Під час війни не припиняю доглядати за своїм тілом, обличчям. Іноді відвідую фізично магазини "Єва" або "Космо", але, здебільшого, обираю собі замовлення на сайті makeup.ua

Там завжди можна обрати безкоштовну доставку кур'єром при замовленні від 100 грн. І чудовий вибір лікувальної, а також декоративної косметики. Хочеться особливо звернути увагу на те що помітно побільшало українських брендів. При чому таких що всі відгуки позитивні. На приклад, я купила гель-олію для догляду за віями і бровами Comex Аюрведа. І розумію чому всі відгуки добрі. Догляд за фарбованим волоссям в мене українських виробників. Бальзам Fortesse Professional, шампунь Triuga. Косметикою Біокон я користуюся давно. Вона спочатку була маркована як косметика із росії, але тепер на упаковці пишуть що виробництво у Дніпрі. Я багато пробовала різні бренди, у тому числі, професійну косметику DeMax, OZ, і просто прийшла до висновку "навіщо платити більше?". Зараз мені бракує лише тонеру, який я теж замовлю, швидше за все, українського виробництва :-) На товарах які замовляєш у Євросоюзі стоїть відповідна позначка і коштує, за рахунок, подвійної конвертації, десь на 30 грн дороще. Але і такі замовлення були, консилер і пілінг з Польші.

Останнім часом зацікавилася створенням мейкапу по всім правилам. Що як я щось втрачаю не отримавши всіх необхідних навичок і знань? Зазвичай, у будні дні я не фарбуюся взагалі, а на вихідних фарбую лише вії,, брови і губи. А ось особливі події, коли навколо є саме жінки які вбралися саме для особливих подій, вечірки, культурні заходи, свята у ресторанах тощо, потребують більш грунтовного підходу, і тому мені треба хоча б бути у курсі можливостей сучасного візажу.

Тож я подивилася майстер класи на youtube, дізналася що сучасні тіні для повік потрібно розтушовувати пензликами. Я вже наобирала в закладки спеціальні, але спробувала, перш ніж замовляти, мої пензли для акварелей і раптом вийшло нормально і купувати спеціальні не прийшлося! :-) Спеціальна темна пудра для оформлення контуру обличчя називається скульптор, у мене є тепер і він, пензлик в комплекті. Якби не ті уроки макіяжу я б не знала про існування консилерів! :-) Це засіб якій, на відміну від звичайного тонального крему, не робить текстуру орбітальної зони грубішою, а навпаки вирівнює те що є від природи. Це дійсно вартує того щоб купити для хорошого мейкапу!

Хоча б один день на тиждень я роблю тренування у створенні макияжу. Чоловіку подобається. Першій досвід був трохи занадто драматичним образом, але я сприймаю процес навчання, перш за все, як дизайн, або різновид декоративно ужиткового мистецтва. Якій робиться згодом по одному чи двом шаблонам, але все одно малюєш і це теж арт-терапія! :-) Мені допомогли деякі знання мого фаху, зокрема колорьорознавство. Адже саме за рахунок симультанного контрасту можна зробити більш помітним зелений відтінок сірих очей.

А ще в мене дуже кльовий новий домашній костюм. Худі і штани з тедді м'ятного кольору. Тедді - сучасний варіант махрової тканини, якій краще за останню через властивості зносостійкості і збереження структури після тривалого використання :-)

Взагалі буває що я почуваюся такою зовсім дівчинкою-лялечкою і обираю відповідні дизайни для телефону. Такі як анімешні персонажі або неймовірні, безбашені творіння декого на ім'я Mike від Xiomi :-)

А ще чоловік помітив що я схудла! :-)))

Київ прекрасний завжди, але особливо коли все квітне!

Можна навіть сказати, весна здорової людини. Інколи просто краса в несподіваних місцях

.

Старі як Поділ і прекрасні!

В неділю до нас приїжджала сестра Сережи Наталя і подарувала нам вербу і ще букет нарцисів :-) Гастрономічні задоволення з пивом, закусками, зокрема, смаженою картоплею в барі Tennessee на Теремках. І ось ми чекаємо таксі під дощем. Не встигаю навіть подзвонити мамі бо вже пізно. Заїжджати у Тарасівку, як на мене, було вже зайвим і особисто мені тоді не було в кайф, але, в цілому, враження позитивні. Наталка дуже хвалила мою шурпу, хоча й Сережа одразу був в захваті від неї! Хвалився потім перед друзями, в яких дружини не напружуються взагалі щоб готувати :-) Неділя пролетіла так швидко, мов постріл. Залишилися тільки котики, які є гілками верби у келиху, і ще трохи шурпи :-)

.

Коли зібралися відвідати музей, який від недавна визнали кращим в Європі серед музеїв старовинного одягу і аксесуарів, по прогнозу в день мала початися гроза. Тому ми поспішали. Але сонце протрималося в небі без туч так довго, що встигли і оглянути експозицію і попити кави і трохи пройтися до ресторанного комплексу с хромованими кулями. Звідти поверталися до дому.

