У Києві в одному з дворів Шевченківського району кошеня залізло на дерево висотою 18 метрів, а злізти не змогло. Небайдужі містяни викликали рятувальників ДСНС, які допомогли маленькій тварині дістатися землі.

Виявилося, що невідомі залишили у дворі коробку, в якій знаходились два кошенята. Один з них вибрався та, ймовірно злякавшись, заліз на високе дерево.

Зазначається, що після визволення котиків прихистила небайдужа столична мешканка.

Офіційний кліп із піснєю "Тромбон" це дещо інше ніж той, де акустична версія. Це більше свінг-вистава. Я колись ділилася своєю мрією зайнятися парними танцями, на кшталт сальси або танго. Але мій чоловік обурився, сказав що саму він мене обійматися невідомо із ким не пустить, а щодо варіанту піти разом на такі танці, то йому це геть не цікаво. Тільки якщо це свінг! А в цьому кліпі добре видно синтез двох напрямків. Можно і як в кабаре, ногами дригати, і танцювати самий божевільний свінг, який можна уявити, два в одному

Цензор.НЕТ

В окупованому Криму пройшла спільна спецоперація ГУР МО України за підтримки ВМСУ
Вночі 24 серпня відбулася операція ГУР МО України за підтримка ВМСУ в тимчасово окупованому Криму. Спецпідрозділи на плавзасобах висадились на берег в районі населених пунктів Оленівка і Маяк.
Під час виконання завдання українські оборонці вступили в боєзіткнення з підрозділами окупанта. В результаті, противник зазнав втрат серед особового складу, знищено ворожу техніку. Також в українському Криму знову замайорів державний прапор.
Всі цілі та задачі виконано. По завершенні спецоперації українські оборонці без втрат залишили місце подій. Окупаційна адміністрація Криму не коментує події, попри масові звернення місцевих жителів. Єдине повідомлення стосується начебто «знищення боєприпасів за встановленим графіком».
Українські Сили Оборони і надалі надаватимуть окупантам допомогу в знищенні боєприпасів, техніки та живої сили.

Dakh Daughters

Многая літа тобі, наша рідна, зранена, змучена, але незламна Країно! Найкраща і найкрасивіша!
День твого Народження 24 серпня 1991 року - це поступове, але невідворотне усвідомлення всіма нами відповідальності кожного за своє життя, за життя своїх дітей, своєї громади, свого міста, своєї країни. Незалежність - це про вибір бути відповідальним. Ми його зробили. Тож стоїмо!
Ти щаслива Країна, бо народила таких мужніх Захисників і Захисниць нашої Незалежності.
Сил тобі, Україно! Перемоги!

Недавна читала як ЗСУ просуваються на південному напрямку, маючи хоча і не карколомні, але стабільні успіхи, і раптом згадала:

И мы с тобою как в Ассе
Стоим на ялтинской трассе
В магнитофоне порвался пасик
Этих ли я ждал перемен?

І подумала, а як там "Ундервуд"?

Подивилася на їх сторіночку у ФБ і побачила, що а нічого так. У 2014-му вони виступили на підтримку України, з якої вони власне родом, наспівали пісню про Тараса Шевченка і все. Просто виступають зараз в російських клубах і заїбца :-)

Ілюстрації на Хеллоуин

Фільм не бачила, до чого тут цей відеоряд не знаю

Коли ми пило вино у ці вихідні, Сережа подзвонив Дунчику (об одинадцятої годині вечора!) і довго із ним розмовляв. Дунчик пообіцяв зіграти для нас коломийки :-)) Бо він є майстром коломийок. Спочатку починає повільно, а потім все швидше й швидше. Доходить до неймовірно швидкого темпу!

Потім, в Інституті Нафти і Газу, у відділ, де працював Сергій, направили людину яка, якось на перекурі, повідомила що він є музикант. Це був Дунчик. В музичний коллектив, де він грав, був потрібен барабанщик. Але ж Сергій лише закінчив музичну школу по класам гитари і фоно! Але Дунчик все одне наполягав! Тож купили ямаху і все небохідне було зроблене згодом на ній. Мама Сережі працювала в обрядовому салоні і всі зали були тоді в її розпорядженні. Тому Сережа із друзями репетувати в залі Інститути Нафти і Газу скільки завгодно. Грали ночами, ставили голос всім, бо розрахунок був на те, що кожному прийдеться співати те що замовляють. До них приходив навіть Володимир Домшинський, пісні якого вони теж співали. А ще Гадюкіни.

