно як святкують весілля. Локацію для фото і як жінки у шифонових платтях ходять по території. А пізно у вечорі ресторан в готелі вже був зачинений.
Тож ми пішли по трасі і знайшли інший, ресторан української кухні, де поки чекали на змовлення, до нас підійшли музиканти. Скрипаль і гитарист. Вони заспівали саме для нас незнайому українську пісню, але таку чудову, що ми були просто в захваті! Ніби сидимо в епизоді кинофільму! Я не можу згадати достатньо слів цієї пісні для того щоб знайти у інтернеті, але момент був просто чудовий! :-) Так професійно грали і настільки з душею, що я давно не чула такої живої музики взагалі в навколишньму просторі!
На ранок ми снідали в альтанці на березі ставку в готелі. Гості з весілля вже роз'їхалися. Хлопець, який нас спочатку зустрів за стійкою, приніс нам сніданок і пиво. Він був чимось схожий на принца Гаррі і випромінював гостинність! Лебеді в ставку пірнали так смішно у воду до гори дупками, ніби щось там шукали, під водою. Перепади висоти на території готелю, можливо, штучні, але продумані ідеально! В кожній альтанці дизайнерські світильники і перемикачи.
Взагалі, навіть їхати просто в таксі до дому по Київській області це також задоволення. Ці пагорби з котеджами ніби говорили про те що це саме спокійне і мирне місце на Землі. І тільки десь в середині смартфонів було очевидно, що є нагадування про війну. Наша Батьківщина прекрасна! :-)
My family also gave us money for a vacation. And we searched for a long time for a hotel with a swimming pool, but settled on the advice of friends who left for Holland at the beginning of the war. Without a pool, but with a lake nearby. There is such a sight in the Kyiv region "Blue Lakes". The photo looked simply incredible! But when we arrived at the hotel and went to the shore of the lake, we were somewhat disappointed. It can be seen that it has not been blue for a long time and there are much more people there than in the photo. And, of course, cars. Very, very much. So we just drank beer at the table and went back to the hotel.
But the hotel itself is wonderful! So cozy. With round windows, as in the tale of the hobbit, only, in general, the design is more refined than fairy-tale. Downstairs is a restaurant with a large golden chess in the middle. But I would not say that it is bad taste. On the contrary, something there all the time helped to switch from everyday life to what is here and now. The first day we hardly left the room. From the window, with access to the terrace, one could see how the wedding was being celebrated. The location for the photo and how women in chiffon dresses walk around the territory. And late in the evening, the restaurant in the hotel was already closed.
So we went along the highway and found another restaurant, Ukrainian cuisine, where while we were waiting for the conspiracy, musicians approached us. Violinist and guitarist. They sang a Ukrainian song that was unfamiliar to us, but so wonderful that we were simply delighted! It's like sitting in an episode of a movie! I can't remember enough words to this song to find online, but the moment was just great! :-) They played so professionally and with so much soul that I haven't heard such live music in the surrounding space for a long time!
In the morning we had breakfast in the gazebo on the shore of the hotel pond. The wedding guests have already left. The guy who first met us at the counter brought us breakfast and beer. He looked a bit like Prince Harry and radiated hospitality! The swans in the pond dived so funny into the water with their butts up, as if they were looking for something there, under the water. The height differences on the territory of the hotel may be artificial, but they are thought out perfectly! Designer lamps and switches are in each gazebo.
