Почему издевается - потому, что на украинском.
У меня не было ни времени, ни сил, ни мотивации глубоко копать, но в школе сказали, что это подходит.

Участь батьків у творчому розвитку дітей

Сучасній дитині недостатньо бути слухняною та безпроблемною. Більшість батьків хотіла б бачити свою дитину обдарованою, як слід розвинути її творчий потенціал. Але чи всі знають, що для цього потрібно робити?
Для творчого розвитку дитини треба створити умови. І робити це потрібно не тоді, коли дитина вже виявляє якісь особливі творчі здібності, а до того. Адже, поки дитина не візьме в руки олівець, вона може й не знати, що любить малювати тощо. То в дитини повинні бути книжки, іграшки для розвитку, матеріали для творчості, дозвіл на використання непотрібних дорослим речей (клапті, картон, цвяхи тощо) для занять, місце й час на зайняття творчістю та можливість побути наодинці для роздумів. Також батьки за бажанням дитини мають організувати відвідання гуртків, студій, клубів за інтересами та ін. Дуже важливо, щоб заняття йшли за бажанням дитини та були їй в радість, бо примус лише заважає розвитку.
Але цього теж недостатньо. Дитина так створена, що потребує підтримки та заохочення з боку батьків, їхнього розуміння та віри у свої сили. Мало відвести дитину на зайняття гуртку чи купити їй олівці чи гітару – це майже нічого не дасть для розвитку без батьківського спрямування.
Чи батьки розмовляють з дитиною? Чи відповідають на її питання, розповідають їй щось цікаве, обговорюють з нею книжки, події, кіно тощо? Чи беруть участь в іграх та творчих заняттях дитини, допомагають їй виконувати уроки та складні творчі проекти? Чи розповідають про свої захоплення і залучають до них?
Чи відвідують батьки разом з дитиною кіно, театри, виставки, бібліотеки? Чи в курсі батьки, що читають та дивляться їхні діти?
Важливо також разом виконувати не творчі на перший погляд роботи: побутову працю, фізичні вправи.
Багато батьків записують дитину одразу в кілька секцій та гуртків, але при цьому вимагають відмінного навчання у школі. Проте це надто велике навантаження. Навчання і розвиток не повинні йти за рахунок здоров’я дитини.
Основне правило батьківської участі у творчому розвитку дитини – щира зацікавленість батьків. Розвиток дитини не повинен бути для батьків обтяжливою та нудною працею. Роздратування від «дитячих мультиків», «малювання зайчиків», «знову ліпити твоїх опудал з пластиліну» тощо – це те, що діти одразу відчувають. І роблять висновок, що батькам байдуже до них, що батьки їх не люблять. Емоційне втягнення батьків у розвиток дитини, задоволення батьків від занять з дитиною, поєднане з правильною організацією, час-менеджментом і створенням ситуацій успішності, зможе підштовхнути дитину до справжнього саморозвитку і подальшого успіху в житті і водночас створить відносини довіри та любові у родині.
Не треба кидатися у крайнощі і присвячувати спілкуванню з дитиною цілі дні. Дитина повинна розуміти, що в батьків є робота, домашні обов’язки, особисті потреби, власний простір. Коротке змістовне спілкування з щирою зацікавленістю у справах дитини дасть її розвитку більше, ніж довге, але беззмістовне.
Важливо пам’ятати ще одну річ. Прагнення школярів до творчої діяльності формується двома шляхами: по-перше, коли батьки свідомо впливають на виникнення інтересу до прекрасного (водять у музеї, на концерти тощо), і, по-друге, коли дорослі своїм прикладом надихають малюка, спонукають брати участь у спільній діяльності, наприклад, самі захоплюються малюванням, дизайном, технічними розробками та ін. і пропонують дитині спробувати ці заняття. Загалом у родині, де цінується музика, мистецтво, читання, технічна та наукова творчість, дитина скоріше навернеться до творчості, ніж у родині, де дорослі не цікавляться наукою та мистецтвом.
У молодшому віці велику радість і багатство вражень здатні принести творчі виставки робіт, що виконані спільними зусиллями батьків і дітей.
При правильному підході таланти дитини розвиваються, навіть якщо вони були не дуже яскраво виражені.