Взагалі, музиканти у Франківську здавна збиралися у центрі міста. Всі музиканти. Завжди можна було вирішити питання коли хтось захворів, але не зміг з іншої причини. Коли треба барабанщик, гитарист, клавішник, завжди можна було підібрати з іншого коллективу. Грати на весіллі не було соромно, бо якщо ти пагано граєш, промахуєшся повз ноти, то люди просто виплескували своє обурення так що, ти б на цьому весіллі б вже не грав. Тож на весіллях грали тільки професійні і дійсно хороші музиканти.

Завдяки тусівці в центрі міста Сережа і опинився, з рештою, на Червоній руті. І їх гурт теж так називався

що це було? по масквє, акє і рязані половили купу тінейджерів, які нібито збиралися вбити теледіву Сіманьян та ютубдіву Сапчяк.
Моя версія. В гаражах і підвалах, де збиралися упороті хлопці якоїсь ближче невідомої субкультури, серед порнозірок та актрис знайдено патретики ціх двох жінок, наклеєні на стінку.
Тут би любой следак насторожився, бо запевнення пацанов, що це для надрочування, у випадку двох С. не працюють. "Не верю", як казав Станівславскій.
Затримані звісно у всьому зізналися. Але поки їхні покази тримають у таємниці.
Знову моя версія.
Покушіння мало статися під час поїздки теледіви та ютубдіви в Крим. На вечірці "вдалі ат мужей" із торта мав вискочити бугай в одних плавках, а на них намальовано яку небудь заборонену символіку. І мав вигукнути "Слава Україні".
В баришень від цього мав случитись інфаркт, інсульт, в залежности від тиску.

Богдан-Ігор Анто́нич (* 5 жовтня 1909, с. Новиця — †6 липня 1937, Львів) — український поет, прозаїк, перекладач, літературознавець. БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ (1909—1937)

Творчість Антонича споріднена з фольклором, він розлого покликався у власних віршах на християнську міфологію, пов’язану зі старозавітними переказами, канонічними євангеліями і навіть апокрифами. (Особливо прикметною тут виглядає «Книга Лева», де поет вдається до міфів про походження стихій, світил, землі всього сущого). В останніх двох збірках — «Зелена євангелія» та «Ротації» — Антонич дає ліричні переспіви початків існування: «Перша глава Біблії», «Міф», а також картини апокаліпсису: «Кінець світу», «Сурми останнього дня». Майбутню загибель цивілізації він бачить як момент вічного ланцюга творень і нищень.

Прокотяться, як лава, тисячні століття,
де ми жили, ростимуть без наймення пальми
і вугіль наших тіл цвістиме чорним віттям,
задзвонять в моє серце джагани в копальні.
(«Пісня про незнищенність матерії»)

Крім того, Богдан-Ігор Антонич використовував мотиви античності (єгипетської, Індійської, грецької) й поганської міфології слов’ян про великий колообіг життя у Всесвіті. Він понад усе цікавився так званими дописемними культурами. Його наснажувала думка про творення новітніх міфів, що народжуються на наших очах. Він не вважав їх менш справжніми, ніж прадавні. Навпаки. Писати вірші — це вже означало для нього займатися міфотворенням. Поет міряє час не місяцями чи роками, а століттями. Шукаючи затерті сліди минулих народів і завмерлих культур, він бачить себе доісторичною людиною, з правіку пов’язаною зі своїм місцем під сонцем, зі своєю землею:

Я жив тут.
В неоліті…
може, ще давніше…
Мої малюнки буйволів замазав місяць.
(«Праліто»)

який бере участь у Оскарівському комітеті України, а також є членом жюри "Золотий глобус", і не тільки, повідомляє що:

Помічник Джонні Деппа пише, що відео зі "зверненням до росіян" насправді було зняте для світового прокату фільму.
За його словами, актор також не планує жодних візитів до росії.