In general, even just going home in a taxi in the Kyiv region is also a pleasure. These hills with cottages seemed to say that this is the most calm and peaceful place on Earth. And only somewhere in the middle of the smartfons it was obvious that there was a reminder of the war. Our Motherland is beautiful! :-)
На весілля моя родина подарувала аерогриль. Але терпіння подивитися майстер класи на youtube вистачило лише в мене. Трохи часу ушло на з'ясування хто більш правий, той хто хоче звалювати просто все в купу у шайтан-машину і, обираючи програму, забирати бозна що після сигналу закінчення, або той хто підбирає температуру і час і бере за основу одну з програм лише приблизно, а ще розташовує шматочки з продуктів як на деко або на сковорідці, один до одного. Переміг другий варіант, тобто мій! І Сергій визнав, що треба робити саме так як кажу я. Але й що шматочки кабачків, м'яса, картоплі по-селянські і цвітної капусти вийшло чудово і смак своєрідний, який можна отримати лише у аерогрилі :-)
Працюю так, що достатньо відпочиваю, але завдань на реалізм в цьому місяці немає, все просто, технічно, чітко, ніби гребеш у човнику
My family gave me an air grill for the wedding. But only I had the patience to watch master classes on YouTube. It took a little time to find out who is more right, the one who wants to just pile everything in a heap in the shaytan-machine and, choosing a program, take it away after the end signal, or the one who selects the temperature and time and takes only one of the programs as a basis approx. The second option won, that is, mine! And Serhii admitted that it is necessary to do exactly as I say. But also that pieces of zucchini, meat, country potatoes and cauliflower turned out great and the taste is unique, which can only be obtained in an air grill :-)
I work so that I rest enough, but there are no tasks for realism this month, everything is simple, technical, clear, as if you are rowing a boat
Якось поступово ми прийшли до згоди щодо того що нам треба буде переїжджати до Івано-Франківська. Не сьогодні і не завтра, тому що збір наших речей і відправлення поштою ще той квест. Треба буде розділяти на кілка відправлень і встигнути вчасно приїхати самим до того як зберігання стане платним. І ще організувати перевезення з пошти, хоча це теж кур'єром, мабуть. Потім приїхати в Київ просто погуляти ми можемо завжди коли захочемо. І вид з вікна Сережа обіцяє не гірший ніж у нас тут, можливо вибрати так житло що буде видно Карпати!
Те що американці схвалили допомогу в конгресі, дуже приємна новина, але з моїми тюльпанчиками вийшла сумна історія. Я хотіла як краще, вони почали чахнути, як я потім зрозуміла, через брак світла, адже в нас шибки балкону заклеєні фольгою. Тоді я поставила тюльпани туди, де світла найбільше. Але і після цього не було схоже, що щось зміниться. І я купила універсальне добриво у флаконі. Але я так хотіла підживити квіти в достаньої кількости, що полила їх водою з добривом занадто... Так занадто, що схоже, їм гаплик... Я, про всяк випадок, ще чекаю, що вони оживуть, але щось не схоже на диво... І я кожний день бачу мертві тюльпани і сумую через це!
Сережа просить не купувати фіалки або бегонії, чи фуксію через те, що перевозити до Франківська їх буде треба особисто, а нам ще комп везти так інше на собі. Я вже поцікавилася, які рослини не потребують багато світла. І можливо, не буду чекати переїзда і придбаю нових улюбленців раніше...
Somehow we gradually came to an agreement that we would have to move to Ivano-Frankivsk. Not today and not tomorrow, because collecting our things and sending them by mail is another quest. It will be necessary to divide it into several shipments and manage to arrive on time before storage becomes paid. And also organize transportation from the post office, although it is also by courier, apparently. Then we can come to Kyiv just for a walk whenever we want. And the view from the window of Seryozha promises to be no worse than ours here, it is possible to choose housing so that we can see the Carpathians!
The fact that the Americans approved the aid in Congress is very good news, but my tulips turned out to be a sad story. I wanted as much as possible, they began to wither, as I later understood, due to a lack of light, because our balcony windows are sealed with foil. Then I put the tulips where there is the most light. But even after that, it didn't look like anything would change. And I bought a universal fertilizer in a bottle. But I wanted to feed the flowers in sufficient quantity that I watered them with water and fertilizer too much... So much that it looks like they have a hook... Just in case, I expect that they will come to life, but something is not like a miracle ... And I see dead tulips every day and feel sad about it!
Seryozha asks not to buy violets, begonias, or fuchsia, because that they will have to be transported to Frankivsk personally, and we will have to carry a computer and so on. I have already asked which plants do not need a lot of light. And maybe I won't wait for the move and get new pets sooner...
