Попри відсутність світла і непрацюючі банкомати нас запросили святкувати річницю весілля Наталка з Сергієм Р. Лампи лед і винтажна керосинова лампа теємничо освітлювали святковий стіл на якому страв було більше ніж ми могли з'їсти. Чого не скажеш про напої. До того ж, вистачало і тостів.
Дивилися фото, співали, включали якійсь музон, танцювали, і в решті решт влаштували маленький маскарад. Мені дістався образ циганки :-)))
Я мала зваблювати її Сергія, але він мав неодмінно встояти перед моїми чарами і опинитися в обіймах своєї нареченої. Її ми вдягли в білу мереживну сукню. Аби вона була втіленням чистоти і цноти!

Треба було встигнути потрапити до дому до комендантської години, тому до безтями не напивалися. Все одно не встигли, йшли пішки, пару разів пояснювали патрульним що не дивилися на годинник через свято. А вони, коли чули нашу бездоганну українську мову, точно не сприймали нас як диверсантів і пропускали.

Потім до нас приїздив Андрій С. бо в нас було світло, а в нього ні. Він сидів з ноутом на кухні і працював. Давно з ним не бачилися. Аж з часів поїздки у Конче-заспу. Він, бачте, чекав коли ми його запросимо. А міг просто подзвонити і сказати що хоче у гості. Знадобилося відключення світла щоб він так вчинив. Його дружина з дітьми від початку війни у Чехії, йому нудно одному. Було навіть таке, що якось напившися, він запитав чи можна мене поцілувати. Все через те що колись я розповідала, що була раніше у вільних стосунках, але ж тепер більше так не хочу. То Андрій С. цього с тих пір не міг забути. От хоч трохи йому хотілося отримати вільних стосунків від яких вже не залишилося жодних слідів. Жінку свою він кохає, але все задається час від часу питанням, чи він їй потрібен там, у Чехії. Тут йому б хоч вільних стосунків хтось відсипав. Але дзюськи. Проте сподіваюсь, що хоч на цей час в нього вже якось виходить знайти те що йому треба, бо ж серйозно, нічим не можу допомогти

Губернатор Брянської області стверджує що ракета ніби-то була сбита ППО і руйнувань нема, але це не є правдою. Руйнування є. До того ж, місцеві жителі чули вибухи з боку військових частин. Але не тільки в Брянської але й в Курської області теж. Якщо за розповсюдження фейків про спецоперацію паяють термін, то за непривабливий опис спецоперації теж можуть наваляти не хило. Треба бути обережним з подачею інформації у ЗМІ.

А ще пропагандони кремля сміялися, що наш дрон Switchblade 300 не є ефективним, але це не так. Бійці ССО за допомогою дронів-камікадзе Switchblade 300 знищили російський розрахунок ПТРК.

Пригожин погрожує Невзорову розправою, мовляв знайдемо усюди як чекісти Троцького, на шматки порубаємо. Але реакції Невзорова я поки що не бачу. Ось його останній допис після погроз:

Ну вот, свершилось. До самых сообразительных наконец, дошло, что их все равно раздавят. Но самые смышлёные уже нашли оправдание своему неминуемому поражению. И уже публично, себя, бедненьких, вылизывают. Чтобы было не так горько отступать, удирать, подписывать капитуляции, звенеть кандалами и качаться на фонарях - все можно свалить на деньги и технику НАТО. Но! В таком случае только прообраз НАТО и позволил СССР уцелеть во II Мировой войне, организовав Ленд-Лиз, снабдив голодранцев сталина авиацией, сталью, артиллерией, транспортом и т.д. С ролью «победителей» гитлеровской Германии придётся проститься навсегда. Значит и тогда это была победа США, Англии и др. Союзников, которые просто использовали людские массы СССР.

