13-07-2006 15:06 слушаю улыбаюсь
Знаєш, я навіть все-таки рада
Могли б взагалі не перетнутись серцями
В цьому тісному світі, великому місті
Хто б нам зарадив тоді,
Хто би надав нам змісту?
І всі казали: яка вони пара
І як вони схожі поміж собою,
І хто б повірив, що ми незабаром
Розійдемось блискавкою надвоє?
Знаєш, я довго знайти хотіла
Серця свого твою половину
Поки шукала, траплялися різні
частини тіла: красиві ноги,
Гарні очі, широкі спини.
Знаєш, скільки існує інших,
Яких хотілося б спробувати
На почуття ритму, та всі обридли,
Поки на світі є ти.
Знаєш, чому я приходила часто,
Завчасно збирала сотні істотних історій
Про наше безмежне ймовірне
Спільне щастя, та жодну з них
Донести була не в змозі.
Половину слів губила в дорозі
Решту залишала на твоєму порозі
І ми би звичайно купили двокімнатну
На золото мого мовчання.
Були б розумніші - склали би пазл
А так порізались о кути
Я тебе впізнала відразу
Я так хотіла тебе знайти...
(с)
Не грустить!
[Print]