Щоб звільнити час в робочі дні для плетіння мережива, треба зробити спочатку щось за вихідні, що потім продасться і я буду менше брати за малювання наперед. Розумію, що пропонувати теплі речі зараз неправильно. Треба щось максимально легке, літнє, прозоре. Типа хусточки, сумочки, пояса-корсета. Почала плести турецькі огірки, вивчаю статті на сайті. Треба визначитися із організацією доставки, як робити упаковку, і інші питання які мені ще ніколи вирішувати не доводилося. Краше не поспішати, але все зробити правильно.
А ще піщані бурі аж із Сахари. В Києві із Сахари! Вітер 16 м/с, сидимо вдома. Їмо десерти, дивимося передачі із пізнавальних каналів, просто відпочиваємо. Час від часу плететься ніби сам собою елемент мережива. Або мама Сережи хоче побалакати про щось. А ще нова клава, за сім років, поки користувалася старою, в виробництві оргтехніки дещо змінилося на краще і це вже більш приємно, користуватися клавіатурою! А взагалі відчуття що вже трохи зашиваюся, як кажуть! І писати в щоденник кожен будній день стає важче. Треба встигати ще до косметолога і треба купувати новий телефон. Але обов'язково Xiaomi! Я не уявляю вже собі життя без дизайнів інтерфейсів (тем) Xiaomi. Який ще виробник таке запропонує?
Чтобы освободить время, в рабочие дни, для вязания кружева, нужно сделать сначала что-то за выходные, что потом продастся и я буду меньше брать за рисование вперед. Понимаю, что предлагать тёплые вещи сейчас неправильно. Надо что-то максимально легкое, летнее, прозрачное. Типа платка, сумочки, пояса-корсета. Начала вязать турецкие огурцы, изучаю статьи на сайте. Надо определиться с организацией доставки, как делать упаковку, и другие вопросы, которые мне еще никогда решать не приходилось. Лучше не торопиться, но все сделать правильно.
А еще песчаные бури из Сахары. В Киеве из Сахары! Ветер 16 м/с, сидим дома. Едим десерты, смотрим передачи по познавательным каналам, просто отдыхаем. Время от времени вяжется как-то сам собой элемент кружева. Или мама Сережи хочет поговорить о чем-нибудь. А еще новая клава, за семь лет, пока пользовалась старой, производство оргтехники несколько изменилась к лучшему и это уже приятнее, пользоваться клавиатурой! А вообще ощущение что уже немного зашиваюсь, как говорится! И писать в дневник каждый будний день становится труднее. Надо успевать еще к косметологу и нужно купить новый телефон. Но обязательно Xiaomi! Я не представляю себе жизнь без дизайнов интерфейсов (тем) Xiaomi. Какой еще производитель такое предложит?
Зараз вже видно, що замінити звичайні вправи, для преса, для сідниць на йогу точно можна. Але я залишила мінімум. Для колін, гомілок, стоп, растяжки. Два-три рази на тиждень, як раніше, ходжу по сходах. Точніше бігаю перші чотири поверхи, а решту йду пішки. Результат супер! Я згадувала як жила, колись ще давно, на четвертому поверсі. Так, виходить, я б могла б просто забігати собі до дому, якщо б жила там й досі! Але навіть квартира із видом на Севастопольський парк не давала тих відчуттів що вид з вікна зараз! В якості разминки можу трохи потанцювати, але три комплекси асан це дійсно офігенно! І для настрою і для тіла.
А щодо підвищення швидкості роботи, то вона відбулася, на справді, за рахунок, просто фізичного тренування пальців. За рахунок переходу з малювання кривими безьє до майже повністю проведення всіх ліній пензликом-ляпкою та інструментом "олівець". Тепер летеринг з одного слова середньої довжини робиться менше ніж за годину. І та порція дофамину, якої вже трошки бракувало, прийшла куди слід. Але я саме з тих людей, що можуть собі знайти необхідну порцію гормона досягнень, майже в будь-яких умовах!