Мене якось запитали в одних каментах, нібито хороші росіяні, про те що, чому нам байдуже що їм теж наваляють не хило, вони ж не підтримують війну. Але ж відповідь очевидна для кожного українця: якщо росія це скажена тварюка, то їй на шію треба одягати ошийник з електричним струмом, або робити лоботомію. А те що в хутрі тварини водяться абсолютно мирні зграї бліх, ну питання безпеки України і решти світу вирішується тільки одним засобом.

Фашисти як не тужаться все одно Бахмут ніяк не візьмуть. Чому їм потрібен саме Бахмут, настільки, що хай гребеться веслом той ж самий Херсон?

"Бахмут – одне з важливих міст в Донецькій області. Взявши Бахмут можна закрити фазу захоплення Соледару. Відповідно блокуються кілька артерій постачання українських підрозділів. Під контролем росіян опиниться ряд висот, які можна використовувати для продовження наступальних дій", — розповів в інтерв’ю Суспільному командир військових, що боронять Бахмут, полковник Артем Ілюхін.

У Франції почався процес створення спецтрибуналу щодо злочинів російських окупантів. А також перша леді України Олена Зеленська їздила в Лондон, виступала перед парламентом Британії, і пропонувала, в тому числі, створити спецтрибунал.

А ось Урсула фон Дер Ляєн помилково заявила про кількість загиблих військових 100 000, переплутав двохсотих з трьохсотими. Це стільки вбитих, поранених, зниклих, потрапивших у полон. В той час як в рашці кількість лише вбитих сягнула за 85 000.
Рос пропаганда одразу почала розносити по своїм ефірам цю помилкову інформацію, хоча й що справа йде до Гааги для всіх орків і їх шанувальників теж не забули згадати.

Російській добровольчий корпус у складі ЗСУ, взагалі то не стільки переймається суверенітетом України, скільки їм не подобається шо путін хоче примусити людей різних етносів вважати себе росіянами. На відміну від української політичної нації, де все з доброї волі, російська політична нація більше нацистського зразку і саме ті культури, які не є росіянськими, мають припинити існування в примусовому порядку. Коротше, за Україну, зараз, воюють, у тому числі хлопці, яким потрібна інша росія, вони просто фашисти іншого виду, не такі як прихильники путіна. Хочуть щоб "росcия для русских, москва для москвичей" та все таке інше. Нам, українцям, власно кажучи, байдуже що відбуватиметься в середині росії через 10 років, аби б вона від нас відчипилася і не мала змоги більше лізти взагалі. Ми, на відміну від крисіян, не переймаємося справами іншої суверенної держави так як вони переймаються нашими справами. Просто хочемо щоб від'їбалися і все. Тому нам підходить це угрупування хлопців з росії і їх допомога на фронті.

«З самого початку Корпус був групою друзів, знайомих тощо. Колись ми сиділи й аналізували: в Україні є велика кількість білоруських добробатів, британських, чеченських тощо. А чому немає жодного російського? Так і прийшла ідея об'єднатися в один підрозділ, зібрати у ньому хлопців, розкиданих по інших підрозділах. Зараз ми, мабуть, єдиний підрозділ, що складається з росіян. Проте це не лише етнічні росіяни, а й загалом вихідці з Росії. Просто з тими, хто опинився в Україні через боротьбу з кремлівським режимом нам легше знайти спільну мову, через спільну, так би мовити, «профдеформацію, – розповідає боєць із позивним Рекс. – За ідеологічним вектором ми дотримуємося правоконсервативних поглядів, які ще називають націоналістичними. Для нас важлива різниця між визначеннями «русский» та «россиянин». Ми бачимо, як кремлівський режим намагається всіх громадян Росії «зліпити» у нову політичну націю, зокрема й бурятів, чеченців, дагестанців, калмиків, під тезою «усі вони – росіяни».