А пісня просто ульот! :-)))

- 8 липня Валерію Залужному виповнюється 50 років.
- Залужний - Бик за східним календарем
- Залужний з дитинства знав українську мову краще, ніж російську, українська мова для нього рідна
- Залужний не навчався у радянських ВНЗ, навіть у училищі
- Залужний навчався у школі "на трієчки", але став відмінником у машинобудівному технікумі, а далі так:
- Одеське вище командне училище - диплом з відзнакою
- Національна вища військова академія – золота медаль
- Національний університет оборони мені Івана Черняховського. Як найкращий випускник оперативно-стратегічного рівня підготовки нагороджений перехідним мечем королеви Великої Британії
- після всіх військових академій Залужний закінчив Острозький університет і став магістром з міжнародних відносин
- Залужний взагалі не навчався на Заході, він чистий "продукт" української військової науки
- Залужного було призначено Головнокомандувачем після провальних випробувань чи то безпілотників "Байрактар", чи то протитанкових "Джавелінів". Він сам не знає, чому, незважаючи на невдачу, Призначили Головкомом саме його.
- До повномасштабного вторгнення росії він був учасником бойових дій на Донбасі, а також обіймав керівні посади.
- У кабінеті у Залужного стоять тренажери - так він відпочиває
– Головком пише вірші, але нікому їх не показує
- Залужний добрий та товариський, зовсім не відповідає стереотипу солдафону. Але на західних генералів він також не схожий. Він особливий, наш, український.
– Головнокомандувач – проста людина, дружить з генералами та рядовими, відгукується на прохання, допомагає не для вигоди, а від душі.
“Кожен солдат для мене – особистість”
-Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Валерій Залужний у січні отримав мільйон доларів у спадок від американця українського походження і віддав їх на потреби армії. У генштабі підтвердили, що інформація відповідає дійсності.

Іллюша приходить до нас не часто, зазвичай, в теплу пору року. І перед тим як приходив останній раз я його давно не бачила. Його переживання щодо того, що він не буде таким високим як більшість однокласників, виявилися марними. Він зараз вище за батька, а його батько такий самий на зріст як Челентано, тобто вище мене на 1 см :-) І раптом з майже блондина він став майже брюнетом. Його сині очі тепер ще виразніше. Приходили разом з другом за риболовними принадами. Ми йому інколи переводимо гроші на морозиво, його мати чомусь на морозиво не дає, хоча одягає його дуже дорого. Якось він із нею посварився і хотів жити в нас, але ж ми б не змогли купувати йому взуття за 7000. Мабуть тому передумав. Мати Іллюші працює в міській адміністрації і одночасно відвідує якусь дивну індуїстську-буддистську секту. Коли не перебуває в астралі займається сином, коли перебуває він робить що хоче. Але на морозиво ще не заробляє. Коли він уходив, пообіцяв що наступного разу прийде разом із Примом. Оце буде свято! :-)

Мій старший племінник, Рома, якось відвідав ізостудію і зрозумів що малювати йому подобається більше ніж точні науки. Взагалі росте мрійливим інтровертом. Сестра вирішила віддати його в ту саму художню школу, в яку ходила я. Може вона не знає, що людина в художній школі стає такою якою не була до. Але я вважаю, це класно. Художка змінює людей назавжди. І коли в нього буде живописна практика, нам точно буде про що з ним поговорити.

А молодший племінник, Левчик, росте войовничим і трохи хуліганистим малим. Він звідкись навчився матюкатися і, коли починається тривога, він біжить у коридор, погрожує комусь у напрямок стелі і каже: "Я вас, російських сук, постріляю!" Враховуючи всю ситуацію загалом, я не засуджую цю дитину. Устами малюка висловлюється істина.

Я якось вирішила ознайомитися із творчістю Брітні Спірс. Взагалі з тими музикальними напрямками 90-х, які я не слухала раніше. І одна пісня мені дуже сподобалася. Чи навіть дві. Брітні в деяких кліпах, попри юний вік, виглядає цілком відбувшеюся співачкою, дуже професійною. А те що одне заходить, а друге ні, ну це як з Ді Капріо. В одних фільмах відчуваєш його крутизну, в інших не торкає. Спірс у перекладі на українську мову означає "списо". А ще я продовжую купувати духи її бренду і знайома купила цей аромат для доньки яка вчиться в останньому класі середньої школи