Експозицією були дуже вражені. Там все зроблено на найвищому рівні! Інтер'єри залів прикрашені так щоб відчувався дух епохи. На приклад сторінки журналів мод тих часів на стінах, картини та інші види декору. На вітринах жіночі, чоловічі вбрання, аксесуари, такі як порт-букети і ті що я не знаю. Тростини із різними вишуканими набалдашниками і навіть у вигляді порнографії, яку я не встигла сфотографувати чи навіть не подумала це зробити, стільки прекрасного було навколо ще!
Парасольки, віяла, біноклі, весільні прикраси, скриньочки, окремо зал білизни. Там були фіжми, корсети, панталони, та інші види. Багато речей із вишивкою, все дуже добре відреставроване! Видно що такі тканини, які ми бачили там, робилися під замовлення окремих людей. Такі мережива, неймовірні! Було і дуже вишукане взуття, або декор на капелюхах із пір'ями страусів, із оксамитовими стрічками! Дуже-дуже все ефектно і красиво!

І схоже цей одяг належав, у тому числі, і киянам 19-го ст або початок 20-го. Багато суконь невеликих розмірів, на мініатюрних жінок, а ось багаті чоловіки скоріше були доволі повної статури, мабуть, тому що добре їли у ресторанах :-)

https://victoriamuseum.com.ua/en/

інколи робимо реалістичні композиції із вже готових малюнків. Зараз треба зробити з коктейлей, тропичного листя, моря, неба і окремо є набір з тінями. Але це все різного ступеня реалізму. Якщо небо і коктейлі це одне, то море і листя вже інше. Трохи лячно, але Славік каже що все буде добре. Мені так пощастило з ним, це щось! А ще він мені інколи фото своїх котиків присилає :-)))

Після серії селфі і зйомки себе на видео на вулиці я зрозуміла, що колір краще загалом вивести в більш світлі тони. Тому, коли обговорили це Юлею, ми вирішили поки що зробити проміжний колір, на два тони світліший, а наступний раз зробити вже шатуш на начосі на світло-карамельній основі з дуже світлими пасмами. Не золотистий відтінок, а більш холодний. Я не знала, що з карамельним коліром таке можливо взагалі. Чолку зроблено з більш жорстким краєм, вже не шторка, а півкругла :-)

.

Раніше я любила підійматися узвозом з низу до гори. А тепер мого чоловіка не затягнеш у центр. Він прожив у Києві вже понад сімнадцять років і що він там не бачив? Взагалі обіцяє показати щось цікаве в місті, але сказати це одне, а встати з дивану, відірватися від Тік-ток або відмовитися від п'янки з друзями - це інше... Ні, ми інколи гуляємо разом, але не дуже далеко, по Джона Маккейна, або Патриса Лумумби, район Великої Васильковської-Либідської-Дружби Народів. Новус-Сільпо-Ашан або "Вина Світу"

Взагалі для мене раніше був критерій, підходить мені людина чи ні: якщо з нею не гірше ніж мені з собою, сам на сам, то підходить, якщо гірше то ні. В більшості випадків краще було сам на сам, якщо не враховувати секс :-)

Весна у парку Занковецької

Будинок Баксантів. Архитектор Екстер. Скромна чарівність

у "Французькому кварталі"

У центрі Києва є одне дуже класне місце, яке мене просто заворожує. Це дерев'яна тераса, яка починається від Андріївської церкви і закінчується на Володимирській гірці. Це довга і дуже приємна прогулянка в будь-яку погоду. Звивистий шлях від однієї малої архітектурної форми до іншої. Наче йдеш в середині скарбнички :-)

Сережа подарував мені ідеальні тюльпани. У горщику. І тепер, коли ми будемо переїжджати з цієї квартири на нову, буде більше чого перевозити, але у мене вже, як і в моїх батьків, тепер теж є власна рослина. І я тепер знаю, що це дуже приємно. Поливати її кожного дня, дбати про неї, радіти що вона в тебе є! :-))

А міні-букетик мені раптово прислала мама Сережи, бо знала що я люблю маленькі квіти :-) А ще вона, крім того що займається дизайном квітів, малює картини по клітинкам, і деякі дарує родичам і знайомим. Ті що вона прислала нам, гарно вписуються в інтер'єр. Вона дарує багато уваги і хоче багато уваги до себе. Але я даю скільки можу, хай не ображається. Для мене це дійсно багато, комусь надавати стільки уваги як їй. Але її син є вийнятком

З'являється потроху час, щоб, роблячи перерви в роботі, танцювати. Ще ми вирішили у квітні піти на настільний теніс. Ті, хто вже деякий час займаються, стверджують що рухів доводиться робити достатньо, щоб вважати цей вид спорту повноцінним. Має бути віддача, результат. І ми хочемо ходити саме у двох.

Я кинула на решті курити, мотивуючи себе тим що в ті пазухи з часу, в які я вставляла ніби передишки з сигарками, можна вставити щось більш цікаве, таке що принесе більше задоволення.