У Корпусі зазначають, що ніхто з їхніх бійців у полон ще не потрапляв. На цей випадок у кожного є граната.

https://glavcom.ua/publications/naj...lwrx_e2O3pXWjJ4

Є ще такий видатний персонаж як Ілля Богданов, колишній офіцер фсб. Він вже звик до уваги преси і з задоволенням розповідає свої власні військові історії. Воює в нас з 2014. І досі живий і не ушкоджений, посміхається :-)

Осень була такою теплою, що хоча у нашому будинку опалення включили одним з останніх у Києві, було комфортно. Виявилось в нас дуже теплий будинок сам по собі. Але сонце хотілося ловити, виходячи на прогулянки, все частіше. Бо якщо зарядять дощі, можна не побачити сонце дуже довго. Джерело серотонину. Серед робочого дню я якось раптом пішла до лісу, який не бачила з початку війни, а він прекрасний! Хоча Сережа переживав що я пішла сама в ліс і дзвонив по відео, хвилюватися не було чого. Літні подружжя, діти, жінки із песиками. Ніяких ман'яків, тільки краса і благодать! Серед дітей бачила негритятко, вони всім натовпом жваво спілкувалися і веселилися :-)

Сьогодні вже перший сніг і Покровський монастир укутаний снігом. Раптом сонячні дні залишилися позаду, тільки фото на згадку лишилося

В Херсоні два дні йшли народні гуляння і навіть нічна дискотека!:-))) Повернули залізничне сполучення, пошту, пенсії, телебачення і радіо. Везуть фури з гумдопомогою. Дійсно святкували "повернення свободи" :-) Разом із ними святкували у Києві і Вільнюсі. З визволенням від окупантів привітала зокрема прем'єрка Естонії.

Марк Хемілл (Люк Скайуокер) купив 500 дронів і передав Україні. і це лише невелика частина допомоги від відомих діячів культури всього світу.

В Києві і в Бородянці з'явилися графіті за манерою дуже схожі на Бенксі. Спочатку мистецтвознавці зробили висновок що це дійсно його робота. Пізніше він сам підтвердив що це саме так.

З рашки пішов вже навіть Дісней. Закрив свій офіс, працівників звільнено. Залишилося провести останні дії перед остаточною зупинкою діяльності у рашці.

І не витримав навіть одвічний друг росії Жерар Депардьє. Видно набридло жити у Саранську і скрепи йому вже ні до чого. Валить звідти і він. "Последний негритенок вздохнул устало, повесился и никого не стало"

Вчора Сергій побачив чоловіка, який продавав колбасу на вулиці. Якось в цілому відчувалося що він не місцевий, ще тільки засвоюється на новому місці. Він був сивуватий, невисокий на зріст, але те що більше всього кидалося у очі — це його руки, вони були скалічені, як потім з'ясувалося, зі слідами тортур. Він приїхав з Херсона. Зовсім недавно, втік. Руки в нього поламані в катівнях росіян, його дуже сильно били росіяни, знущалися над ним!

Про Херсон розповідає, те що там твориться не підлягає якої-небуть оцінки нормальної людини крім суцільний жах. Разгул бандитизма, пограбування, побиття кожного хто бодай з чимось не згоден! Саме той “русский мир» яким ми його знаємо зі ЗМІ і розповідей моїх родичів із Лисичанську.

Але, в Херсоні дуже потужний партизанський рух, дуже велика кількість людей пішли в партизани! Там є така природна особливість. Дуже різко темніє. І дуже темні ночі. Якщо робиш хоча б пару кроків за місто, то просто вступаєш в темряву, суцільну. І партизани дуже часто вбивають русню. Це неймовірно якій наш народ зараз згуртований і якій він насправді героїчний!

Це записано за слів мого Сережи, він дуже добра і товариська людина, дуже щира, не залишився осторонь від скаліченого чоловіка, якій торгує на вулиці, аби заробити на оренду квартири. Підійшов до нього, розпитав хто він, звідки, що з ним сталося. Ми вирішили підтримувати його час від часу і купувати в нього ту продукцію з якою він стоїть на вулиці

Проєкт "Хочу жить": понад 2000 росіян подали звернення про здачу в полон
Проєкт "Хочу жить", який інформує російських військових про можливості скласти зброю та зберегти своє життя, отримав понад 2 тисячі звернень від вояків армії рф або їхніх родичів.
Як інформує Цензор.НЕТ, із посиланням на Укрінформ, про це спікер проєкту "Хочу жить" Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Віталій Матвієнко повідомив на брифінгу представників Сил безпеки та оборони.

