Записки Серого Пса
дневник заведен 04-04-2007
постоянные читатели [62]
Althmourght, Busi, Charly, Crisl, Darth Kenoby, DSetta, Emilia, Endless, Fandorin, flater, Goal Lonely, Hamaan, jmot, Kretik, LA3APb, Lady Xerra, Mei Harkonnen, merryginn, Mostack, Nau, Necroscope, nut, Russa_mirs, Samum, sky_unltd, Snow, Stamina, Svetkin, tagetes, the_Dark_One, Uhrwerk Engel, Uncatchable Jane, Var, vertuschka, vvol, Warlord, z_g, Абелла, Авантюристка, Агни, Аленка и пеленки, Алькор, Берлин, Вермишель, Веселый Джокер, Герр Зайчег, Динго, Зоряна, Канцлер Ли, Канцлер_Ли, Кар-Карон, Консуэльйо, Кьянти, Мария, Молитва, некто Пат, Ромм, Соседка, Счастье есть, Теша, Товарищ БУ, Эрх Джастин
закладки:
цитатник:
дневник:
местожительство:
Москва, Россия
24-06-2011 23:07
Понравилось.

Збирається якось росіянин на захід України у справах… Колеги його наставляють: ти ж там тільки українською найчистішою говори, бо ж як дізнаються, хто ти є, то смерть мученицьку приймеш… Поїхав. Поки справи по славетному місту Львову вирішував, то й заблукав… Ну, нема чого робити — треба запитувати. Згадуючи настанови колег, звертається до дідуся, що саме поряд проходив:
— Добродію, підкажіть-но, будьте ласкаві, де тутка останівка є?
Дідусь, ласкаво обертаючись:
Зупинка за рогом, але ти, москалику, вже приїхав…
Закрыть