Сейчас уже видно, что заменить обычные упражнения, для пресса, для ягодиц на йогу точно можно. Но я оставила минимум. Для колен, голеней, стоп, растяжки. Два-три раза в неделю, как раньше, хожу по лестнице. Точнее бегаю первые четыре этажа, а остальные иду пешком. Результат супер! Я вспоминала как жила когда-то еще давно на четвертом этаже. Да, значит, я бы могла просто забегать себе домой, если бы жила там до сих пор! Но даже квартира с видом на Севастопольский парк не давала тех ощущений, что вид из окна сейчас! В качестве разминки могу немного потанцевать, но три комплекса асан это действительно офигенно! И для настроения и тела.
А что касается повышения скорости работы, то она произошла, на самом деле, за счет просто физической тренировки пальцев. За счет перехода с рисования кривыми безье до почти полностью проведения всех линий кисточкой-кляксой и инструментом "карандаш". Теперь летеринг из одного слова средней длины делается менее чем через час. И та порция дофамина, которой уже немного не хватало, пришла куда следует. Но я именно из тех людей, которые могут найти необходимую порцию гормона достижений, почти в любых условиях!
Не встигли вчора як слід порадіти знищенню десантного корабля "Цезарь Куніков", як виявилося, що персонаж, на честь якого було названо корабель, помер саме 14-го лютого! :-) Всі листівки до Дня Валентина були, так чи інакще, прив'язані до морської тематики. Взагалі за час Великої війни Сили оборони знищили чотири такі судна — це "Саратов", "Новочеркаськ", "Мінськ" та "Цезар Куніков". Це, передусім, ознака того, що руйнація стереотипів, і, як слідство, дива завжди можливі. І того що запаси зброї в росії не нескінченні.
Так само як змогли подолати вето Орбана в парламенті ЄС, так голосування в Палаті Представників не завжди впирається в одного спікера. Є різні варіанти, в тому числі, й такі, коли Майк Джонсон зможе сказати Трампу, що зробив що міг, вибачайте, але вони все одне вчинили так як їм потрібно! Сам Трамп активно домагається визнання своєї недоторканості від судових переслідувань, але ж повалення влади в США навряд залишиться без покарання. Взагалі бути диктатором на чолі Америки, крім Трампа, більш нема кому. Але дивно що в нього взагалі є прихильники, це ж не росія
Не успели вчера как следует порадоваться уничтожению десантного корабля "Цезарь Куников", как оказалось, что персонаж, в честь которого был назван корабль, скончался именно 14 февраля! :-) Все открытки ко Дню Валентина были, так или иначе, привязаны к морской тематике. Вообще за время Великой войны Силы обороны уничтожили четыре таких судна – это "Саратов", "Новочеркасск", "Минск" и "Цезарь Куников". Это, прежде всего, признак того, что разрушение стереотипов, и, следовательно, чудеса всегда возможны. И того, что запасы оружия в России не бесконечны.
Так же как смогли преодолеть вето Орбана в парламенте ЕС, так голосование в Палате представителей не всегда упирается в одного спикера. Есть разные варианты, в том числе, и такие, когда Майк Джонсон сможет сказать Трампу, что сделал что мог, извините, но они все равно поступили так как им нужно! Сам Трамп активно добивается признания своей неприкосновенности от судебных преследований, но свержение власти в США вряд ли останется без наказания. Вообще быть диктатором во главе Америки, кроме Трампа, больше некому. Но удивительно что у него вообще есть поклонники, это же не россия
Після того як зірка голої вечірки Ф. Кіркоров привласнив собі авторство пісні Ірини Білик "Сніг", вона відреагувала у вигляді вірша, присвяченного Ф. Кіркорову:
Снег в крови у твоих дверей!
Ты смотрел на себя вчера?
Отражение видел ты?
Посмотреть на себя пора!
«Гений» срама и наготы!
Песню сколько уж лет поешь?!
Но не понял ты только суть...
Если в сердце ворвалась ложь...
То порядочность не вернуть...
Ты поешь для того, кто мой…
На рассвете разрушил дом...
Распыляешься пред ордой,
Что растопчет тебя потом!
Украина стоит в слезах,
Ты глумишься сейчас над ней!
Бог накажет на небесах...
«Снег» в крови у твоих дверей...
Каждый раз ,когда ты поешь...
Вспоминай мой печальный взгляд...
Душу дьяволу продаёшь...