"Ми отримали понад 2 тисячі звернень. Телефонують як військовослужбовці російської армії, так і їхні родичі, які бажають, щоб їхні сини або чоловіки залишилися живими", - сказав Матвієнко.

За його словами, Україна гарантує російським військовим, які здадуться у полон, утримання згідно з нормами Женевських конвенцій. Зокрема, йдеться про триразове харчування, медичну допомогу та можливість зв’язуватися із родичами на території російської федерації або на тимчасово окупованих територіях Криму та ОРДЛО.

Читайте на "Цензор.НЕТ": Україна провела з РФ 20 офіційних обмінів і повернула з полону понад 800 військових і цивільних

Матвієнко нагадав, що "Хочу жить" - державний проєкт, покликаний допомогти військовослужбовцям з РФ безпечно здатися в полон ЗСУ. "Він створений спеціально для військовослужбовців Росії, які не бажають виконувати злочинні накази Путіна, а також брати участь у цій війні", - підкреслив спікер проєкту.

Аби отримати інформацію про те, як здатися в полон, російським військовослужбовцям або їхнім рідним та близьким слід звернутися на цілодобову телефонну лінію за номерами: +38 066 580 34 98; +38 093 119 29 84. Інформація про здачу в полон російською також є на телеграм-каналі "Хочу жить".

Віталій Матвієнко висловив переконання, що "чим менше військових РФ перебувають на полі бою, тим краще для України".

Як повідомлялося, 18 вересня у межах роботи Координаційного штабу запущено Єдиний центр та цілодобову гарячу лінію для прийому звернень від російських військових.

В цьому кліпі співають, у тому числі, і цигани, а ще є циганський гурт якій співає українські пісні просто неба і багато людей кидають ім гроші, бо грають відмінно. А ще було кілька смішних історій про те як наші цигані сперли в кацапів танки. Росіяне намагаються вкладати в сенс слова "нацизм" любов до своєї країни, свого народу і бажання захищати Батьківщину, при тому що вони всюди пруться зі зброєю, грають у войнушку, а до них, поки що, ніхто. Хоча самі орки ненавидять всіх крім себе, примушують всіх кого завойовоють вважати себе росіянами, хоча потім пам'ятають що ці люди аніяк не росіяни і доказують їм що вони дурні і гірші за росіян. Це абсолютно любі народи: будь то українці, цигане, азербайджанці, узбеки, чукчі, молдавані, естонці, грузини і інші. А ще є чурки, хачі, айзера, хохли, америкоси, піндоси, чухонці і решта інших образливих назв. Росіяне себе вважають сверхлюдьми, при тому що решта народів для них меншої вартості. Ось тому вони є кацапи

Ален Делон сказав, що якби він був зараз молодим то пішов би воювати в ЗСУ. Тільда Суінтон, Стівен Кінг, Ілон Маск, Леонардо Ді Капріо, Анжолина Джоли і ще дуже багато відомих і талановитих людей, які підтримують зараз Україну. Хоча щоб підтримувати Україну не обов'язково бути красивим і геніальним, достатньо бути просто нормальнім, не орком, не тварюкою, не білим ходоком, не сраним їбучим зомбі, просто адекватную людиною

у тому числі, звертаючися до Гіркина



Дуже красива у молодості, але скалічена режимом орків. Вона все життя приносила себе в жертву заради правди. Русалочка

Зараз нема ані "Дощу" ані "Відлуння Москви", нема незалежних СМІ в Росії. Але Олександр Глебович доводить що й один у полі воїн. Принаймні з його зв'язками й можливостями. Тепер є лише маленькі "Невзоровські середи", але які ж вони класні!