В день, коли виповнився рік війни, до нас приходив Андрій С. і ми пили горілку "Абсолют" і за пам'ять загиблих і за майбутню перемогу. Чим більше пили тим більш весело ставало. Все закінчилося тим що ми поїхали до Андрія, тому що він мав вигуляти песика. Так там ночувати і лишилися. Андрій розповідав як йому самотньо без дружини і дітей і як би він хотів виїбати вже хоча б когось :-)) Я запропонувала навчити його користуватися додатком для знайомств, як навчила Мента, але він був категорично проти. Бо був упевнений що такої милої, чемної і шляхетної пані як я він там точно б не знайшов би. На що я запропонувала йому не ускладнювати, натякаючи, що обставини не дозволяють і треба приймати ситуацію зі мною так як є, зокрема той факт що я жінка його друга! :-) Він ще намагався пускати бісики так щоб Сергій не бачив, але почав відключатися раніше за нас і пішов спати на свою половину квартири, а ми залишилися в спальні дітей. Мені ночувати в Андрія подобається, бо на половині дітей свій санвузол, а на половині дорослих свій і попасти в незручне становище неможливо :-) Ми потім, вже дома, кохалися так що кількість оргазмів була більше ніж звичайно. З запасом, щоб бісики на мене не діяли не чії, зокрема від Андрія! :-)

А музика для танців різна. Хоча під фанк-джаз-ф'южн танцювати поки ще складно, а дивитися уроки не встигаю, просто танцюю как бог на душу під Шер, або якійсь латинські мелодії :-)
Фото з приватного сектора, який в нашому кварталі мирно співіснує з новими ЖК. І чарівність якого літом перевищує ЖК, бо двори утопають у квітах, на сонці ніжаться класні кицьки і ти просто ідеш, нікуди не поспішаючи, з гори у низ, на зустріч краєвидам і отримаєш необхідний рівень щастя вже лише від того. З нетерпінням чекаю на квітень і перші квіти! :-)

На справді мамини посилки мені, все ж таки, вийшли боком. Я це зрозуміла ще коли встала на ваги у Івано-Франківську. Ні за межі прийнятного для мого чоловіка я так і не вийшла, але маленька подушочка на животику мені самій не надто сподобалася. Тут стало питання як обходити спокусу. Все в решті зійшлося на тому, що коло нових смаків замкнулася, а оскільки я люблю саме все пробувати нове, то якщо в пам'яті є смак, то можна там його і залишити. Так, на приклад, вже голубці можуть майже у повному складі залишитися в контейнері для мого чоловіка. А я так, інколи бавлюся :-) Або смородиновий джем... Коротше, як тільки влада їжі надо мною зменшилася і я знайшла більше вправ для преса, все прийшло в норму.

Капалабхаті в поєднанні зі стандартним “велосипедом” дали не зовсім бажаний результат — занадто прокачані косі м'язи, за рахунок чого об'єм талії був більше ніж я люблю. Зараз вже -1 см. І без подушочки. Вправи зараз, крім йоги, “книжка”, “велосипед ” лише для ніг і т. з. Пістолет із положення лежа із зігнутими ногами.

В останній візит до Юлі я стала майже брюнеткою. Під час наших із нею попередніх розмов, вона дізналася що мені подобається бути якомога темніше, але проблема в тому чи буде це дивитися природно. І коли вона пофарбувала мене у колір “божоле”, то темність відтінку була ніби занадто. Потім висвітлювали. А тепер вона зробила такий тон “шоколаду” що я стала якоюсь зовсім природною майже брюнеткою. І в стрижці перехід довжини чилки надає вже більше динаміки :-) На квітень плануємо вводити дуже делікатні бліки, які наносятся на начіс. Я не знала про таку техніку. Вже цікаво :-) Юлічка майстер складних фарбувань і талановитий колорист. Майстерно створює неймовірні відтінки. Дуже рідко бере з тюбиків фарб просто колір як він є

Бреде снігом вертепна хода.
В кожному домі своя біда.
В кожній оселі свої світлА.
Смерть має форму крила.

Так багато чудес і лих.
Смерті незатишно серед живих.
Смерть не звикла, що вона чужа.
Смерть знає, що є межа.

А тут просторо від голосів.
І місяць висить, як зАвжди висів.
І вертеп бреде, як брів завждИ.
І тепло в повітрі від цієї ходи.

І смерть думає, що з цих веремій
їй не вибратися самій,
що потрібно брести за цим теплом
за руку з кимось, довго, обом.

Щоби творилася коляда,
щоби не так палила біда,
щоби грівся співом кожен спудей.
Але шкода дітей, так шкода дітей.

Шкода, що їх торкнулася ця
історія, без початку й кінця,
історія чудес і лих,
шкода, що полюють саме на них.

Бреде смерть. Зимова пора.
Лівий низький берег Дніпра.
Золотий перетин нічної ріки.
Все як зАвжди. Все навпаки

Фото: На Великій Васильківський