.

Ще, до знайомства з Сережою, був короткій епізод у літку, коли я зустрічалася із чоловіком сибірського походження, який мешкає в Києві понад двадцять років. Наче мила і весела людина, хоче сім'ю, відкрита, чесна, але не в змозі, за 20 років, вивчити українську мову і жаліється, що щось не розуміє і взагалі некомфортно, що у всіх закладах обслуговування на українській мові. Ну, думаю, ладно, буває, я ж теж англійську досконало так і не вивчила, хоча давно намагаюся. Буває взагалі мовний кретинізм, що ж, в кого як. В кожного свої проблеми. Але якось поступово з'ясувалося, що він і зелену владу обирав через те що "какая разница", а вони його так прокидали, бідолашку, що в нас мовний закон так і не відмінили. Мій особистий приклад вивчення мови у двадцять п'ять років його якось не дуже вразив. Потім казав, що при Кучмі краще було, а потім що Янукович подобався. Мене мучали вже дуже сильно сумніви. Чи не дарма я витрачаю свій час на нього? Його не засмучували взагалі мої політичні погляди... І він вже почав мене ласково і жартома називати "Моя бандерівка!" але раптом ще зізнався, що було б добре знов купувати російській газ, і взагалі товаришувати з Росією. І ще і канал якійсь проросійський включає радісно. Ну тут я вже зрозуміла, що це остання крапля. І попрощалася з ним, сказала що шукатиму чоловіка собі далі. Він так і не зрозумів, як це можна відмовитися від стосунків через політичні погляди. Ну я ж бандерівка, хулі..

А ще був випадок, коли пробувала завести стосунки з чоловіком в якого квартира на Хрещатику. З купою грошей, крутою тачкою. І наче все було мило і непогано спочатку, і українець і патріот, хоча й російськомовний, може, тому що з Дніпра, хоча я теж з Дніпра, і що з того? Але, на друге побачення, прийшов на півгодини пізніше і не вибачився. Навпаки каже, що чоловікові з грошима можна усе, у відносинах він завжди правий. Ну тоді я зрозуміла, що це також не мій варіант. Я, кажу, хочу бути щасливою, а не продаватися в рабство за гроші! Хочу взаємної поваги. Він потім писав у вайбер, що від початку думав, що якщо жінка у 44 роки одночасно красива і розумна, то має бути якійсь подвох і ось він у чому! Він побажав мені щастя з чоловіком без грошей. На тому і розійшлися. Так я не стала рабинєю за квартиру яка коштує шість мільонів доларів. І добре хоч до сексу не дійшло, бо дізнаватися який секс з чоловіком, якій в у сьому правий через те що в нього багато грошей, я точно не хотіла!

В Україні зараз дуже популярна пісня "Батько наш Бандера", принаймні, її мелодія, після того як наші школяри запустили флеш моб у Тік Тоці, заспівали її під запис ансамблю з чорнівецької духовної семінарії. А іноді власними голосами. Російські ЗМІ репетують і ногами сучать через цей випадок. Дуже добре про це розповіли у телебаченні Торонто. Але найголовне, що нове покоління вже добре розуміє, шо нема за що виправдовуватися і нема перед ким. Бо в них нема комплексів попередніх поколінь і радянських заморочок

Поки я думала літом, що обираю між двома чоловіками, раптом виявилося, що один з них, на справді, ніколи не захоче серьозних стосунків, но одного разу вирішів просто бути чесним і зізнався в цьому, а другий, попри те що начебто порядний, надто любить командувати, а ще часто поводиться ніби гопник з району, зокрема, сидить навпочіпки, коли п'є пиво, а ще, коли нап'ється навіть того ж пива, взагалі себе не контролює, навіть набрати пінкод в метро не може, чи просто пройти з Київ смарт кард через турнікет. Тому я одного ранку зрозуміла що йому пора забиратися геть, що саме цей формат чоловіка взагалі не для мене, про що негайно йому повідомила. Він в істериці навіть запхав подаровані мені квіти у смітник! Порядністю, в його випадку, було дотримування пацанського кодексу. Такий собі пацик з Оболоні. Хоча перші зустрічі все виглядало досить непогано.

Але коли я зустріла Сережу К, то навпаки дуже швидко зрозуміла, що інших чоловіків не існує. І він саме так і хотів, щоб крім нього нікого не існувало. А ще він сказав, що я ніколи не пошкодую про те що з ним. І так і є й по сьогонішній день! :--)

Я якось зрозуміла, що хочу гуляти у Києві саме з вродливим чоловіком. А ще хотіла зустріти не замкненного в собі, якій сам собі на умі, а такого як я відкритого, чесного, позитивного, схильного до емпатії. Розуміла, що це багато вимог, але все одно попросила це в світобудови. І одного разу моя мрія здійснилася! Для мене завжди був важливий соціальний статус, хоча я вже поставила в приоритет, на перше місце, те, щоб з людиною було добре :--)) Соціальний статус може свідчити про інтелект людини, її спритність і винахідливість. Бути запорукою того, що нам буде цікаво разом. А ще я знов пересвідчилася в тому що найкращі коханці, найбільш мужні, найбільш порядні чоловіки, одночасно дуже добре виховані саме з Західної України!

Минулі вихідні проводили в товаристві сережиної мами, з якою ми познайомилися і обмінялися подарунками. Вона запевнила мене що вона не з тих жінок, які прагнуть бути злими свекрухами для невісток. Подарувала мені чудові гуцульські капці з овчини, навчила готувати кнедлі. І взагалі пригощала якимись на найвищому рівні приготованими стравами. Ще до приїзду вона відправила нам посилку с лісними грибами, а по приїзду приготувала борщ, голубці, та інші кулінарні дива, які так смачно вміє готувати лише вона. Дуже позитивна, надзвичайно красива, навіть у своєму віці, все життя працювала з людьми і проводила урочисті події. Обрядова староста Івано-Франківська. Всі урочисті весілля це багато років була зона її відповідальності і місце натхнення, гарних ідей, діло життя, яке завжди робилося з любов'ю. Вона звикла виглядати доглянутою, ошатно вдягненою, взагалі дарувати іншим людям радість. В своєму парадному у Франківську вона постійно робить декор за своєю іниціативою. І сусіди їй вдячні за це! :--)

Гуляли в Голосіївському парку, біля ВДНГ. Золота і сонячна осінь, білі і чорні лебеді, гамаки між яблунь у саду. Скрізь ледве помітна золота павутинка і трохи золота навіть у пиві. Все що я так люблю. Особливо дивитися на це крізь проміні щастя! :--))