Отже Путіну здається що хибний світ його психічного розладу й є справжня дійсність, як і 71% пересічних росіян і кожний хто повідомить "не те" буде усунутий

В Київі, взагалі, зараз все спокійно. У нашому будинку на кожному поверсі хтось є. Мене додали в будинковий чат, бачу як звітують інші про свої поверхи, чи все добре і звітую сама.

На вулицях багато обговорюють бойові дії наших. На приклад, як спрацьовують байрактари, або про те, що Хутін йобнувся остаточно. Про це говорять всюди, в потягах, на вулицях, в таксі, коли плетуть маскувальні сітки. Багато бажають Путіну щоб він сдох. Байрактар стає популярним ім'ям для тварин. У київському зоопарку народився лемурчик, потім десь ще бізончик, а ще в ВСУ в когось німецька вівчарочка, то їх всіх назвали Байрактарами.

В Херсоні, єдиному захопленому великому місті, багатотисячні мітинги за Україну. Чому Пуйло думало що воно втримає теріторії, які вдасться захопити то є незбагненна таємниця. Хиба його оточення йому бреше як дихає. Як ото нашому Януковичу. Каже лише те що він хоче почути. Взагалі центр Херсона дуже впізнаваний, його не підробить жоден Голівуд. А бідній Україні це тим більш не по силам. В нас всі сили зараз йдуть на те щоб випіздувати ворога і повернуті всі без вийнятку втрачені території, починаючи з 14-го року.

У Криму багато де виставляють квартири на продаж, скоріше за все, не дорого

На новорічні свята дивилися найкращі фільми з Джимом Керрі. Зокрема, Маска. Я подивилася уперше. Дивовижні спецефекти навіть для нашого часу. Чудова історія про те, на що здатна людина якщо наділити її можливостями бога. Два втілення, у випадку якщо вона є веселою і доброю і у випадку якщо вона злобний гівнюк, для якого спрага до влади понад усе

Ходжу кожен день плести маскувальні сітки у монастир св Іосифа. Дрібно нарізані смужки тканини ніби самі по собі сплетаються в камуфляжні полотна. Роблю це з захопленням, як завжди коли займаюся усім що пов'язано з дрібної моторикою. За день встигаю зробити багато, розумію що треба поспішати, треба зробити якомога більше, бо це для армії. Наші військові справжні боги, герої які роблять неймовірне. Вони нащелкали по їбалу війську Пуйла. Роблять таке чого ніхто в світі навіть не очікував.

Тут, в тилу кожен робить що може щоб їм допомогти.
Ось якось під кінець дня прийшла до нас жінка з церковного хору з акордеоном і почала грати пісні Січових стрільців. Спочатку самі відомі, такі як "Батько на Бандера, Україна мати", а потім особисто мені не відомі, але дуже гарні.
Це неймовірно як це підняло настрій і підвищіло дух взагалі!

Впродовж дня багато хто робив перерву щоб помолитися. Коли заходять люди з церкви, то вітаються: "Слава Ісусу Христу!". Я кажу: "Навіки слава!" Але у Франківську чомусь так не прийнято. В мене запитували звідки я. Я казала що з Києва. Жаліли, обіймали, казали слова підтримки. Дуже приємно! Але головне, що ми всі віримо в перемогу! Нема сумнівів взагалі

Правда полягає у тому, що в росіян нема ані достатньо ресурсів щоб нас перемогти, ані мотивації. Навіть близько нема такої мотивації як в нас.

Все повторюється знов. Перси воюють за імператора, греки за Батьківщину

Учора дізналася про існування Любительської футбольної ліги. Її сприймають дійсно серйозно менеджери магазину Joma і надають такі чудові знижки, що аж не віриться.

Прикро що син Сережи, Іллюша, більше не цікавиться футболом. І що у дитячу школу Динамо Київ він ходив більше заради батька ніж за власним бажанням. Зараз діти, майже всі, захоплюються геймерським спортом. І навіть у 16 років іноді, залежно від успіхів, заробляють гроші як в IT.