Зрозуміло, що Ф. Кіркоров нічей сумний погляд згадувати не буде, хіба що для того, щоб краще вдавати ніби "все божжя роса", як і всі кацапи, але ж, якщо вже на те пішло, і я тепер знаю як звучить пісня "Сніг", то українська версія набагато краще і Кіркоров її заспівати не зможе.
Я не чекаю на те що факт крадіжки пісні викличе в росіян почуття сорому, адже на їх думку, якщо ніхто не святий, то будь який огидний вчинок може бути виправданий. І правий буде той, в кого є сили і наглість для того що вчиняти огидно.
А ще, за квадратно гніздової логікою росіян, якщо Пугачова підтримує Україну, нам повинно бути страх як боляче, якщо вони пишуть про неї щось огидне! Ми повинні любити її творчість, плакати якщо хтось її творчість відверто зневажає хтось чія думка сама по собі для нас нічого не важить. Коротше, ми повинні приймати близко до серця все що пов'язано із Пугачовою. Але ж це її справа до чого показувати свою прихильність, до підарасів, чи до цивілізованого світу, в якому є права, закони і міжнародні норми. Страх не обійняти, не пригорнути до себе вчасно усіх хто "за тебе" суто росіянський. Не перемога добра над злом, яка є неминучою, як прогрес і еволюція, а вчасне згуртування навколо чогось що росіяне вважають своїм. Якщо нормальний натовп збереться, то ось вам і перемога, бандерлоги перемогли решту тварин, на приклад.
Пугачова колись теж привласнювала чужі пісні, не знаючі, що прийде час і репертуар західних виконавців стане відомий всім завдяки інтернету. Тобто, це доводить, ту росіянську істину, що ніхто не святий. Але вибір завжди є і це важливо саме для самій несвятій людини. Або ти несвятий примкнеш до нормальних, або до підарасів. І навіть якщо ти колись вчинив нечесно, зробив помилку, ти завжди можешь жити так щоб ця помилка була останньою:
После того как звезда голой вечеринки Ф. Киркоров присвоил себе авторство песни Ирины Билык "Снег", она отреагировала в виде стихотворения, посвященного Ф. Киркорову:
Понятно, что Ф. Киркоров ничей грустный взгляд вспоминать не будет, разве что для того, чтобы лучше притворяться будто "все божья роса", как и все кацапы, но, если уж на то пошло, и я теперь знаю как звучит песня" Снег", то украинская версия гораздо лучше и Киркоров ее спеть не сможет.
Я не жду того, что факт кражи песни вызовет у русских чувство стыда, ведь по их мнению, если никто не свят, то любой отвратительный поступок может быть оправдан. И прав будет тот, у кого есть силы и наглость для того, что поступать отвратительно.
А еще, по квадратно-гнездовой логике россиян, если Пугачева поддерживает Украину, нам должно быть страх как больно, если они пишут о ней что-то отвратительное! Мы должны любить ее творчество, плакать если кто-то творчество бывшей советской артистки откровенно презирает, кто-то чья мысль сама по себе для нас ничего не значит. Короче, мы должны принимать близко к сердцу все, что связано с Пугачевой. Но ведь это ее дело к чему показывать свою приверженность, к пидарасам или к цивилизованному миру, в котором есть права, законы и международные нормы. Страх не обнять, не привлечь к себе вовремя всех кто "за тебя" сугубо русский. Не победа добра над злом, которая неизбежна как прогресс и эволюция, а своевременное сплочение вокруг чего-то, что русские считают своим. Если нормальная толпа соберется, то вот вам и победа, бандерлоги победили остальных животных, например.
Пугачева когда-то тоже присваивала чужие песни, не зная, что придет время и репертуар западных исполнителей станет известен всем благодаря интернету. То есть, это доказывает ту русскую истину, что никто не свят. Но выбор всегда есть и это важно именно для самого несвятого человека. Или ты, несвятой, примкнешь к нормальным, или к пидарасам. И даже если ты когда-то поступил нечестно, совершил ошибку, ты всегда можешь жить так чтобы эта ошибка была последней:
Нехай я не в фокусі, але ма...
[Print]
GoldenAndy