Я якось помітила, що футболом можуть захоплюватися дуже розумні люди. Такі як Іван Давидов, на приклад. Футбольні фанати не завжди є зграєю дурних мавп.

Тому розуміла що треба просто розібратися що там до чого і це може бути цікаво. Сережа пояснив мені усі правила і ми разом дивилися кілька матчей. Тількі я не розумію навіщо обов'язково боліти за команду з Батьківщини. Я обираю найкращих і милуюся віртуозною технікою. Я не болію. Моя улюблена команда Реал Мадрид, або Інтер з Милану. Бо вони грають так що пиздець! Навіщо за когось боліти? Кращі є кращі

Коронавірусна світова криза дещо змінила мій напрямок роботи. Поступово стало зрозуміло, що графіку намальовану гелевої ручкою як до кризи купувати вже не будуть. А техниці, яка буде користуватися попитом попри всі кризи ще слід навчатися. І хоча я трохи побоювалася, що у фотобанках не знайдеться команди яка б мене взяла б з перспективою на навчання, вона знайшлася. Взагалі, навіть у кризу, такого щоб я була без замовника, якій дає постійні замовлення, більше двух двох тижнів ще не було. А зі Славіком з Кривого рогу я працюю вже рік. Ця людина прийшла на стоки ще коли все тільки починалося і можно було працювати не багато, але якісно. В нього офігенні позиції на ринку зображень, бо хто прийшов одразу, той вже зайняв круте місце, якщо класно малював, а Славік малює дуже круто.

Задача була навчитися повнокольоровому реалізму в техниці мешевої графіки. І починалося все дуже просто і мультяшно, але згодом я дійшла до 60% ступені реалізму, а зараз вже близько 90%. Мій замовник мене хвалить і каже що я зростаю. Повільно, але вчитися багато чому приходиться на власному досвіді. Адже книжок по мешевої графіці не існує. Тільки невеличкі статті із базовими поняттями. Славік може щось підказати, але передбачити всі помилки вже ні, тому що це складний процес. Підказує що може. Дуже хороша людина! Він від початку платив ту ціну, яку я в нього запросила, хоча рівень був ще не той, якій коштує цих грошей. Бо мій найкращій замовник знав, що мені потрібно заробляти саме такі гроші.

Взагалі, всі мої замовники були комфортними у спілкуванні і не надто прискіпливими у схваленні результату. Тільки Сергій з Владивостоку виявися не дуже відповідальним на якомусь етапі. Коли ми тільки почали з ним, було суцільне захоплення, він дуже хвалив. Але через те, що він очикував продажів одразу, а не через півроку, хоча краще дивитися через рік, то вийшло що Сергій у чомусь прорахувався і пішов зі справи, хоча мав знати коли йшов туди що й до чого. В якусь мить він почав зникати, затримувати платіжи, потім взагалі сказав, що на жаль, мої малюнки не так добре купують як йому хтілося б. Чого не казав ніхто з решти замовників.

Я найшла Славіка дуже вчасно. В нього все добре купують. До того ж, за умовою, що зроблено щонайменше десять завдань на місяць, він сплачує бонус 10%.

Зараз дивлюся на найкращі іллюстрації для реклами і радію що досягла цього рівня! :--))

Олег з Мінська, Женя з Хмельницька, Сережа з Владивостока, Славік з Кривого рога. Чому замовники з України найкращі?

Ще, до знайомства з Сережою, був короткій епізод у літку, коли я зустрічалася із чоловіком сибірського походження, який мешкає в Києві понад двадцять років. Наче мила і весела людина, хоче сім'ю, відкрита, чесна, але не в змозі, за 20 років, вивчити українську мову і жаліється, що щось не розуміє і взагалі некомфортно, що у всіх закладах обслуговування на українській мові. Ну, думаю, ладно, буває, я ж теж англійську досконало так і не вивчила, хоча давно намагаюся. Буває взагалі мовний кретинізм, що ж, в кого як. В кожного свої проблеми. Але якось поступово з'ясувалося, що він і зелену владу обирав через те що "какая разница", а вони його так прокидали, бідолашку, що в нас мовний закон так і не відмінили. Мій особистий приклад вивчення мови у двадцять п'ять років його якось не дуже вразив. Потім казав, що при Кучмі краще було, а потім що Янукович подобався. Мене мучали вже дуже сильно сумніви. Чи не дарма я витрачаю свій час на нього? Його не засмучували взагалі мої політичні погляди... І він вже почав мене ласково і жартома називати "Моя бандерівка!" але раптом ще зізнався, що було б добре знов купувати російській газ, і взагалі товаришувати з Росією. І ще і канал якійсь проросійський включає радісно. Ну тут я вже зрозуміла, що це остання крапля. І попрощалася з ним, сказала що шукатиму чоловіка собі далі. Він так і не зрозумів, як це можна відмовитися від стосунків через політичні погляди. Ну я ж бандерівка, хулі..

А ще був випадок, коли пробувала завести стосунки з чоловіком в якого квартира на Хрещатику. З купою грошей, крутою тачкою. І наче все було мило і непогано спочатку, і українець і патріот, хоча й російськомовний, може, тому що з Дніпра, хоча я теж з Дніпра, і що з того? Але, на друге побачення, прийшов на півгодини пізніше і не вибачився. Навпаки каже, що чоловікові з грошима можна усе, у відносинах він завжди правий. Ну тоді я зрозуміла, що це також не мій варіант. Я, кажу, хочу бути щасливою, а не продаватися в рабство за гроші! Хочу взаємної поваги. Він потім писав у вайбер, що від початку думав, що якщо жінка у 44 роки одночасно красива і розумна, то має бути якійсь подвох і ось він у чому! Він побажав мені щастя з чоловіком без грошей. На тому і розійшлися. Так я не стала рабинєю за квартиру яка коштує шість мільонів доларів. І добре хоч до сексу не дійшло, бо дізнаватися який секс з чоловіком, якій в у сьому правий через те що в нього багато грошей, я точно не хотіла!

В Україні зараз дуже популярна пісня "Батько наш Бандера", принаймні, її мелодія, після того як наші школяри запустили флеш моб у Тік Тоці, заспівали її під запис ансамблю з чорнівецької духовної семінарії. А іноді власними голосами. Російські ЗМІ репетують і ногами сучать через цей випадок. Дуже добре про це розповіли у телебаченні Торонто. Але найголовне, що нове покоління вже добре розуміє, шо нема за що виправдовуватися і нема перед ким. Бо в них нема комплексів попередніх поколінь і радянських заморочок

Поки я думала літом, що обираю між двома чоловіками, раптом виявилося, що один з них, на справді, ніколи не захоче серьозних стосунків, но одного разу вирішів просто бути чесним і зізнався в цьому, а другий, попри те що начебто порядний, надто любить командувати, а ще часто поводиться ніби гопник з району, зокрема, сидить навпочіпки, коли п'є пиво, а ще, коли нап'ється навіть того ж пива, взагалі себе не контролює, навіть набрати пінкод в метро не може, чи просто пройти з Київ смарт кард через турнікет. Тому я одного ранку зрозуміла що йому пора забиратися геть, що саме цей формат чоловіка взагалі не для мене, про що негайно йому повідомила. Він в істериці навіть запхав подаровані мені квіти у смітник! Порядністю, в його випадку, було дотримування пацанського кодексу. Такий собі пацик з Оболоні. Хоча перші зустрічі все виглядало досить непогано.

Але коли я зустріла Сережу К, то навпаки дуже швидко зрозуміла, що інших чоловіків не існує. І він саме так і хотів, щоб крім нього нікого не існувало. А ще він сказав, що я ніколи не пошкодую про те що з ним. І так і є й по сьогонішній день! :--)